ЕКСКЛЮЗИВ  Скасувати не можна залишити: чи відмінять НМТ з математики у Дніпрі

Останнім часом у суспільстві активно обговорюють можливість скасування обов’язкового НМТ з математики і надання йому статусу предмета на вибір вступника. Приводом для цього став зареєстрований 2 червня 2026 року у Верховній Раді відповідний законопроєкт. Попри те, що ця ініціатива поки що залишається лише на рівні дискусій, вона вже викликала жваву реакцію серед освітян і не тільки. То чи варто відміняти математику і якщо так, які наслідки це може мати? У цьому питанні розбиралася журналістка видання «Наше місто».

Відміна  математики стане великою помилкою 

Вчителька математики Ліцею інформаційних технологій Дніпровської міської ради Тетяна Постольник переконана, що відмова від тестування з цього предмета може мати негативні наслідки для всієї системи освіти. Вона знає, про що говорить, тому що багато років поспіль не тільки викладає цей предмет, але й готує учнів до тестування з нього.

Тетяна Постольник

–        Я думаю, що ця ініціатива навряд чи дійде до свого логічного завершення, але сам факт її обговорення вже викликає занепокоєння, – зазначає Тетяна Вільгельмівна.  – До роботи в Ліцеї інформаційних технологій я 15 років викладала у звичайній середній школі, тому бачила дуже різних учнів. На мою думку, скасування НМТ з математики стало б однією з найбільших помилок у сфері освіти. Математика потрібна не для того, щоб механічно пам’ятати формули чи значення логарифмів. Насамперед вона формує критичне та аналітичне мислення, яке необхідне представникам будь-якої професії. Саме ці навички допомагають людині знаходити оптимальні рішення, аналізувати інформацію та робити обґрунтовані висновки. Тому відмова від обов’язкового тестування з математики є, на мою думку, нерозумною та недоречною. Навіть в умовах війни, дистанційного навчання та постійних повітряних тривог ми повинні зберігати високі освітні стандарти.

За словами педагогині, поширена думка про те, що учні діляться на гуманітаріїв та математиків, не відповідає дійсності. Вона переконана, що більшість українських школярів здатні успішно опановувати математику за умови належної мотивації та системної роботи. Тетяна Постольник наголошує, що базові математичні знання необхідні кожному, хто планує продовжувати навчання або будувати професійну кар’єру в сучасному світі. Водночас вона визнає, що нинішній формат НМТ є складним для випускників, адже їм доводиться складати чотири предмети в один день. На її думку, удосконалення процедури тестування було б значно кориснішим кроком, ніж відмова від одного з ключових предметів.

–        Мені здається хибною сама постановка питання про те, що частина дітей нібито не здатна вивчати математику, – говорить Тетяна Постольник.  – Переважна більшість учнів можуть досягти успіху, якщо працюють системно й мають мотивацію. Якщо дитина втратила звичку до регулярного навчання ще в середніх класах, то проблеми справді накопичуються, але це не означає, що їх неможливо подолати. Водночас математика є важливою не лише для окремої людини, а й для розвитку держави. Ми бачимо, як сьогодні в Україні розвиваються інженерні напрямки, виробництво дронів та сучасні технології, і за цим стоять люди з міцною математичною підготовкою. Якщо ми будемо постійно знижувати вимоги, то неминуче знижуватиметься й загальний рівень розвитку суспільства. До того ж НМТ, як і свого часу ЗНО, забезпечує чесний та прозорий вступ до закладів вищої освіти. Тому я вважаю, що замість скасування математики варто шукати способи зробити процедуру тестування комфортнішою для дітей, наприклад, розділити складання предметів на кілька днів.

Немає математики – немає інженерів

На можливе скасування НМТ з математики одразу відреагували викладачі та керівники вишів. Більшість з них бачать у цьому можливому нововведенні неабиякі ризики для майбутньої відбудови України в цілому та у наборі на інженерні спеціальності, зокрема. Ось що написала у своєму фейсбуці Ксенія Семенова, президентка Київського авіаційного інституту.

