ЕКСКЛЮЗИВ Без м’яса, але зі смаком: як у Дніпрі розвивається культура вегетаріанського та веганського харчування 

Культура вегетаріанського та веганського харчування поступово стає популярнішою і серед мешканців Дніпра. Для одних це свідомий вибір, пов’язаний з етичним ставленням до тварин, а для інших — звичний спосіб харчування, якого вони дотримуються з дитинства. Веганство при цьому часто виходить за межі раціону: люди також відмовляються від одягу, взуття та інших виробів зі шкіри, хутра й матеріалів тваринного походження. У Дніпрі тим часом з’являється дедалі більше можливостей для тих, хто не вживає м’яса чи інших продуктів тваринного походження: у меню закладів можна знайти веганський борщ, тофу, десерти та інші рослинні страви. Та чи обходиться таке харчування дорожче, як правильно змінити раціон без шкоди для здоров’я та чому дніпряни обирають вегетаріанство і веганство — дізнавалися журналісти «Наше місто».

Від випадкової думки до 16 років без м’яса: історія Олі з Дніпра

Оля вже близько 17 років не вживає м’яса. До вегетаріанства вона прийшла ще у дев’ятому класі — без особливого впливу з боку друзів чи оточення.

«Точно вже не пам’ятаю, коли все почалося. Пам’ятаю, як у 9 класі на канікулах одного дня я просто подумала: «А чому б не спробувати не їсти тварин?» До цього вегетаріанством я не цікавилася, друзів із такими поглядами у мене не було, тобто ця думка просто в рандомний момент у мене з’явилася, і я вирішила, що хоча б спробую. І так мене й затягнуло», — ділиться дівчина.

Згодом її вибір став більш усвідомленим. Оля почала цікавитися темою та шукати більше інформації.

«Далі вже пішла література і кінострічка «Земляни», яка показує проблему експлуатації тварин і все те пекло, яке відчуває тварина через людей. От тоді й прийшло повне розуміння, що я на вірному шляху і моє вегетаріанство надовго», — розповідає Оля.

На той момент інформації про збалансований рослинний раціон було значно менше, ніж сьогодні. Одним із головних питань для Олі стало те, чим замінити м’ясо та як отримувати достатньо білка.

«В ті роки, коли я переходила на вегетаріанство, це було досить складно через те, що інформації було не так багато, як зараз, і банально не до кінця було зрозуміло, чим же добирати той білок, про який всі говорять. Спочатку я вирішила, щоб було трохи легше, в перші місяці залишити собі рибу, а далі вже зрозуміла, що і від неї можу спокійно відмовитися», — згадує дніпрянка.

Сам процес переходу, за її словами, не був складним. Водночас деякі побутові труднощі залишаються навіть через роки.

«Проблем зі звиканням до нового способу життя я не відчувала, мені було досить комфортно. Єдиний момент, із яким виникають складності навіть зараз, — це не такий великий вибір взуття і сумок. Бо не носити шкіряні вироби — це також основна мета вегетаріанства. Але і тут, якщо є бажання, можна спокійно викрутитися. Наприклад, великі компанії, як Dr. Martens, зараз роблять два варіанти взуття — у шкірі і у веган-варіанті — синтетичній шкірі», — розповідає дівчина.

Оля не радить сприймати відмову від м’яса як тимчасову моду. На її думку, передусім людина має зрозуміти власну мотивацію, а вже потім поступово змінювати харчові звички.

«Людині, яка зараз замислюється про перехід на вегетаріанство, я б в першу чергу порадила відповісти собі чесно на питання: «Для чого і з якою метою?» Бо якщо це тимчасове рішення, бо так «модно», в цьому немає жодного сенсу. Також краще не міняти своє життя в один день, а робити це поступово, прислуховуючись до свого організму. Ну і, звичайно, раз на пів року робити чекап, щоб розуміти, ок йому чи треба щось змінити», — радить Оля.

Чи справді вегетаріанське харчування дорожче

Фінансовий аспект, за словами Олі, залежить від того, які саме продукти обирати. Спеціалізовані рослинні аналоги можуть коштувати дорожче, однак існують доступні джерела білка та інших поживних речовин.

«Щодо фінансової сторони — то так, на жаль, спеціалізовані вегетаріанські продукти, такі як рослинне м’ясо або, наприклад, рослинне молоко і сири, коштують дорожче, ніж звичайні. Через менші обсяги виробництва і складні технології. Але є і звичайні продукти — як квасоля, сочевиця, хумус, тофу, — які за ціною досить бюджетні. Тут все залежить від вашого бюджету», — пояснює дніпрянка.

