ЕКСКЛЮЗИВ Комунальним підприємствам Дніпра гостро не вистачає людей: хто має право на бронь 

Сьогодні у Дніпрі є дефіцит комунальників. Тих, хто безпосередньо забезпечує життя прифронтового міста – подає в оселі воду, тепло та світло, ремонтує аварійні дороги, ліквідує наслідки «прильотів». Посилення мобілізації загострило цю проблему до межі, про що емоційно висловився на своїй фб-сторінці міський голова Борис Філатов: «у мене скоро зупиниться міський транспорт і нікому буде працювати на водоканалах і в “Теплоенерго”.Чи бронюють від мобілізації співробітників критичних інфраструктур? Наскільки серйозна  ситуація в їхній роботі? У темі розбиралися журналісти «Нашого міста».

Кого можуть забронювати

Нагадаємо, що можна забронювати співробітників, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання таких замовлень. Надається відстрочка від мобілізації працівникам, які забезпечують потреби ЗСУ та інших військових формувань.

Мають право на бронь і структури критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. При цьому кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, має становити половину від кількості військовозобов’язаних підприємства, установи та організації на дату подання списку. У разі ж обґрунтованої потреби ця кількість може перевищувати 50%.

До підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, не застосовується обмеження кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню. Крім того, у січні 2024 року було знято обмеження на кількість заброньованих працівників підприємств, критично важливих для оборонно-промислового комплексу.

Поки що, втім, наявних норм дотримуються не завжди і не скрізь, що створює додаткові труднощі та викликає обґрунтовану тривогу керівників дніпровських комунальних підприємств.

У «Водоканалі» понад 200 вакансій

Охочих працевлаштуватися у  КП «Дніпроводоканал»  було небагато навіть до великої війни. Це зрозуміло. Зарплати комунальників завжди залишали бажати кращого. Ну, а після повномасштабного вторгнення чоловіки, зі зрозумілих причин, узагалі не поспішають тут працювати. Сьогодні найважливішому комунальному підприємству гостро потрібні слюсарі, водії, бульдозеристи і багато хто ще. Керівництво КП побоюється, що якщо мобілізація посилиться, ситуація із забезпеченням обласного центру водою стане критичною.

–  КП «Дніпроводоканал» забезпечує водою весь Дніпро, найближчі села, подаємо воду і на Новомосковськ, – розповідає Ростислав Левченко, заступник директора підприємства з правових питань та управління персоналом. – Брак кадрів у нас був завжди, але сьогодні ця проблема суттєво загострилася. Зараз на підприємстві 212 вакансій. Нам потрібні: слюсарі, водії, машиністи екскаваторів, бульдозеристи, трактористи, кранівники. Усі найважливіші чоловічі професії. Але ці професії необхідні й армії.  У ЗСУ служать майже 50 наших співробітників. Поки що ми справляємося, але якщо призвуть більше людей, проблема буде величезна. Жінки таку роботу не подужають.

Війна додала комунальникам понаднормової роботи. Ворог влучає у міську інфраструктуру.

– Коли трапився «приліт» у районі Робочої та Криворізької була перебита «тисячка» – труба магістрального водопостачання, – продовжує Ростислав Левченко. – Верхня частина міста залишилася без води. Тільки ліквідація аварії тривала дві доби, а для повного відновлення водопостачання знадобилося понад тиждень.

Очевидно, що «Водоканал» належить до критичної інфраструктури і його працівники частково заброньовані, але є нюанси.

– За законом бронь мають надати 50% працівникам, але з новим бронюванням виникають питання, – констатує Ростислав Левченко. – У січні ми подали списки на бронювання, але Мінекономіки нам їх повернуло. З формальних причин.  На сьогодні ситуація складна, але не критична. А якщо призвуть більшість наших працівників кризи не минути. Замінити їх ніким.

Аналогічна ситуація і на інших підприємствах.

Немає спрощеної процедури бронювання працівників критично важливої інфраструктури

З початком повномасштабного вторгнення багато хто змінив звичний спосіб життя: зварювальний апарат на автомат, спецодяг – на піксель. Тепловики не є винятком.  Чимало представників цієї галузі зараз захищають Україну зі зброєю в руках. Але фахівці потрібні і в рідному місті, а їх, на жаль, не вистачає.

