ЕКСКЛЮЗИВ Вважав Дніпро містом своєї сили і все життя захищав тварин: чим запам’ятався містянам Михайло Лисенко

Сьогодні Дніпро прощається з Михайлом Лисенком, який трагічно і передчасно пішов із життя. Багато років він займався розвитком міської інфраструктури та комунальної сфери на посаді заступника мера Дніпра. У віці 47 років він помер від інфаркту, недавно пережив складну операцію, мав серйозні проблеми зі здоров’ям. Друзі, близькі, колеги та сотні тисяч дніпрян пам’ятатимуть Михайла як прекрасну людину та блискучого керівника, щирого друга та захисника братів наших менших, – повідомляє “Наше місто”.

При цьому люди, які добре й по-доброму знали Михайла, впевнено говорять про те, що до трагічної смерті призвів тривалий  та фактично безглуздий тиск з боку силовиків.  Які багато років без жодного результату “підшивали справи”, влаштовували пресинг та моральний терор проти команди мерії Дніпра та особисто Михайла.

Модернізація Дніпра: сотні відремонтованих доріг, безпека руху та світло у всі двори

За майже 10 років успішної роботи в муніципальному господарстві Михайло Лисенко показав себе одним із найенергійніших учасників команди мера Дніпра Бориса Філатова. Багато в чому завдяки його особистим зусиллям Дніпро перетворився на модернове місто, а комунальна сфера з набору проблем стала однією із кращих у країні. А головне – для мешканців Дніпра наше місто стало комфортним, доглянутим та сучасним.

Саме енергія та діловий підхід Михайла Лисенка на складній та дуже відповідальній посаді профільного заступника мера дозволили розв’язати проблему, яка не вирішувалася з часу здобуття незалежності – успішно провести ремонти сотень доріг у Дніпрі. Комплексна модернізація багатьох великих міських магістралей та величезної кількості невеликих проїздів, віддалених від центру, максимально активно йшли у другій половині 2010-х років, коли у Дніпрі працювала команда обраного мера Бориса Філатова. Попри всі складнощі, ремонти продовжуються і зараз, після початку ворожої агресії. 

Справді, у безлічі локацій Дніпра, де раніше замість доріг були “напрямки” та непроїзні ями, тепер – якісні та зручні дороги. І це багато в чому заслуга Михайла Лисенка, яку запам’ятають дніпряни. 

“Команда приймає рішення і результати робляться нашими руками, – зазначав Михайло Лисенко в одному з інтерв’ю. –  Я їх бачу вже найближчим часом. Не завдяки комусь, а завдяки нам, нашим старанням, нашим зусиллям. Це найприємніше. Плюс, звичайно, фідбек від жителів, яким подобається те, що відбувається в місті”.

Крім того, заступник мера та команда міських комунальних служб зробили дуже багато для покращення дорожньої інфраструктури та підвищення безпеки руху. Роздільні бруси на ключових автотрасах Дніпра – ідея Михайла Лисенка, яка успішно втілювалася в життя ще до війни та одразу призвела до суттєвого зниження ДТП.

А ще – сучасне освітлення та нові світлофори, дорожні покажчики, розмітка та багато іншого. Безпека для пішоходів – це й антипаркувальні стовпчики на відремонтованих вулицях (які особисто просував Михайло, як рішення проти хаотичного паркування авто), а також пішохідні та велосипедні доріжки: все це зробило рух у місті набагато впорядкованішим, а вигляд Дніпра – сучасним.

Разом із мером Дніпра Борисом Філатовим заступник міського голови Михайло Лисенко багато зробив для відродження та модернізації муніципального електротранспорту. Сучасні комфортні тролейбуси, трамваї європейського зразка стали улюбленим способом пересування для сотень тисяч містян та гідною альтернативою маршруткам, які плавно залишаються в минулому.

Ще один важливий напрямок роботи, який максимально драйвив Михайло Лисенко – масштабна модернізація вуличного освітлення у місті. У Дніпрі профільні комунальні служби системно та послідовно відновлювали зовнішнє освітлення, встановлювали нові стовпи та сучасні ліхтарі у багатьох місцях, насамперед – на віддалених від центру житлових масивах та мікрорайонах. Внаслідок цього Дніпро крок за кроком стає містом без темних околиць, а світло дійсно прийшло на ті вулиці і в ті двори, де освітлення не було ще з радянських часів.

У Дніпрі саме завдяки зусиллям профільного заступника мера крок за кроком наполегливо модернізували міське комунальне господарство: теплові мережі, котельні, завдяки яким містяни мали тепло у будинках у холодну пору року.  Оновлювали міську систему водопостачання та мережу КНС, які не бачили модернізації ще із радянських часів. 

В тому числі завдяки особистій наполегливості Михайла Лисенка радикально оновився парк міської комунальної техніки. А це – і адекватне прибирання міських проспектів та вулиць, і очищення міських магістралей від снігу взимку: завдання, які завдяки увазі профільного заступника мера завжди виконувались чітко та ретельно.  Дніпро ставав все більш комфортним, доглянутим, а зелені насадження, дерева та квіти тішили око.