Щодо харчування поза домом, ситуація, на думку Олі, також стала значно простішою.

«Із закладами все набагато простіше, ніж може здаватися. Бо майже в кожному кафе зараз вже є кілька страв вегетаріанських/веганських. Або завжди можна попросити в офіціанта прибрати м’ясо з якоїсь страви. З цим проблем ніколи не було», — каже вона.

Дніпрянка звертає увагу і на те, що деякі заклади дозволяють відвідувачам самостійно обирати варіант страви.

«Дуже подобається, що у закладах з’являється також функція — обирати. Тобто ти можеш обрати, який варіант тобі підходить: м’ясний або вегетаріанський. Наприклад, вегетаріанський борщ — я за нього душу продам. Навіть у Макдональдсі є функція не класти котлету, якщо, наприклад, брати чизбургер. Виходить непоганий такий собі вегетаріанський варіант із булочкою, огірочком і сиром», — розповідає Оля.

Водночас Оля наголошує, що її вибір — особистий, а не заклик для інших.

«І найголовніше — я нікого не агітую. Не їсти тварин — це мій вибір, а не універсальна інструкція для всіх. Якщо ви теж цього хочете, нехай це йде від душі та з любов’ю до тварин, а не тому, що «так треба», — зазначає дніпрянка.

Окрім вегетаріанства, Оля створила крутий міській проєкт —  вуличну фотобудку, де містяни можуть робити фотострічки та зберігати на них особливі моменти.

Ідея, за словами дівчини, з’явилася з особистого захоплення Олі такими фотобудками. Під час поїздок за кордон вона щоразу намагається знайти місце, де можна зробити такі світлини. Згодом дівчина вирішила, що подібний формат має з’явитися і в Дніпрі.

«В мене взагалі якась любов до вуличних фотобудок. Кожна моя поїздка за кордон починалась із того, що я шукаю, де є фотобудка. І чим вона старіша — тим цікавіше, бо результат ніколи не буває передбачуваним. І мені було незрозуміло, чому у такому великому місті, як Дніпро, досі немає вуличної фотобудки. Так от, я вирішила замість роздумів діяти і вирішила, що буду тією людиною, яка нарешті зробить Дніпро трошки щасливішим, щоб у людей була змога фіксувати моменти у вигляді фотострічок», — розповіла вона журналістам.

Вегетаріанець із самого народження: історія Нітая

Ще одна історія — 23-річного Нітая, який виріс у Туреччині, а згодом переїхав до Дніпра, де здобував вищу освіту. Нині він персонально тренує людей, допомагає друзям із їхніми проєктами та займається творчістю. У спорті чоловік робить акцент не на тренажерному залі, а на вправах із власною вагою та заняттях на вуличних майданчиках.

«Щодо тренерства, у мене немає освіти, пов’язаної з цією справою. Я ніколи не ходив у зал і не треную там людей, я пропагую заняття з власною вагою та тренування на майданчиках — бруси, турнік. Я відкрив у собі ці навички, щойно буквально за пів року побудував собі спортивне, здорове тіло! І зрозумів, що можу допомагати людям скинути вагу або побудувати гарне тіло. Мене мотивують відгуки моїх учнів, і я завжди радий бачити кожного», — розповідає Нітай.

Вегетаріанство для Нітая — не нещодавно набута звичка, а спосіб життя, з яким він виріс.

«Я вегетаріанець із самого народження. Мої батьки перейшли на здоровий спосіб життя та вегетаріанство після 20 років, у Туреччині, коли замислилися про створення сім’ї, і досі дотримуються правильного харчування та здорового способу життя. Тому завдяки їм у дитинстві я виріс без тютюнового диму й алкоголю в сім’ї, із різноманітним правильним харчуванням», — каже чоловік.

При цьому сам Нітай не відносить себе до людини, яка суворо дотримується певного терміна чи класифікації.

«Я їм усе, крім м’яса. Рибу взагалі жодного разу в житті не пробував і не хочу, яйця я теж не їм, але кисломолочні та молочні продукти вживаю. Виходить, я лакто-вегетаріанець. Але я ніколи особливо не заморочуюся з цього приводу», — пояснює Нітай.

