Він міг залишитися вдома — виховувати сина і жити мирним життям у селі Троїцьке на Дніпропетровщині. Але у лютому 2022-го Віктор із позивним «Каспер» побачив колони людей, що тікали від війни, — і цього виявилося достатньо, пише «Наше місто» з посиланням на 108-му Кодацьку бригаду територіальної оборони ЗСУ.
«Я бачив евакуацію з Луганська, Сєвєродонецька… бачив очі тих дітей і людей, які бігли від великої біди. Тоді я зрозумів: треба їхати у військкомат», — розповідає боєць.
Віктор — не новачок у війні. Ще під час АТО він служив стрільцем-оператором ПТРК «Стугна-П» і знищив ворожий танк. Коли прийшов до 108-ї окремої Кодацької бригади Сил ТрО ЗС України, одразу сказав командиру:
«Я прийшов воювати за свою землю». Не чекаючи посади за спеціальністю, взяв автомат і пішов у піхоту.
Його бойовий шлях пролягав через важкі позиції на Запоріжжі — Білогір’я, Чарівне, Новопокровка. Постійні виходи під артилерійським вогнем і атаками дронів стали буденністю. Один із найнебезпечніших епізодів стався під Білогір’ям: Віктор разом із бійцем-іноземцем заходили на позицію, коли їх атакував ворожий FPV-дрон.
«Я встиг перекотитися через вікно, а товариш зачепився спорядженням… Удар був миттєвим», — згадує «Каспер». Попри щільний вогонь, він витяг побратима з-під обстрілу, а потім ще 40 хвилин самотужки стримував ворожий розвідувальний дрон.
Вдома на Віктора чекають дружина і 6-річний син. Щоб не хвилювати матір, боєць сказав їй, що їде «на заробітки» — і пішов захищати країну.
Війна виснажує, зізнається він. Але дух залишається незламним.
Читайте також: Евакуація триває: як Дніпропетровщина зараз приймає людей з прифронтових територій.