Нарешті співробітники міського комунального господарства, люди, які працюють для громади, завдяки позиції заступника міського голови стали користуватися заслуженою повагою у Дніпрі. 

Профільний заммера багато років був депутатом міської ради та представляв мешканців округу, який включає житловий масив Червоний Камінь. Для свого рідного житлового масиву Михайло зробив дуже багато. Пострадянська розруха пішла у минуле. Відремонтовані внутрішньодворові проїзди, оновлені будинки, нові дитячі майданчики та куточки відпочинку – житловий масив за роки роботи Михайла на посаді депутата радикально змінився на краще, став набагато комфортнішим та орієнтованим на людей.

Ремонт Центрального мосту та публічні простори, що змінили вигляд міста

Неймовірний за масштабом проєкт, реалізований у 2017-2019 роках – модернізація Центрального мосту, успішно проведена командою Бориса Філатова. В успіх цього проєкту вклав неймовірні особисті зусилля, сили, нерви та здоров’я Михайло Лисенко.

Міст – ключова транспортна артерія міста. Величезний обсяг ремонтних робіт було виконано за рахунок сил та ресурсів муніципалітету Дніпра – вперше з моменту будівництва мосту у далекі 60-ті роки, ще за радянської влади. 

Попри безліч складнощів – технологічних та організаційних, а також всупереч бурхливій протидії з боку силовиків та скепсису нової центральної влади – восени 2019 року капітальний ремонт мосту було успішно завершено.

Крім того, завдяки зусиллям заступника мера в Дніпрі з’явилося багато нових публічних просторів, а існуючі були модернізовані, стали сучасними та по-справжньому європейськими. Перевтілення нашого міста, зміна зовнішнього вигляду мегаполісу – від пострадянських 90-х до рівня європейських міст 21 століття – ще одна амбітна мета, якої успішно досяг Михайло Лисенко за час своєї роботи в мерії Дніпра.

Набережна Перемоги біля акваторії Дніпра, яка багато років стагнувала та вимагала розвитку, завдяки зусиллям команди мера Дніпра та його заступника змінилася на краще. Пішохідний простір, велодоріжки, лавочки, акуратні газони та туалети – замість розбитих доріжок та сміття. Тепер ця локація на березі річки – улюблене місце прогулянок дніпрян.

А ще – сквер Прибережний, створений на місці заростей на березі, пішохідна вулиця Короленка – з фонтанами та арт-об’єктами, сквер Слобожанський, що став першою та єдиною сучасною зеленою зоною на Лівому березі Дніпра, оновлена ​​Успенська площа, що перетворилася на чудове місце відпочинку містян – список міських просторів, які змінилися на краще в т.ч. завдяки зусиллям Михайла Лисенка, можна продовжувати.

Ще одини тренд, який наполегливо просував заступник міського голови – підвищення елементарного порядку у Дніпрі, де ще з радянських часів зберігався менталітет південного міста. Порядок починається тоді, коли обгортку від морозива чи пластиковий стаканчик не кидають на вулиці. І тому завдяки наполегливості Михайла Лисенка у місті було розставлено численні сучасні вуличні урни. Біля житлових будинків Дніпра масово встановлювалися нові сміттєві баки, які допомагали мешканцям вирішити проблему зі сміттям. Просто будь акуратним сам – і буде порядок навколо.

Дійсно, завдяки такому підходу за кілька років разюче змінилася на краще побутова культура в місті. Нарешті  варто згадати про те, що заступник мера вів рішучу боротьбу з “наливайками” і безглуздими напівзаконними МАФами, які ще з лихих 90-х паплюжили місто. Під час наведення ладу застосовувалися в т.ч. радикальні заходи – демонтаж кіосків, а підходи до наливайок, де споювали людей дешевою горілкою, комунальники блокували бетонними брусами, про що з подивом і подякою говорили дніпряни.

Гуманно та з любов’ю – до братів наших менших

Михайло своїм прикладом показував, як можна справді любити братів менших. До самого кінця він дбав про своїх численних улюбленців – кішок і собак. Крім того, він приніс у життя міста абсолютно новий підхід до чотирилапих друзів, змінив світогляд безлічі містян у цьому плані.

“Я тварин люблю більше, ніж людей. Я не мізантроп, але якщо порівнювати людей та тварин, то я обираю тварин” – говорив він.

За ініціативи заступника мера Михайла Лисенка у Дніпрі було розроблено та затверджено Правила утримання домашніх тварин, які базово врегулювали це питання. Заступник мера доклав безліч зусиль для того, щоб проблема безпритульних тварин отримала цивілізоване та гуманне рішення. Дніпро, мабуть, першим із міст України відмовився від варварського знищення бездомних собак та кішок. Натомість у місті масово та системно впровадили стерилізацію, чипування та кліпсування, після чого безпечні для людей тварини з яскравими кліпсами у вухах вже не залишали потомства та могли спокійно доживати свого віку. Завдяки таким заходам чисельність безпритульних тварин різко пішла на спад, а досягнуто це було адекватно, цивілізованим способом, без жорстокості.

