ЕКСКЛЮЗИВ В Україні ухвалять новий закон про мобілізацію: що чекає на дніпрян

У грудні 2023 року Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді законопроект №10378, який пропонує посилити та вдосконалити проведення мобілізації. Законопроект викликав величезний резонанс. Ініціативи уряду прокоментували депутати, військовослужбовці, юристи, пересічні громадяни. Нові правила мобілізації викликали масу критики. А вже на початку нового року нардеп Олексій Гончаренко подав альтернативний законопроект щодо мобілізації. Сьогодні у Раді зареєстровано п’ять різних версій законопроекту про мобілізацію. Як можуть змінитися правила призову? До чого готуватися дніпрянам? У темі розбирався журналіст «Наше Місто».

Альтернативи мобілізації немає

Нагадаємо, що практично все вище політичне та військове керівництво країни висловилося про необхідність активізації мобілізаційного процесу.

Наприкінці листопада 2023 року президент України Володимир Зеленський запропонував внести зміни до системи мобілізації.

— Усі в Україні розуміють, що у цій сфері потрібні зміни, – заявив глава держави. – І це не просто питання кількості тих, хто може бути мобілізований. Це питання термінів. І для всіх, хто зараз в армії – для демобілізації – і для тих, хто піде до армії.

На підсумковій прес-конференції року Зеленський заявив про пропозицію Головкому і Генштабу мобілізувати додаткових 450–500 тисяч осіб.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний однозначно висловилося за необхідність посилення мобілізації. З Головкомом солідарний міністр оборони Рустем Умєров. А голова ГУР Кирило Буданов зазначив, що лише рекрутинг не може задовольнити потреби армії.

Про те, що законодавча влада відреагує на таку ситуацію, не було сумнівів. І 25 грудня законопроект №10378 (ініціатор Прем’єр-міністр Денис Шмигаль) зареєстрували в українському парламенті.

Законопроект викликав неоднозначну реакцію як депутатів, так і пересічних громадян. Його обговорення стало першою суспільною дискусією національного масштабу після початку великої війни.

Що передбачає новий закон?

У законопроекті №10378 пропонують зменшити призовний вік із 27 до 25 років, зняти бронь від призову з державних службовців, працівників Бюро економічної безпеки України, Державної виконавчої служби України та прокуратури. Ініціатори законопроекту пропонують надсилати електронні повістки через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста або електронною поштою.

Запропоновано активно залучати до мобілізаційного процесу роботодавців та представників місцевої влади, а ухилянтів вносити до Єдиного реєстру боржників. Останнє передбачає заборону на продаж рухомого та нерухомого майна, заборону на отримання посвідчення водія та водіння , заборону на виїзд за кордон, заборону на отримання кредитів, заборону на отримання пільг від держави, заборону на користування грошовими коштами. Запропоновано провести демобілізацію тих, хто відслужив 36 місяців.

Не прописана чітко та зрозуміло ситуація з людьми, які мають інвалідність. Чи підлягають відстроченню люди з інвалідністю третьої групи?

Законопроект відразу розкритикували нардепи та юристи.

– Так, мобілізація під час війни – необхідна, але вона має бути чесною та її правила зрозумілими, – зазначає «НМ» народний депутат Михайло Соколов. — Звичайно, у цьому сирому варіанті закон неприйнятний. І саме такою є позиція партії фракції «Батьківщина». Закон несправедливий, неефективний, неконституційний. І уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубинець підтвердив це. Вважаю, що оновлений закон про мобілізацію важливий і потрібний, але головне, щоб його норми справді мали практичне значення, були справедливими та продуманими, а не призвели до суттєвого скорочення прав людини та не перетворилися на інструменти для створення «електронного концтабору».

А народний депутат Олексій Гончаренко взагалі вважає, що запропонований законопроект – нонсенс.

– Він нерівний, величезний, – констатує парламентар. – Не розумію, навіщо все це треба було записувати в одному документі. Доречніше було б підготувати пакет — штук 10 різних законопроектів. Це було б правильніше і логічніше.

І нардеп не обмежився одними словами. Він зареєстрував перший альтернативний мобілізаційний законопроект.

Що пропонують змінити у новому законі?

Законопроект №10378-1 від депутата Олексія Гончаренка передбачає:

• демобілізацію через 18 місяців (не 36, як пропонує уряд);

• звільнення строковиків через місяць після набрання законом чинності (уряд пропонує через 7) та відстрочку від мобілізації на 12 місяців (уряд пропонує 6 місяців);

• право на звільнення особам з інвалідністю 3 групи (не лише 1 та 2);

• заборону мобілізації осіб з інвалідністю 3 групи;

• відстрочення від мобілізації чоловіків з інвалідністю;

• відстрочку для отримувачів освіти, які навчаються та отримують рівень вище вже наявного (тобто, наприклад, якщо ви навчаєтесь на магістратурі, а до цього отримали ступінь бакалавра).

Приклад Олексія Олексійовича виявився заразливим. Незабаром у ВР подали ще три аналогічні документи.

Законопроект №10378-2 від депутата Георгія Мазурашу пропонує змінити деякі положення урядового законопроекту, які мають ознаки ставлення до громадян, «як до рабів».

«Важливо залучити максимальну кількість працездатних громадян України до справи оборони та омріяної Перемоги, а не намагатися “совковими методами” (з позиції “рабовласницької філософії”) заганяти загрозами та примусом до армії всіх громадян чоловічої статі, в т.ч. тих, які з різних причин не можуть/хочуть служити/воювати, але можуть і повинні приносити користь державі роботою на економіку», — сказано у пояснювальній записці нардепа.

