Сьогодні про колишню німецьку колонію Ямбург, що нині є селом Дніпрове неподалік від Дніпра, нагадують лише старе кладовище, пам’ятний хрест на місці католицького костелу та кілька сторінок історичних документів. Наприкінці XVIII століття тут оселилися переселенці з Баварії, які створили одну з найунікальніших німецьких колоній Катеринославщини, пише “Наше місто”.
Як розповідає гідеса та історикиня Катерина Попович, Ямбург вирізнявся серед інших німецьких поселень регіону не лише своїм розташуванням на мальовничому березі Дніпра, а й релігією та культурою його мешканців.
«Особливість цієї колонії полягала в тому, що сюди переселилися саме німці-баварці католицького віросповідання. На відміну від лютеран чи менонітів, які оселялися в інших колоніях Катеринославщини, вони тікали від релігійних переслідувань. Російська влада надавала їм свободу віросповідання, звільняла від податків щонайменше на десять років, військової служби та виділяла землю для господарства», — розповідає історикиня.
Колонію заснували у 1789 році. Спочатку переселенців тимчасово розмістили у Старих Кайдаках, доки для них будували житло. Згодом на березі Дніпра з’явилися перші 14 будинків, а громада почала швидко зростати.
Основою життя колоністів було сільське господарство, але Ямбург прославився й своїми ремеслами. Тут активно займалися ткацтвом, шовкопрядінням і торгівлею з Катеринославом.
«Колонія дуже швидко розвивалася. Німці займалися землеробством, тваринництвом, шовкопрядінням. Практично у кожної третьої родини був ткацький верстат. Багато майстрів працювали і в самому Катеринославі — відкривали майстерні, займалися швейною справою», — говорить Катерина.
Ще однією особливістю Ямбурга стала його мова. Місцеві жителі спілкувалися староверхньобаварським діалектом, який згодом отримав назву «ямбурська мова». Вона настільки відрізнялася від інших німецьких діалектів, що її не могли зрозуміти навіть учителі, яких спеціально запрошували працювати до місцевої школи.
«Місцеві баварці говорили так званою ямбурською мовою — староверхньобаварським діалектом. Їх не розуміли навіть німці з інших колоній. Коли у 1928 році відкрили школу і запросили німецькомовних учителів, їм довелося спеціально вивчати місцевий діалект, щоб спілкуватися з дітьми», — зазначає історикиня.
Одним із духовних центрів колонії був католицький костел. Спочатку це був дерев’яний храм, а у XIX столітті його замінила цегляна будівля. Після пожежі наприкінці століття парафіяни власним коштом звели новий храм за проєктом відомого катеринославського архітектора Леоніда Бродницького.
«Новий костел збудували у 1901 році коштом самих парафіян. Проєкт безкоштовно подарував архітектор Леонід Бродницький. На жаль, у 1930-х роках храм закрили, перетворили на клуб, а у 1985 році остаточно знесли», — розповідає Катерина.
Читайте також: Понад 40 років зберігали історію пожежної охорони: унікальний музей у Дніпрі закрили для відвідувачів.
Раніше ми писали: Унікальний «дім Гауді» у Дніпрі: що відомо про архітектурний проєкт та чим він особливий.