– Нині є гостра потреба у слюсарях-ремонтниках, слюсарях контрольно-вимірювальних приладів, електрогазозварювальниках, електромонтерах, – каже Андрій Душко, інспектор з військового обліку та бронювання КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради. – Серед них є і специфічні спеціальності, адже робота пов’язана зі складними механізмами – котельними, газовим обладнанням. Є люди, які пропрацювали роками і знають усі нюанси, технічні тонкощі об’єктів теплопостачання, котелень і ТРП. Потреба в таких фахівцях однозначно збільшиться з посиленням мобілізації. 

Ольга Самойленко, начальниця відділу кадрів КП «Теплоенерго» зазначила також, що підприємство працевлаштовує і внутрішньо переміщених осіб, але дефіцит кадрів існує.

  – Так в опалювальний період від початку великої війни до нас зверталися і внутрішньо переміщені особи: для 37 знайшли роботу, – каже Ольга. – У міжсезоння ця цифра менша: у нас працевлаштовано 11 ВПО. Але все одно це не вирішує проблему.

Було б добре, якби цей момент взяли б до уваги під час проведення мобілізації.

 – На жаль, фактично досі не існує спрощеної процедури бронювання працівників критично важливої інфраструктури, – резюмує Андрій Душко. – Якщо найбільш кваліфікованих фахівців мобілізують, хто тоді працюватиме?

На аварійних дорогах аварії неминучі

 Про те, що влада витрачає гроші на ремонт доріг, не говорить тільки ледачий. Чи потрібно ремонтувати вулиці й автотраси у війну? Вочевидь, що так.  Адже навіть без ворожих обстрілів і атак дорожнє покриття з часом псується і стає непридатним, що загрожує ДТП.

– Перед початком великої війни було заплановано масштабний ремонт доріг, – розповідає Валерія Лукомець, головний спеціаліст відділу забезпечення діяльності міського голови та його заступників Дніпровської міськради. – Але зі зрозумілих причин тоді було не до цього, техніку задіяли на інших роботах, а будь-які будівельні роботи не фінансувалися.

В перші місяці великої війни Кабмін заборонив займатися плановими дорожніми роботами. А займатися ними потрібно!

– У перші півтора року після повномасштабного вторгнення уряд у принципі заборонив ремонтувати дороги, – констатує представник міськради. – Але дощі, сніг, зимові морози і літня спека роблять свою чорну справу. Багато доріг стали аварійними й небезпечними як для водіїв, так і для пішоходів. Адже в разі аварії на такій трасі неконтрольована автівка може зашкодити і життю людей. Зараз дороги ми ремонтуємо і позитивний результат є: аварій стало менше.

Жінкам-комунальницям без чоловіків удвічі важче

 Комунальникам доводиться цілодобово працювати на місцях «прильотів». Оперативно усувати обриви електромереж, ліквідовувати наслідки руйнувань і пошкоджень будівель. Працюють тут переважно чоловіки. Хто їх замінить, якщо всіх їх мобілізують?

– Першими на місця «прильотів» приїжджають рятувальники та комунальні служби, – зазначає Валерія Лукомець. – Про важливість цих робіт говорити не доводиться. Причому працюють зазвичай вузькопрофільні фахівці, яких сьогодні просто ніким замінити. Зрозуміло, що треба захищати країну від агресора і десятки наших працівників сьогодні вже на фронті. На жаль, є й загиблі. Наразі кадрового голоду в нас немає, але якщо мобілізація посилиться, то проблеми виникнуть не стільки в нас, скільки в усього міста. Жінки і зараз займаються важкою чоловічою працею. Уже сьогодні дніпрянки, наприклад, асфальтують дороги, працюють водіями. робота не проста –  зовсім без чоловіків їм не впоратися.

Утім, річ не тільки в тім, що нашим чудовим землячкам доведеться зайнятися важкою фізичною працею. Війна! Кому зараз легко! Але хоча, як відомо, незамінних людей не буває, знайти адекватну заміну часто дуже непросто.

