ЕКСКЛЮЗИВ Як у Дніпрі проходить реформа профтехосвіти 2024

В українській освіті настав час реформ – це стосується всіх її галузей.  Не стала винятком і професійно-технічна освіта. Головна мета нововведень – зробити так, щоб радянський слоган «хто не гугу – той до ПТУ» нарешті пішов у небуття. А замість нього з’явились коледжі з модернізованою матеріально-технічною базою та вмотивовані студенти, які будуть із задоволенням отримувати спеціальності, затребувані вітчизняними роботодавцями. Що для цього зараз вже робиться у Дніпрі? Про це дізнавалась журналістка «Нашого міста». 

Учень стане студентом

На початку квітня МОН презентувало проєкт нового закону «Про професійну освіту», який закладе основу для майбутніх змін у цій сфері.  Його громадське обговорення триватиме до 2 травня.

– Сьогодні ця галузь і досі регулюється законом 1998 року, який лише частково враховує останні зміни в законодавстві про освіту, – зазначає Оксен Лісовий, міністр освіти та науки України. –  Водночас потреба в запровадженні нових підходів і моделей для навчання за професіями надзвичайно зросла. Саме тому ми розробили новий законопроєкт, який враховує і попередній досвід, і нові вимоги ринку праці та економіки. Нині ми вже оновлюємо майстерні, запроваджуємо нові освітні програми та професії. Водночас завдання законопроєкту — врегулювати систему, щоб вона функціонувала максимально ефективно.

Ухвалення закону зумовлене потребою економіки у кваліфікованих кадрах, а також запитом на фахівців для майбутньої відбудови країни. За словами Михайла Федорова, міністра цифрової трансформації, до розроблення законопроєкту «Про професійну освіту» залучені представники бізнесу та освітні експерти, щоб врахувати виклики та потреби ринку. Документ також пропонує розширити автономію закладів через можливість здійснення ними господарської діяльності — як державне некомерційне підприємство. Розглядається також введення єдиного рівня професійної освіти та єдиного типу закладу — професійного коледжу. 

 Автори законопроєкту також пропонують оновити термінологію, зокрема змінити назву сфери з «професійно-технічної» на «професійну», «кваліфікованого робітника» на «спеціаліста», а також відійти від поняття «учень», замінивши його на «студент». Також, згідно з новим законопроєктом, у професійних закладах освіти зможуть навчатись ті, хто не має базової середньої освіти. Законопроєкт «Про професійну освіту» розроблено за експертної підтримки Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, Федерації роботодавців України, програми ЄС «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України» та Швейцарсько-українського проєкту DECIDE. До речі, Швейцарія вже оголосила про те, що виділяє на реформування профтехосвіти в Україні 2 млн франків (понад 80 млн гривень). Сподіваємось, інші міжнародні партнери теж простягнуть руку допомоги. 

800 гривень за квадратний метр плитки

Владислава Сороколіт цього року закінчує дев’ятий клас дніпровської школи № 40.  Після цього буде вступати до Дніпровського регіонального центру професійно-технічної освіти.  Її мрія – стати кондитеркою та випікати різноманітні торти.  А  потім розпочати власний маленький бізнес: виготовлення смаколиків на замовлення. Адже це зараз дуже затребувано.  

– Я вчуся на першому курсі, засвоюю професії маляра-штукатура та плиточника, – розповідає Альбіна Демидова, учениця цього ж самого навчального закладу. – Вже цікавилась, скільки зможу заробити у найближчому майбутньому. Виходить десь 30-40 тисяч на місяць. До того ж, для мене дуже важливим є результат моєї праці. Коли людям подобається те, що я роблю.

Викладачка Вікторія Полупан підтверджує слова Альбіни. Виявляється, шпалери зараз вже не в тренді – дніпряни все частіше надають перевагу фарбованим стінам. А це значить, що без маляра-штукатура – нікуди. Та й послуги плиточника, який вкладає кахель на стінах та плитку на підлозі, дуже затребувані і недешеві. За вкладання одного квадратного метру плитки майстри отримують 700-800 гривень.  Ось і міркуйте, чи варто відправляти дитину здобувати професію економіста чи юриста, яким зараз дуже складно знайти роботу.

