Український світ дочекався особливого дня. В народі його здавна називають Теплого Олекси.
Церква вважає преподобного Олексія взірцем подвижництва, бо чоловік Божий залишив батьківський дім, наречену, роздав усе майно бідним. Миряни бачили в цей день прикмети і відмовлялися лише працювати, аби не злякати весну. Наші дотепні пращури так казали про остаточну перемогу над холодом:
«Теплого Олекси і циган кожуха продав, а щука кригу хвостом скрізь порозбивала».
Не знаю, як щука, а дівчата цього дня варили кашу з пшона, ставили на вікно і намагалися вгадати майбутнє. Нинішні панянки більше довіряють сайтам з синоптичними прогнозами. І все ж подивіться, яка сьогодні погода за таким плином: вранці – така має бути весна, вдень – літо, ввечері – осінь.
Ігор Суховий
