Як у Катеринославі з морських водоростей добували йод (історичні фото)

Чого тільки не робили в Катеринославі. Була в нашому місті навіть станція з дослідження та добування йоду з морських водоростей. Адже саме в нашому місті жив і працював видатний хімік, що стоїть біля джерел хімічного факультету ДГУ Лев Писаржевський, пише «Наше місто».

У вересні 1914-го розпочалась Перша світова війна. І тут з’ясувалося, що раніше росія купувала йод винятково в Німеччині, з якою воювала. І постало термінове завдання – розробити і здійснити виробництво власного йоду. Це завдання поставили перед катеринославськими вченими-хіміками.

10 квітня 1915 року почалося будівництво та обладнання «Дослідної станції з дослідження та добування російського іода (так писалося тоді) з морських водоростей проф. Л.В. Писаржевського та старшого лаборанта Н.Д. Аверкієва». Завданням станції стало вивчення різних способів отримання йоду з водоростей і організація його видобутку.

Досліди Писаржевський і Аверкієв проводили спочатку в Гірничому інституті, де обидва працювали, а потім у приміщенні, відведеному для станції. Свою увагу вчені зосередили, головним чином, на водорості «Червона філофора» – вміст йоду в ній виявився аж ніяк не менший, ніж у багатих на йод французьких та англійських водоростях.

31 січня 1915 року до Катеринослава завітав Микола ІІ. Писаржевський і Аверкієв були представлені цареві й піднесли йому перший йод.

Добувати йод із морських водоростей вдалося вже в квітні 1915-го року поблизу Одеси. Сприяння у перевезенні водоростей з Одеси до Катеринослава надав наш губернський предводитель дворянства князь Микола Урусов. Міська влада Катеринослава також широко прийшла на допомогу новій справі. Міський голова і члени управи допомогли вибудувати дві спалювальні печі для водоростей. Відвели приміщення для станції в будівлі, що належала місту. А ще влада влаштувала перевезення прибулих водоростей.

Станція з видобутку йоду відкрилася в будівлі Феодосійських казарм.

Філофора, необхідна для видобутку йоду, добувалася далеко в морі на південний схід від Одеси поблизу острова Фідонісі на глибині від 10 до 30 сажнів. Поклади цієї водорості виявилися дуже великими, близько 80 миль завдовжки і 40 миль завширшки. Добуті водорості доставлялися до Одеси. Там просушувалися і згодом направлялися до Катеринослава.

Восени 1915 року спеціальні печі будувалися в самій Одесі.

Весь видобутий в нашому місті йод прямував у розпорядження замовника – верховного начальника санітарної та евакуаційної частини і в діючу армію.

Але й це не все. Після досліджень виявилося, що залишки після отримання йоду цілком годяться як дезінфекційний засіб.

Але потім грянула революція. І було не до йоду. Академік Писаржевський у 1920–30-ті роки переключився на електронну хімію, створив у Дніпропетровську інститут фізичної хімії, який перебрався після його смерті до Києва й отримав його ім’я.

А ось будівля колишньої лабораторії з виробництва йоду на території колишніх Феодосійських казарм, на жаль, не вціліла.