Ксенія Семенова

«Молодь масово їде за кордон. Інженерні спеціальності непопулярні. Вступники часто обирають навчання, яке не передбачає розумових і фізичних зусиль, один із головних критеріїв вибору університету – щоб вчитися було легко. Тим часом на ринку оборони дикий дефіцит кадрів. Працювати немає кому. Зарплати ростуть космічно, оборонка переганяє ІТ. Але інженерів більше не стає. Якщо не розумієте, чим закінчиться скасування математики як обовʼязкового предмета НМТ, то подивіться на фізику і хімію. Скільки людей обирають ці предмети на НМТ, скільки потім в результаті вступає на ці спеціальності. А також скільки людей у старших класах вчать фізику і хімію, знаючи, що таке НМТ вони не складають. Запитайте знайомих шкільних вчителів, чи всі уроки відвідують старшокласники. Сюрпрайз, сюрпрайз. Не так, як ми у девʼяності.  Фізика, хімія і математика в школі – це і є наша оборонка. Фізику і хімію вже загубили. Ну давайте ще математику туди ж. Ми ж не дурні китайці, які змушують дітей вчити складну математику, яка їм в житті не знадобиться. Ми проти зайвого стресу для дітей. У нас особливий шлях!».

Олександр Азюковський

«Щодо НМТ з математики – на мій погляд, немає перспектив жоден шлях, ані знецінення, ані домінування жодної дисципліни/предмету, що вивчаються, – впевнений Олександр Азюковський, ректор НТУ «Дніпровська політехніка». – Україна робить все можливе та неможливе для збереження та розвитку освітньої системи. Увага Міністерства освіти і науки України, Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, широких кіл професіоналів  до поточної ситуації грунтується на мій погляд, у тому числі на бажанні уникнути,  внаслідок потенційних освітніх втрат нездійснення  достойного  набору до університетів, у тому числі  на інженерні спеціальності.  Але вивчення будь-чого під тиском або під примусом є гіршим варіантом, аніж свідоме обрання шляху власного розвитку учнями шкіл.

Свідоме обрання власної траєкторії можливе до формування як результат спільних проєктів з роботодавцями, таких як WOW Фізика, E-Formula Dniprotech тощо. Беручи  участь в них, у командній роботі, спираючись на значну практичну складову учні шкіл виконують різні проєкти та формують розуміння необхідності вивчення того чи іншого переліку предметів. Такий підхід спонукатиме до більш тісної взаємодії систему вищої освіти з бізнесом – середовищем роботодавців, але також не є безальтернативним й таким, що не має недоліків. Враховуючи потенційний ризик освітніх втрат, які необхідно більш детально дослідити, особливо зважаючи на першопричини, що спонукають до можливого прийняття рішення щодо отримання освітніх послуг, наприклад, у країнах Європейського Союзу, цілком доцільним є  формування конкурентних переваг/пропозицій для того, щоб молодь, яка є талановитою, залишалась в Україні. А у випадку формування освітньої траєкторії за кордоном – мала мотивацію до повернення».

А ось точка зору Тимофія Милованова, президента Київської школи економіки:

Тимофій Милованов

 «Виживання України — це оборонка і ідентичність. Математика — основа обох. На ній побудовані IT-компанії, стартапи, штучний інтелект, який сьогодні захищає людей. Сказати “математику скасуємо” — це чистий популізм, який вирубує країну.  Іспити ніхто не любить, але вони мотивують вчитися. Якщо ми хочемо бути інженерною, ІТ-нацією — математика має бути обов’язковою. Гуманітарні університети можуть не враховувати бал з математики. Але кожна людина має знати, де вона стоїть у математиці.

Математика в Україні у жалюгідному стані. Замість запускати програми, підвищувати зарплати вчителям, допомагати дітям — депутати пропонують скасувати іспит. Не вирішити проблему, а закрити очі. Це шлях в нікуди. Іспит складний? Зробіть його кращим, рознесіть по днях. Але не скасовуйте. Майбутнє — це штучний інтелект. Хто не розуміє математику, не розуміє, як будувати AI-системи. Скасуєте математику — повернетесь у середньовіччя. Рішення — кращі вчителі математики в школах, щоб репетитори просто не були потрібні. Я маю докторат з економіки і не впевнений, що написав би цей НМТ на 200. До іспиту треба готуватися, а не скасовувати його. Іспит відносний — він знаходить найкращих у будь-якій групі. У КШЕ математика обов’язкова: без неї не вступите. Поріг різний — від 130 на гуманітарних до 160+ на математичних спеціальностях. Реєстрацій на НМТ цього року більше, ніж торік, — люди хочуть вчитися».