За словами Нітая, особливу увагу у своєму харчуванні він приділяє кількості цукру та складу продуктів. Він вважає, що людям варто уважніше читати етикетки, а не орієнтуватися лише на смак чи рекламні надписи.

Для журналістів «Наше місто» Нітай навіть провів своєрідний експрес-тренінг із читання складу продуктів — на прикладах показав, як швидко оцінити кількість цукру та зрозуміти, що саме міститься у продукті.

«У цій, здавалося б, безневинній пляшці — 300 мілілітрів йогурту. Якщо придивитися до складу, який зазвичай надрукований дуже дрібним шрифтом на етикетці, то побачимо: цукру тут 10,7 грама на 100 мілілітрів. Тобто, випивши лише одну таку пляшку, людина споживає понад 30 грамів цукру. Це вже більше за рекомендовану добову норму, яка для дорослої людини становить близько 22–24 грамів доданого цукру. А потім ми згадуємо, що в раціоні є ще десерт увечері: чай із печивом, цукерки чи щось інше. Тому це, грубо кажучи, бомба уповільненої дії, адже цукор не діє одразу. Згодом його надмірне споживання може негативно позначитися на здоров’ї людини. Цукор впливає на багато процесів в організмі», — пояснює хлопець.

Він також каже, що власний підхід до харчування формував поступово. Спочатку Нітай більше цікавився тренуваннями, а вже згодом почав глибше вивчати харчування.

«Я, якщо чесно, спочатку почав розбиратися в тренуваннях, а вже потім настільки добре вивчив харчування, коли сам почав жити й сам харчуватися, тому що в дитинстві бабуся готувала мені не зовсім здорову їжу, і я на 100% знаю, що таке погана й шкідлива їжа, а що таке хороша та корисна», — розповідає Нітай.

Окремо він заперечує поширене уявлення, що здорове харчування обов’язково має бути дорогим. На його думку, ціна значною мірою залежить від конкретного вибору продуктів.

«І ще хочу розвіяти один дуже популярний міф про те, що здорове харчування набагато дорожче за звичайне. Ні, це не так. Ось, наприклад, молочний коктейль. Я впевнений, що в ньому буде багато цукру. Дивимося на склад: на якому місці цукор? На другому. На першому — молоко, а далі йде цукор, білий кристалічний. Це не найкращий продукт для здоров’я. Так, він смачний, тут без спору. Але те, що продукт смачний, ще не означає, що він корисний. Мені мама так із дитинства казала. А тепер дивимося на ціну: молочний коктейль коштує 43 гривні, а хороший йогурт з гарним складом — теж 43 гривні. Тобто ціна однакова. Звичайно, не завжди можна порівнювати продукти за однаковою вагою, але я саме про те, що корисніше харчування не обов’язково коштує значно дорожче за звичайне», — каже він.

Спорт для нього також є невіддільною частиною здорового способу життя.

«Якщо людина позбудеться всієї шкідливої їжі й почне займатися спортом, щодня проявляти активність, вона позбудеться приблизно 95% усіх хвороб — я впевнений у цьому на всі сто відсотків. Решта 5% — це вже генетичні або вірусні захворювання чи подібне», — вважає Нітай.

Тож, резюмуючи, хлопець підкреслює, проблема полягає не лише в одному продукті, а в регулярному споживанні великої кількості цукру та продуктів із незрозумілим складом.

«Уся ця хімія, незрозумілий склад — це все відкладається в організмі людини. І, як я вже казав, рано чи пізно починають вилазити якісь болячки. Так і стають діабетиками, наприклад, коли їдять занадто багато цукру, коли в людини дуже багато стресу в організмі й так далі. Це все дуже сумно», — додає хлопець.

Нутриціологиня з Дніпра розповіла про користь і ризики вегетаріанського харчування

Нутриціологиня з Дніпра Ірина Гаврилова за освітою біолог та має міжнародну сертифікацію з нутриціології. У своїй практиці вона поєднує нутриціологію з нейробіологією, спираючись на дослідження з нейропластичності мозку та роботу з психосоматикою. Розповідає, що у своїй практиці для роботи з несвідомими сценаріями використовує метод архетипів. Фахівчиня розповіла, на що варто звернути увагу людям, які обирають вегетаріанський або веганський раціон.

За словами Ірини Гаврилової, головна відмінність між вегетаріанством і веганством полягає у ступені обмеження продуктів тваринного походження.