Наразі вирішенням масштабних та складних завдань займається комунальне підприємство “Зооконтроль”.

Особисто Михайло зробив дуже багато для його успішної роботи, для підтримки фахівців, які стали справжніми друзями безпритульних тварин – знаходять, лікують, виходжують, чипують, повертають господарям, прилаштовують до родин, і не тільки. Завдяки зусиллям заступника мера міста підприємство отримало у т.ч. унікальну техніку та санітарну машину для лікування, стерилізації тварин тощо. Наразі фахівці КП “Зооконтроль” працюють в оновленій будівлі та можуть надавати всю потрібну допомогу братам меншим.

Крім того, з ініціативи заступника мера в місті почали активно створювати комфортні майданчики для прогулянок з домашніми улюбленцями.

Багато містян пам’ятають гуманне ставлення Михайла до чотирилапих друзів, коли заступник мера Дніпра особисто вирушив до Харкова, щоб урятувати від смерті  бездомних тварин, яких вивезли для знищення: на щастя, собак вдалося повернути. Багато хто здивувався, коли з ініціативи Михайла Лисенка в міськраді оселилися папуга і кіт на прізвисько “Байден”: цей дуже доброзичливий новий співробітник створював особливо душевну атмосферу.

А вже під час повномасштабного вторгнення Михайло допомагав евакуювати тварин із зоопарку Фельдмана в Харкові, які постраждали від дій агресора.

“Нехай до тебе прийдуть Христос і Будда” – друзі, близькі, колеги сумують і пам’ятатимуть

Після раптової смерті Михайла Лисенка колеги, соратники, друзі сказали на його адресу багато добрих слів.

“Михайла більше немає з нами, – з болем написав міський голова Дніпра Борис Філатов. – Вчора він помер в кареті швидкої допомоги, не приходячи до тями. Лікарі боролися за його життя, скільки могли. Серце не витримало.

Мені нестерпно писати, тому стисло..

Всі, хто був знайомий із Михайлом, добре знав, що він горів на роботі.  У прямому та переносному значенні слова.

Ще чотири роки тому він вже переніс один інфаркт, але це його не зупиняло. Плюс здоров’я не додавали нескінченні (і безрезультатні) кримінальні переслідування, обшуки та суди.

Останній обшук був у Міші просто цієї суботи. Скажіть, що можна шукати вдома у людини після десятків проведених обшуків? Хіба це не цькування?

…За останній час Міша дуже сильно здав, ще й переніс найскладну операцію на хребті.

 Понад півроку тому він звільнився і відмовився від депутатства. Єдине, про що він мріяв – щоб його дали спокій і він міг займатися своїми собаками і котами. Серед міських зоозахисників він мав незаперечний авторитет.

Як бачите, у спокої його не залишили. А про його собак та котів тепер дбати нам :((

Міша, пробач мені. За те, що був безжальний до тебе, як і до себе. І за те, що ми не змогли тебе вберегти”.

Відомі дніпряни, лідери думок добрим словом згадують Михайла, при цьому переконано наголошують: передчасна смерть людини у віці 47 років (!) – результат тривалого та безглуздого тиску з боку силовиків.

«Михайло мав велике серце, в яке вміщувалися всі безпритульні тварини Дніпра, але серце вразливе і вже вражене, – написав у соцмережі Андрій Денисенко, захисник України, відомий громадський діяч, який у 2014-19 роках. був народним депутатом та представляв у Раді наше місто. – У неділю його забрала швидка з останнім інфарктом, в якій він і помер, так і не доїхавши до лікарні.

… Його душили десятками обшуків, допитів, відкриттям нових і незакриттям старих кримінальних проваджень. По суті, замовних проти міської влади та голови Дніпра Бориса Філатова, заступником якого Михайло вже не працював понад півроку.

Ці справи фактично не мали судових перспектив і жодного іншого сенсу, аніж створювати проблеми і тримати в напрузі. І цим цькуванням, яке тривало роками і не мало нічого спільного з законністю – довели його до смерті.

Людину з цукровим діабетом, важким компресійним переломом хребта та першим інфарктом – довели до другого, смертельного.

В останню суботу до нього додому з ухвалою про черговий обшук багато разів обшуканої квартири прийшли співробітники одного з правоохоронних органів…

Я не знаю, що зараз на душі й на совісті тих, хто ганяв по колу ці справи й обшуки, не добачаючи межі між встановленням закону та замовним гнобленням людини…. Якщо ми хочемо жити в дійсно гуманній та цивілізованій країні, всім варто пам‘ятати, особливо тим, хто має стояти на сторожі правопорядку, що найвищою цінністю, проголошеною Конституцією України, є Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека. Тобто все те, чого наприкінці шляху позбавили Михайла й що, як повітря потрібне всім нам – живим і в Україні сущим.

…Спи спокійно, дружище, непогамовний прихильнику Рональда Рейгана, покровителю бездомних псів, грозо всіх боржників “Дніпроводоканалу” і зберігачу трупів комуністичних пам‘ятників на території “Зооконтролю”. Хай до тебе прийдуть не менти, а Христос і Будда або просто кольорові сни вічності”.