Проблему вирішить диференційний підхід

«Нелюбов до математики народжується ще в школі, – додає Єгор Стадний, віце-президент KSE та ексзаступник міністра освіти.  – Українську шкільну математику успадкували від Радянського Союзу. Вона дуже абстрактна, а за останні 40 років на неї залишили майже на чверть менше годин. Депутати хочуть прибрати математику з НМТ, бо вона нібито руйнує шанси сильних гуманітаріїв. Але серед тих, хто отримав найвищі бали з української мови, математику провалив лише 541 учень. Це 0,2% усіх, хто склав мову. Загалом математику не склали 34 000 учнів, тобто 12%. А «не скласти» означало не набрати навіть 5 балів із 32. Тест майже весь складається із завдань з варіантами відповідей, і на іспиті учні мають довідкові матеріали з основними формулами з алгебри, геометрії та тригонометрії.

Єгор Стадний

У Німеччині, в землі Північний Рейн-Вестфалія, навіть базовий рівень не має завдань з варіантами. Учні майже 4 години самі розписують повні доведення, і їм оцінюють хід думки, а не лише кінцеву відповідь. Польська матура (випускний екзамен) базового рівня триває 3 години і теж змушує моделювати задачі та письмово доводити відповіді. Щоб її скласти, треба набрати 30%.  А в Україні достатньо лише 15%, тобто 5 балів із 32. Кажуть, навіщо математика юристам, психологам чи менеджерам. Юристи в KSE вчаться застосовувати формальну логіку, теорію множин і діаграми Венна, щоб будувати аргументи й знаходити суперечності в правових нормах. Психологи рахують описову статистику, формують вибірки, роблять кореляційний і регресійний аналіз на реальних даних. А на економіці математика та статистика займають майже третину курсів: лінійна алгебра, математичний аналіз, NPV, IRR, економетрика. Скасувати тест легко, і це подобається людям. А лагодити школу набагато складніше».

Тетяна Бочарова

«Таке враження, що запропонували не скасувати НМТ з математики, а вивчення математики в школі в принципі, – справедливо коментує ажіотаж навколо цього питання дніпрянка Тетяна Бочарова. –  Я згодна щодо того, що і мова, і історія теж в повному обсязі не всім потрібні. І питання про значення суфікса – ець, і питання про зворотній бік ювілейної монети викликають особисто в мене стільки ж питань, як і обов’язковість завдань з параметром для всіх. Я б ввела диференційований підхід. І змінювала б систему в цілому. Бо ситуація, в якій для складення іспиту потрібний репетитор, навіть тим, хто вчиться добре, і не тільки з математики – неправильна. Я в минулому році дивилась статистику вступу в ДНУ на філфак. Були випадки, коли вищі щаблі в рейтингах на українську філологію мали люди, що гірше склали мову, але ліпше математику».

У той самий час міністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявив, що його відомство не підтримує депутатський законопроєкт щодо зменшення кількості предметів національного мультипредметного тесту і встановлення математики як предмета на вибір.

Оксен Лісовий

–        Уряд подав законопроєкт щодо умов вступу на 2027 рік, він відповідає тим умовам, які є наразі в 2026 році, – сказав міністр. –  Альтернативний законопроєкт, який передбачає дещо інші умови щодо математики ми не підтримуємо категорично.  – Скасування математики чи історії, вилучення їх з обов’язкових предметів НМТ – це абсурд, це не призведе до жодних позитивних змін для нас як для країни.

До того ж петиція на сайті Кабінету міністрів України із закликом скасувати обов’язковий національний мультипредметний тест з математики у 2027 році не набрала необхідну для розгляду кількість голосів. Таким чином, скоріш за все, у 2027 році вступники знову будуть здавати математику. Для того, щоб тестування пройшло вдало, починати готуватися до нього потрібно якомога раніше. Бажано, вже зараз.

Фото Валерія Кравченка та з відкритих джерел.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як проходить НМТ у Дніпрі.