«Вегетаріанство (найчастіше це лакто-ово-вегетаріанство). Лакто-ово-вегетаріанство — це найпоширеніша та найбільш збалансована форма вегетаріанства у світі. Назва походить від латинських слів: lac (молоко) та ovum (яйце).

Основний принцип цього раціону — це відмова від плоті тварин, але збереження продуктів їхньої життєдіяльності. Виключаються м’ясо, птиця, риба та морепродукти. Проте в раціоні залишаються молочні продукти та/або яйця. Це значно полегшує добір білка, кальцію та вітаміну B12. Веганство — це строга рослинна дієта (plant-based). Виключаються абсолютно всі продукти тваринного походження (м’ясо, риба, яйця, молочка). З точки зору нутриціології це потребує набагато ретельнішого планування раціону та обов’язкової нутрицевтичної підтримки», — пояснює нутриціологиня.

Рослинний раціон може мати позитивні наслідки для організму, однак лише за умови його збалансованості.

За словами Ірини Гаврилової, правильно сформований вегетаріанський або веганський раціон може мати низку позитивних наслідків для організму. Серед них:

• зниження ризику серцево-судинних захворювань та діабету 2 типу;
• зниження рівня «поганого» холестерину (ЛПНЩ) та покращення чутливості до інсуліну завдяки високому вмісту клітковини й антиоксидантів та відсутності насичених жирів тваринного походження;
• підтримка здоров’я мікробіому кишечника;
• стимулювання синтезу коротколанцюгових жирних кислот завдяки великій кількості різноманітної рослинної клітковини, що, за словами фахівчині, підтримує імунітет і допомагає знижувати системне запалення;
• контроль ваги.

Однак непродуманий раціон, за словами нутриціологині, може мати й негативні наслідки:

Потенційні негативні наслідки (при непродуманому раціоні).

1. Дефіцитні стани. Ризик анемії, порушень роботи нервової системи та зниження щільності кісткової тканини. Заміщення м’яса вуглеводами.
2. Коли людина прибирає м’ясо, але замість бобових чи овочів починає їсти багато випічки, макаронів, солодких йогуртів та сирів, це призводить до набору ваги, стрибків інсуліну та прихованого білкового голодування.
3. Занадто багато молочки. Надмірне споживання молочних продуктів може викликати набряклість, загострення акне та проблеми з травленням (через лактозу або казеїн A1).
4. Негемове залізо. Залізо з рослинних продуктів (шпинат, сочевиця) та яєць засвоюється гірше, ніж з червоного м’яса. Крім того, кальцій з молочних продуктів заважає засвоєнню заліза, якщо їсти їх одночасно.
5. Проблеми ШКТ. Різке збільшення клітковини без підготовки може викликати здуття, метеоризм та синдром подразненого кишечника (СПК)», — пояснює нутриціологиня.

«Одним із ключових питань є те, які саме поживні речовини людина отримує з їжі та наскільки добре вони засвоюються. Скласти самостійно раціон складно, тому що це вимагає харчової грамотності», – каже фахівчиня.

Водночас під час переходу на рослинний раціон важливо стежити за надходженням окремих поживних речовин. Ірина Гаврилова наводить кілька прикладів, які потребують особливої уваги:

• Вітамін B12. У рослинних продуктах він не міститься у біодоступній формі, тому веганам необхідно отримувати його додатково.
• Залізо. Із рослинних продуктів, зокрема шпинату та сочевиці, воно засвоюється гірше, ніж гемове залізо з м’яса. На його засвоєння також впливає наявність вітаміну C та фітатів і танінів під час прийому їжі.
• Білок. Рослинні джерела білка можуть мати інший амінокислотний склад, тому для отримання всіх незамінних амінокислот важливо урізноманітнювати раціон і поєднувати різні продукти, зокрема бобові та злаки.
• Інші нутрієнти. Також під час рослинного харчування варто контролювати рівень цинку, кальцію, вітаміну D та йоду.

Ризики веганства та вегетаріанства: кому варто бути обережними

Ірина Гаврилова зазначає, що збалансований вегетаріанський або веганський раціон загалом може застосовуватися на різних етапах життя, але для деяких груп особливо важливий контроль харчування.

«Я буду ґрунтуватися на офіційній позиції світових асоціацій, зокрема Академії харчування та дієтології США (Academy of Nutrition and Dietetics, AND). Вона базується на принципах доказової медицини та систематичному аналізі наукових досліджень. Так ось, грамотно збалансована вегетаріанська та веганська дієта підходить для всіх етапів життя. Однак на практиці є групи високого ризику», – підкреслює нутриціологиня.

