До 31 травня у Дніпрі триває набір до перших класів. Саме зараз батькам треба визначитись зі школою та класом, у якому буде навчатись їхній син чи донька з вересня. Як це краще зробити, дізнавалась журналістка «Нашого міста».
У класах має бути не більше 24 учнів
У гімназії №102 восени планують відкрити один перший клас. Зараз тут активно готують малечу до школи. Багато хто з них потім стане першокласником саме цього навчального закладу. У ньому є укриття, яке розраховане на 230 місць. Воно забезпечене всім необхідним: тут є місця для сидіння, вбиральні, вогнегасники, аптечка та медичний працівник. Також існує доступ до Wi-Fi, цікаві дидактичні ігри і навіть іграшки. Загалом на сьогодні у 88 закладах освіти, де є укриття, навчаються близько 4 тисяч дошкільнят, які отримують знання з підготовки до першого класу.
– 45 закладів дошкільної освіти організували інтегровані заняття у будівлях шкіл нашого міста, – розповідає Олена Яковенко, заступниця начальника управління освіти департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради. – Дуже важливо, що з дітками працюють саме їхні вихователі, ті, з якими вони звикли навчатися. При цьому у закладах загальної середньої освіти можуть проводитись окремі адаптаційні заняття. Це більше, ніж знайомство майбутніх першокласників з учителем, до якого вони прийдуть. Водночас розподіл по класах буде здійснювати керівник школи відповідним наказом перед початком навчального року.
До речі, з 1 вересня 2024 року почне діяти норма Закону України “Про повну загальну середню освіту”, згідно з якою у перших класах може бути не більше 24 учнів. Подальше зарахування дітей у 1-4 класи можливе виключно на вільні місця, тобто якщо в класі менше ніж 24 учні.
Вчителів обирають за відгуками
Ми поспілкувались з дніпрянами, які цьогоріч ведуть своїх діточок до першого класу. Юлія Бойко – мама шестирічної Ніколь. Зараз її донька ходить до садочка, де відбуваються заняття з підготовки до школи.
– До першого класу будемо йти у 74-ту гімназію, – розповідає Юлія Бойко. – Обирали саме цей заклад, бо там є укриття. Правда, розташований він не поряд з нашим домом – доведеться їздити декілька зупинок та трамваї. Є школа, яка розташована ближче, але укриття там немає. Через це заняття проходять тільки онлайн або треба ходити до іншої школи. Це, я вважаю, не дуже добре. Коли обирали вчителя, дослухалась до відгуків батьків, діти яких навчаються у цій гімназії.
А ще Юлія з Ніколь побували в обраній школі на Дні відкритих дверей. Там дві вчительки, які набирають перші класи, проводили пробні уроки. Тоді мама та донька остаточно переконалися у своєму виборі. Зараз ходять по суботах на підготовчі заняття – передусім для того, щоб дівчинка познайомилась з майбутніми однокласниками.
Наталя Чернявська має доньку Таїсію, їй п’ять з половиною років. Вже записала її до 135-ї школи, вона є найближчою до будинку, де мешкає родина. До того ж, сама Наталя свого часу вчилась у цій школі.
– Я знаю вчителів, які там працюють, – наголошує Наталя Чернявська. – Обрати потрібного було нескладно. До того ж, у школі є укриття. Коли заняття у садочку проходили онлайн, ми дистанційно виконували завдання, які нам давала вихователька у садочку. Ще займаємось вдома – гадаю, цього майже достатньо. Але я чула, що ті діти, які живуть по сусідству з нами і минулого року йшли до школи, вже вміли тоді читати та писати. Кажуть, що це необов’язково, але у той самий час для своєї дитини хочеться найкращого. Тож цілком можливо, що влітку донька ще ходитиме на додаткові заняття.
Після початку війни маленький Тимофій – син Наталі Петренко – продовжував заняття у своєму садочку онлайн. Потім деякий час жінка водила його до приватного закладу, але згодом все ж таки повернула хлопчика до державного садочка.
