12 лютого у Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України відкрили меморіальну дошку випускнику інституту, старшому лейтенанту, Артуру Місківу.
У холі інституту вже за півгодини до початку заходу почали з’являтися люди із квітами. Вшанувати пам’ять загиблого прийшли працівники, випускники, студенти, представники обласної адміністрації, батько героя, його друзі та товариші. Чимало говорили про життя Артура Місківа до АТО. Згадували навчання в університеті, роботу на аграрних підприємствах та в управлінні протоколу Дніпропетровської облдержадміністрації. Усе це хлопець кинув, отримавши повістку із військкомату. Не вмовили залишитися навіть батьки. А вже 10 лютого 2015 року героїчно загинув у Дебальцеве під час прямого бою із ворогом.
— Ми чи не навколішки благали його не йти. Але той уперто стояв на своєму, відказуючи, що, по-перше, хоче захищати рідних, а, по-друге, свою землю, — розповів батько Валерій Юрійович.
Коли Артур загинув, його разом з іншими полеглими бійцями перевозили на «Уралі». Машини потрапили під обстріл, а тіла залишилися серед поля. Більше місяця близькі їх розшукували. Понівечене вже після смерті тіло забрали, обмінявши на декількох полонених сепаратистів.
При кожній згадці про загибель побратима, похмурі очі військових наливалися сльозами. Не могли приховати свій сум і викладачі інституту.
Його життя та смерть – сигнал того, що усім нам треба виконувати свої обов’язки, як робив це Артур, ремонтуючи танки в двадцятиградусний мороз. Викладатися на повну, щоб Україна вийшла переможцем із цієї війни, — сказав Мгер Куюмчян, голова Ради регіональної асоціації магістрів державного управління.
Ініціаторами відкриття меморіалу стала асоціація випускників інституту, викладачі та обласна адміністрація. Після хвилини мовчання, звуки котрої більше нагадували падіння снарядів, аніж рух секундної стрілки, до меморіальної дошки поклали квіти. А єпископ Симеон разом із військовим капеланом освятили місце пам’яті.
— Для нас це і урочиста, і сумна подія. Ми втратили велику людину, котра доблесно воювала, відстоюючи суверенність країни. Розбудовувати державу мали саме такі люди . А тепер меморіальна дошка нагадуватиме нашим студентам про подвиг та відданість рідній землі, — зауважив Сергій Серьогін, директор інституту.
Аліна Стаменова, фото Андрія Батозського
[flagallery gid=9]
Категория: Новости Днепра, Общественные и социальные новости Днепра