Це:

1. Діти та підлітки, тому що мають високу потребу в калоріях та білку на кг маси тіла для росту. Без жорсткого контролю нутриціолога є високий ризик затримки росту та розвитку анемії.
2. Вагітні та жінки в період лактації. Потреба в залізі, фолатах, B12 та білку зростає в рази. Будь-який дефіцит напряму впливає на плід та на самопочуття матері.
3. Люди із захворюваннями ШКТ (СПК, ВЗК, понижена кислотність). Велика кількість фітатів та грубої клітковини може загострювати запальні процеси.
4. Люди з важкою анемією або анорексією/РПП в анамнезі», — зазначає фахівчиня.

Тому фахівчиня радить не переходити на новий тип харчування спонтанно, а спершу оцінити стан організму.

«Спочатку обов’язково здати базові аналізи до переходу на дієту: загальний аналіз крові, феритин, вітамін B12, вітамін 25(OH)D, загальний білок, ліпідний профіль», — радить Ірина.

Нутриціологиня розповіла, з якими проблемами стикаються вегани та вегетаріанці

За словами Ірини Гаврилової, безпосередніх запитів на перехід до веганства чи вегетаріанства у її практиці поки небагато. Водночас вона працювала з людьми, які вже тривалий час дотримувалися рослинного харчування.

«У моїй практиці безпосередніх запитів на сам перехід на веганство чи вегетаріанство ще не було, оскільки люди рідко замислюються про підготовку до того, як змінити раціон, мені так здається. Однак до мене неодноразово зверталися клієнти, які вже довгий час дотримувалися рослинного харчування. Під час проведення біоімпедансометрії (аналізу складу тіла) у більшості з них ми фіксували характерну картину: знижений рівень скелетно-м’язової маси через системний дефіцит повноцінного білка та брак лейцину для синтезу м’язів, а також підвищений відсоток жирової тканини, що виникає через надлишок легких вуглеводів та замінників м’яса з високою калорійністю», — розповідає фахівчиня.

Головну проблему Ірина Гаврилова бачить не в самій відмові від продуктів тваринного походження, а в тому, як людина вибудовує раціон після цього.

«Головна причина таких показників полягала в тому, що раціон будувався інтуїтивно та не було чіткого розрахунку добової норми білка та правильного компонування «рослинної тарілки» (поєднання бобових, злаків та жирів). Ми коригували ці моменти, перерозподіляли макронутрієнти та додавали нутрицевтичну підтримку, що дозволяло вирівняти склад тіла», — пояснює нутриціологиня.

Vega Life: як у Дніпрі створюють їжу без м’яса

Розвиток веганського та вегетаріанського харчування помітний не лише у домашніх раціонах містян, а й у місцевому бізнесі. У Дніпрі працюють заклади та виробники, які спеціалізуються на рослинній їжі або додають відповідні позиції до свого меню.

Один із них — Vega Life Dnipro, який спеціалізується на рослинній їжі та її доставці. Керівник ТМ Vega Life Олександр розповідає, що ідея проєкту виникла з особистого досвіду та власного ставлення до харчування.

«Ідея створення Vega life виросла перш за все з власного світогляду та особистого досвіду. Ми прийшли до вегетаріанства через прагнення до гармонійного, етичного життя та принципу ахімси (ненасильства). Оскільки знайти якісну, смачну та дійсно корисну рослинну їжу «на кожен день» чи для швидкого перекусу в місті раніше було непросто, ми вирішили створити власний продукт. Ми хотіли показати, що вегетаріанське та веганське харчування — це не про обмеження, а про багатий смак, користь і легкість. А сервіс доставки та формат зручного перекусу (зокрема, наші фірмові самоси) став природною відповіддю на запит сучасного містянина, який цінує свій час, але прагне харчуватися свіжою та корисною їжею», — розповідає Олександр.

У Дніпрі компанія працює з 2020 року. За цей час, каже Олександр, невелика локальна ініціатива перетворилася на виробництво, яке постачає продукцію не лише безпосередньо клієнтам, а й до кав’ярень та торгових точок.

«За ці роки ми пройшли шлях від невеликої локальної ініціативи до впізнаваного виробництва. Сьогодні ми постачаємо свіжу продукцію як напряму нашим клієнтам через доставку, так і до численних кав’ярень та торгових точок Дніпра, а також розширили присутність на інші міста (Львів, Київ плануємо)», — каже керівник Vega Life.