– У нашому навчальному закладі ми навчаємо будівельників, зварників, кулінарів – загалом маємо ліцензію на 12 професій, які сьогодні користуються попитом, –  зазначає Оксана Біла, директорка Дніпровського регіонального центру професійно-технічної освіти.  –  В нас більше 600 учнів. Є надія, що їх кількість збільшиться. Тим більше, що наш заклад  бере участь  у проєкті #100 майстерень від МОН, який передбачає модернізацію закладів профтехосвіти. Результати можна буде побачити вже з 1 вересня. Тож запрошуємо до нас на навчання!

Будуть сучасні майстерні для будівельників 

Державний проєкт #100 майстерень  цієї весни запустило Міністерство освіти і науки. Сім профтехів Дніпропетровщини пройшли відбір до нього – це найбільша кількість серед областей України. Участь у проєкті беруть заклади з Дніпра, Кривого Рогу, Кам’янського, Павлограду. В них  створять новітні навчально-практичні центри, де готуватимуть фахівців, які будуть відновлювати країну. Пріоритетні напрямки – будівництво, металургія, залізничний транспорт, громадське харчування, космічне машинобудування.

– У Дніпрі зараз працює 11 закладів професійної технічної освіти, 6 з них є власністю дніпровської територіальної комунальної громади, – підкреслює Михайло Гончар, начальник управління професійної освіти, освітніх установ департаменту гуманітарної політики ДМР. – Дніпровський регіональний центр професійно-технічної освіти – один з цих шести закладів.  За підтримки міста він отримав державний грант і потрапив до  проєкту  #100 майстерень. Вже у вересні цього року тут з’явиться сучасний навчально-практичний центр з будівництва, на який буде виділено 9 млн гривень. Це буде співфінансування: держава закупить сучасне обладнання, яке використовується у будівельній індустрії, а Дніпровська міська рада виконає роботи щодо приведення приміщень для навчання до сучасних естетичних та санітарних умов.

Є робота для молоді без досвіду

Вже зараз багато хто з учнів профтехів працюють ще під час навчання. Зазвичай роботу хлопці та дівчата знаходять, коли приходять на виробничу практику. І це недивно, бо зараз у Дніпрі у трійці лідерів за вакансіями — робочі спеціальності. Звичайно, є потреба  роботодавців у менеджерах, консультантах, адміністраторах та бухгалтерах. Але  не у такій кількості, як у токарях, електромонтерах, операторах верстатів з ПК, зварювальниках, слюсарах, автослюсарах, монтажниках, пекарях, кондитерах.

– Рівень зарплати на таких вакансіях у Дніпрі найчастіше від 25 до 70 тисяч гривень, – розповідає Тетяна Янушкевич, начальниця інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради. – Бізнес адаптувався до воєнних умов і потребує персоналу для подальшого відновлення активності. Однак пропозиція робочої сили обмежена міграцією та мобілізацією. Особливо гостро це відчувається у нашому місті, яке є прифронтовим. Щодо робітничих професій, то вони будуть затребувані завжди. Тому раджу хлопцям та дівчатам обирати їх. Завдяки їм молоді люди зможуть забезпечити себе та свої родини. Зараз для них є дуже багато пропозицій – навіть необов’язково  мати досвід та високу кваліфікацію. А хто захоче – може після закінчення училища вступити до вишу і продовжити навчання.

Сподіваємось, реформа професіонально-технічної освіти, яка наразі розпочалася в Україні, дійсно сприятиме підвищенню престижу робітничих професій. Добре відомо, що у більшості європейських країн молодь обирає саме їх. А не намагається за будь-яку ціну потрапити до університетів, навчання у яких потрібно далеко не всім. 

Фото Валерія Кравченка

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як у Дніпрі відбувається реформа старшої школи.