– У приватному садку було дуже багато дітей у групі – до 30 чоловік, – згадує Наталя Петренко. – У тому числі й зовсім малі діти. А мені було важливо, щоб син як слід підготувався до школи, бо йдемо цього року до першого класу. Тож зараз ходимо до державного садочка та до приватної школи на підготовчі курси для майбутніх першачків. Там з дітьми займаються читанням, письмом, математикою, англійською. А школу обрали все ж таки державну – 135-ту.
Ольга Щекальова цього року веде до першого класу свою доньку Валерію. Обрали 147-му школу, бо вона розташована найближче до місця, де мешкає родина. До того ж, є хороші рекомендації щодо однієї з вчительок, яка набирає цього року першачків.
– Ходити на додаткові заняття в нас немає можливості, – зізнається Ольга Щекальова. – Тож займаємось самі та в садочку, в доньки все чудово виходить. Вона вміє читати, рахувати, розв’язувати приклади, виконувати логічні завдання. Для цього користувались електронною платформою «Дошкільнятко», купляли розвиваючи книжки. З вчителькою ми ще не знайомі – її ім’я дізнаємось у серпні. Хочу, щоб вона виявилась м’якою за характером та молодою за віком. Бо мені здається, що саме у молодих вчителів достатньо енергії, щоб проводити цікаві заняття та впроваджувати новітні методики. А ще хотілось би, щоб у класі діти не ділилися на групки, а були дружніми.
Любов важливіша за репетиторів
Батьків дошкільнят зазвичай хвилює питання: що саме повинна знати і вміти дитина перед вступом до школи. Насправді для майбутнього першачка важливі не стільки певні знання, скільки дещо інші речі.
– Передусім треба дати можливість дитині побути дитиною, – зазначає Ірина Дузь, вчителька молодших класів дніпровської гімназії № 35. – А завдання батьків – це навчити малюка думати, бути комунікабельним, чуйним, уважним, відповідальним. Батьки мають привчати дітей бути самостійними та зосередженими, навчати елементарним навичкам самообслуговування. Зрозуміло, що відразу всі ці якості не проявляться, але хлопчик чи дівчинка хоча б повинні мати уявлення про них. Звичайно, що майбутній першокласник повинен мати базові знання з мови (знати букви), математики (вміти рахувати в межах 10, знати геометричні фігури, вміти порівнювати предмети), природознавства. А в школі вчитель допоможе дитині навчитися писати, читати, розвинути свої знання, вміння та навички.
Щодо відвідування репетиторів перед першим класом, воно не є обов’язковим. Але може бути корисним для дітей, які потребують підготовки або додаткової допомоги. Репетитор може допомогти у підготовці до шкільних завдань, підвищенні рівня знань або розвитку конкретних навичок. У будь-якому випадку, йти до репетитора або ні – це індивідуальне рішення для кожної сім’ї. А ось правильне налаштування на майбутній навчальний процес з точки зору психології точно не завадить.
– Школа – це новий етап в житті дитини, до якого треба готуватися, – наголошує Ірина Дузь. – Психологічна підготовка дитини до школи є дуже важливою для успішної адаптації у навчальному середовищі. Але свої зусилля краще зосередити не на якомога більшій кількості гуртків та підготовчих курсів, а на спільно проведеному часі з дітьми. Для початку, важливо створити сприятливу атмосферу вдома, підтримуючи дитину та позитивно мотивуючи її. Крім цього, варто поступово знайомити майбутнього першачка з режимом навчального дня, з поняттями, які вона зустрічатиме в школі, та зі спілкуванням з іншими дітьми. Важливо також дати дитині зрозуміти, що помилки є нормою, і вони є частиною процесу навчання.
Таким чином, коли батьки з дитиною ліплять, малюють, рахують, співають, розмовляють, домовляються і вчаться діяти за певними правилами – це теж навчання і підготовка до шкільного життя. Головне – зацікавити її та створити такі умови, щоб вона сама хотіла навчатись. Тож, у першу чергу, любіть свою дитину і підтримуйте її!
Фото автора, Володимира Федорищева та з відкритих джерел.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як у Дніпрі працюють дитячі садочки під час війни.