Законопроект № 10378-3 від групи народних депутатів, очолюваних Дмитром Разумковим, зокрема, передбачає:

• виключити норми, що фактично переводять на органи місцевого самоврядування, поліцейських та роботодавців функції ТЦК;

• зберегти чинні на сьогодні підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

• передбачити квоту на бронювання працівників патронатної служби у 25% та в органах місцевого самоврядування у 30%;

• зберегти вік у 27 років для осіб, які підлягають мобілізації;

• гарантувати надання щорічних відпусток військовослужбовцям під час дії воєнного стану;

• встановити, що базова військова служба не може тривати довше 12 місяців під час воєнного стану.

Законопроект № 10378-4 від членів депутатської групи “ДОВІРА” передбачає:

• запровадження обов’язкової допризовної підготовки на основі базової та повної загальної середньої освіти;

• реорганізацію ТЦК (повноваження, пов’язані із забезпеченням виконання військових обов’язків громадянами України, переходять до підрозділів військових частин, а інші повноваження – до місцевих військових, військово-цивільних адміністрацій).

Використання електронних повісток загрожує витокам особистих даних

Особливу увагу нардепи приділили пункту про електронні повістки. Пропонують їх виключити. Такої ж думки дотримуються юристи, вважаючи, що використання інтернет-повідомлень може призвести до розголошення конфіденційної інформації.

Розсилка повісток у ТЦК і СП електронною поштою загрожує негативними наслідками, — вважає Тетяна Синцова, адвокат. — Електронні системи можуть зазнавати збоїв або злому, що може призвести до втрати інформації або доступу до неї третіх осіб. Важливо забезпечити конфіденційність особистих даних. Крім того, далеко не всі військовозобов’язані мають доступ до інтернету або не мають необхідних навичок роботи з комп’ютером. Це створить проблеми при отриманні повістки та своєчасному реагуванні на неї.

На які зміни чекають військові?

Але, звичайно, у цьому питанні думка самих військових у пріоритеті. Що думають вони щодо запропонованих ініціатив? Яких змін чекають?

– Армії точно не потрібні люди пенсійного чи передпенсійного віку, – розповідає «НМ» Олександр Курбатов, начальник служби зі зв’язків із громадськістю 128 бригади ТрО ЗСУ, який перші вісім місяців служив звичайним стрільцем. – Вони просто не витримають. Боєць на передовий несе бронежилет, зброю, боєкомплекти. Це потрібно нести 6–8 кілометрів. Тому потрібні молодші і фізично міцні люди. Але мобілізація однозначно необхідна, щоб замінити людей, які фізично та морально виснажені. Але важливо мобілізованим пояснювати, що опинитися на фронті не найстрашніше. Там ти не один і маєш зброю. Страшніше виявитися беззбройним віч-на-віч із ворогом. Це може статися, якщо агресор прорве нашу оборону. Це вже випробували на собі жителі Бучі та Ірпеня.

На думку Ігоря Куликовського, офіцера ЗСУ і без нових законодавчих ініціатив в Україні достатньо законів, які можуть забезпечити проведення мобілізації.

— Я запропонував би гарантувати нормальне виконання існуючих нормативно-правових актів. – зазначає Ігор Куликовський. – Потрібно, щоб працювали чинні закони. Потім їх можна вдосконалити. Ну, а багато з того, що пропонується, абсурдно. Навіщо, наприклад, брати людей із інвалідністю? Збільшення мобілізаційного ресурсу за їхній рахунок суперечить здоровому глузду. Також недоречно говорити про мобілізацію жінок. Це ж природньо, що на фронті до них ставляться по-особливому. А це завадить виконанню бойових завдань.

Закон ухвалять з поправками та доопрацюваннями

Сьогодні можна впевнено стверджувати, що закон про мобілізацію ухвалять. Коли і в якійсь остаточній редакції не зрозуміло. 10 січня його не було винесено на розгляд Верховної Ради. Поки що нові правила обговорюються в парламентських комітетах.

Але, не чекаючи на рішення влади, на місцях вже почастішали перевірки, представники ТЦК у пошуках потенційних призовників частіше почали відвідувати спортзали. Посилено контроль при перетині кордону. Навіть поповзли безглузді чутки про те, що нібито деякі чоловіки почали гримуватися «під старих» — аби тільки повістку не вручили.

А пропозиції щодо вдосконалення закону продовжують надходити. Зокрема, депутати сперечаються про те, чи потрібно надати броню українцям із високою офіційною зарплатою. Відомо ж, що гроші для ЗСУ забезпечують платники податків. Надійшла пропозиція мобілізувати за жеребом.

— Більшість читачів пишуть, що правильний підхід до мобілізації – за допомогою лотереї чи жеребкування, – сказав із цього приводу Тимофій Мілованов, позаштатний радник керівника Офісу Президента. — Держава випадково визначає день та місяць. Ті люди, які народилися цими днями, мобілізуються, інші ні. У наступну хвилю мобілізації визначать нові дати.

 Втім, навряд чи такі пропозиції офіційно ухвалять. А нові правила мобілізації найближчим часом з’являться. Сподіваємось, що вони допоможуть армії вирішити кадрові проблеми та забезпечать соціальну справедливість.

Автор Олександр РАЗУМНИЙ