Він народився і жив в селі в Запорізькій області. Працював вчителем фізики і інформатики довгі 26 років, а потім почалось вторгнення і окупація. І вибір для кожного – співпрацювати з ворогом чи поїхати. Андрій одразу розумів, що піде в ЗСУ. І так само служити пішов і його син, який на той час вчився у Києві. Сьогодні він за кермом бронемашини несе службу у складі однієї з бригад Нацгвардії, передає “Наше Місто”.
“В мене не було сумнівів після окупації, що я піду служити, коли зможу виїхати. Так само вчинив і мій син – він був в Києві на навчанні. Вже наступного дня, 25 лютого пішов в ТРО. А потім ця бригада стала повноцінною бойовою бригаю ЗСУ, зараз він продовжує службу”, – каже Андрій.
Андрій Присяжнюк – військовослужбовець 31 бригади НГУ, водій бронемашини.
Син пана Андрія з позивним Студент
“Я 26 років працював в школі. Після окупації директорка школи нас зібрала і каже, мовляв, не все так погано, треба співпрацювати і тому подібне. Кожен зробив свій вибір. Є люди, які перейшли і почали співпрацювати”, – згадує пан Андрій.
З учнями ще до початку вторгнення
Багато з учнів пана Андрія також служать і підтримують з ним контакт. Пишаються своїм вчителем фізики та інформатики, а він пишаєть ними.
Багато того, що робили росіяни на окупованій території і те, що бачив наш герой залишилось за кадром. Бо говорити про такі речі важко. Навіть якщо ти військовий
В кінці інтерв’ю Андрій Присяжнюк звернувся до своїх студентів
Фото Валерій Кравченко\Фото з особистого архіву героя
Раніше ми розповідали, Як тік-ток ворожки наживаються на війні: коментар дніпровського священника
Категорія: Війна, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра
Позначки: Головне, Новини Дніпра, Окупація, Україна Росія війна