Однією з головних позицій Vega Life є самоси — хрусткі пиріжки з різними начинками.

«Візитівкою та головною гордістю Vega life є наші фірмові самоси — хрусткі пиріжки із найрізноманітнішими начинками.

Абсолютними хітами серед наших клієнтів є:

• Солоні самоси: незаперечні бестселери — це самоси «3 сири» та варіант із ніжним сиром і шпинатом. Це дуже ситний, ніжний та збалансований варіант для обіду чи перекусу.
• Солодкі самоси: найбільше полюбляють яскраві фруктові начинки — з вишнею та полуницею. Це чудова та здорова альтернатива звичайним виробам із тіста та солодощам.

Порада новачкам: якщо ви замовляєте вперше, ми радимо взяти сет самосів або сформувати власний мікс із топпозицій. Це дозволить одразу спробувати і пікантні сирні смаки, і солодкі фруктові десерти, щоб знайти свій особистий фаворит!» — радить Олександр.

За словами керівника Vega Life, за останні роки змінилася і сама аудиторія рослинної їжі. Якщо раніше її переважно обирали люди, які вже дотримувалися вегетаріанства чи веганства, то тепер дедалі більше клієнтів приходять заради просто здоровішої альтернативи звичайному фастфуду.

«Так, попит змінився дуже відчутно. Якщо у 2020 році нашими клієнтами були переважно люди, які давно дотримуються вегетаріанства або веганства, то сьогодні більшість аудиторії — це ті, хто просто прагне здорового, якісного та свідомого харчування. Дніпряни все частіше шукають легку та корисну альтернативу важкому фастфуду. Наші самоси обирають як офісні працівники для швидкого обіду, так і сім’ї з дітьми для корисного перекусу. Людям важливо розуміти склад їжі, її свіжість та користь для організму. Ми спостерігаємо, що здорове харчування у Дніпрі перестає бути «нішевим рухом» і стає нормальним щоденним вибором багатьох містян», — зазначає Олександр.

Сьогодні у Дніпрі можна знайти як спеціалізовані заклади та виробників рослинної їжі, так і звичайні кафе, де до меню додають вегетаріанські та веганські позиції. Часто відвідувачі можуть попросити приготувати страву без м’яса або обрати рослинну альтернативу.

Де у Дніпрі поїсти без м’яса

Сьогодні у Дніпрі можна знайти як заклади, що спеціалізуються на вегетаріанській кухні, так і звичайні ресторани, де в меню є окремі рослинні позиції.

Серед спеціалізованих закладів — GOvinda veda space на Ярмарковому узвозі. Це вегетаріанський ресторан, де не використовують м’ясо, рибу та яйця. У меню є сніданки, закуски, десерти та напої; вартість сніданків на сайті закладу стартує від 199 гривень.

У Vega Life на Старокозацькій, 22 можна скуштувати самоси — популярну страву індійської кухні у вегетаріанському виконанні. Вартість самосів у закладі стартує від 70 гривень. У меню є кілька варіантів начинки: з овочами, сиром, фруктами та шоколадом. Тож гості можуть обрати як більш ситні, так і солодкі самоси. Для тих, хто хоче спробувати одразу кілька смаків, у Vega Life також є сети самосів. Такий варіант підійде, якщо хочеться порівняти різні начинки або взяти асорті для компанії.

Водночас рослинні страви з’являються і в меню закладів, які не є вегетаріанськими. Наприклад, у меню дніпровського Black Sheep можна зустріти азійські страви з тофу. Зазвичай такі страви мають позначку «Vegan».

Та, як розповідали герої матеріалу, навіть якщо у складі страви є м’ясо, не обов’язково відмовлятися від неї — у багатьох випадках можна попросити офіціанта прибрати цей інгредієнт або замінити його на рослинний. Тож знайти відповідний варіант можна навіть у закладах, які не спеціалізуються виключно на вегетаріанській чи веганській кухні.

Фото з особистих архівів та соцмереж героїв.

Нагадаємо:  «Равлик Парк» під Дніпром: ферма, де вирощують делікатес для Іспанії та Португалії.

Раніше ми писали: Насолода чи ризик: що потрібно знати дніпрянам про морозиво.

Читайте також: Головне – прийти в зал: фітнес-тренерка з Дніпра дає поради щодо схуднення.