– Для деяких посад потрібна певна освіта і психологічна схильність, – резюмує Валерія. – Приміром, для роботи в «Зооконтролі» необхідно знайти спільну мову з чотириногими вихованцями. Інакше ніяк. Далеко не всі на це здатні. Зрозуміло, що посилення мобілізації неминуче, але хотілося, щоб воно відбувалося продумано. В іншому разі неможливо забезпечити розв’язання проблем міста в критичних ситуаціях.

Що робити, коли дві третини працівників військовозобов’язані

Допомогти людям, які потерпіли від ворожих атак – першочергове завдання. На місцях усіх «прильотів», де постраждали багатоквартирні будинки, працюють представники найрізноманітніших міських структур. Зокрема, КП «Жилсервіс-5». Працюють у КП переважно чоловіки, більшість із яких військовозобов’язані.

– Після закінчення тривоги співробітники «Жилсервісу» їдуть на місця, де трапився «приліт» або відпрацювало ППО, – зазначає Валерія Соболенко, помічниця директора підприємства. – Обстежуємо пошкодження, у разі потреби привозимо плівку та ОSВ-плити. Одразу закриваємо віконні прорізи. Прибираємо небезпечні осколки розбитих вікон. Якщо перекошені двері, наші співробітники допомагають мешканцям зайти у квартири. Якщо пошкодження значні – зачепило покрівлю або несучі конструкції, наші експерти обстежують приміщення, визначають терміни та обсяги проведення ремонтів. Робота дуже відповідальна і важлива. Іноді доводиться виїжджати рано вранці або пізно ввечері. Без вихідних. Зараз у нас у штаті 69 чоловіків. З них 40 військовозобов’язані. Поки що мобілізували одного, але як ми впораємося із завданням, якщо призвуть дві третини наших працівників?

Питання, поставлене помічницею керівника КП, зрозуміло, риторичне. Сьогодні його ставлять представники найрізноманітніших організацій.

Людей не вистачає в промисловості, на транспорті, у сільському господарстві та у сфері обслуговування

Проблему, на яку вказав мер Дніпра, не можна недооцінювати. 

«Ініціативні товариші з ТЦК теж повинні думати не дупою, а головою. Працівники критичної інфраструктури – це не клітинки в спущених зверху «планах», а ті, хто дає можливість жити в тилу нормальним життям. У тому числі сім’ям тих, хто воює”, – написав, зокрема, Борис Філатов. 

Сьогодні про це ж говорять і сперечаються мільйони українців. У коментарях у соцмережі люди повідомили, що кадровий голод існує на дуже багатьох підприємствах. І не тільки в Дніпрі.  Робітників не вистачає в промисловості, на транспорті, у сільському господарстві та у сфері обслуговування.

– У мене невеликий виробничий бізнес: у штаті 9 чоловіків і п’ять жінок, – повідомляє підприємець Віталій Кальницький. – Уже троє наших робітників на війні. Ми виробляємо утеплювачі, зокрема й для спальних мішків для ЗСУ та для ковдр, які йдуть переселенцям. Але бронь отримують горілка «Хортиця», цирк, Glovo тощо. Мені здається, що треба встановити певний відсоток на рік. Тобто забрали з підприємства, наприклад 20% чоловіків – дайте підприємству рік-два відпочити, оновити штат, навчити нових фахівців. І так з усіма  виробниками без винятку. Звісно ж, якщо вони працюють і платять податки.

З огляду на суспільний резонанс Мінекономіки скасувало бронювання працівників від мобілізації для компаній, серед яких Glovo, Visa, Favbet та «Агрі чейн». Але загалом питання так званого «економічного бронювання» з порядку денного не знято і це зрозуміло. Потрібно не тільки поповнити лави ЗСУ, а й профінансувати їх.

У будь-якому разі проводити мобілізацію і надавати бронь потрібно таким чином, щоб не обрушити фронт і не обвалити тил. По іншому не можна!

Фото Володимира Федорищева, Валерія Кравченка, автора та з відкритих джерел