Партнерські пологи у Дніпрі стрімко набирають популярності: усе більше породіль заходять у пологову залу з чоловіками. Ба більше, жінки можуть народжувати не лише з батьком дитини, а й з тим, кого вважають своєю найближчою опорою. Журналісти видання “Наше місто” побували в одному з міських пологових відділень, поспілкувалися з лікарями та новоспеченими батьками і дізналися, як один день у пологовій залі може змінити уявлення про традиційні гендерні ролі.
Відомий актор Михайло Мельник: це важливіше для чоловіків, ніж для жінок
Михайло Мельник, народний артист України, легенда театрального Дніпра, відомий як засновник Театру одного актора «Крик», у січні 2025 року втретє став батьком. Але цього разу подія стала для нього особливою: він був присутній на пологах своєї дружини.

– Мені хотілося не просто бути присутнім, а додати впевненості дружині під час такого важливого моменту, — зізнається актор. – Це надзвичайно важкий процес.
Михайло Мельник розповів журналістам “Наше місто”, що він мав попередній досвід присутності на пологах.
– Перший раз я був на пологах не з моєю першою дружиною і нашими двома дітьми, – каже Михайло Мельник. – Близько 30 років тому я був на гастролях у Львові. Лікарі запросили мене на пологи. І так сталося, що у тієї жінки були складні пологи, дитина йшла не так, як належить, не голівкою. У певний момент я думав, що втрачу свідомість, настільки переживав. Проте згодом дитина народилася, все закінчилося добре, але враження я отримав незабутні.
Михайло Мельник розповів, що у часи, коли народжувала його перша дружина, чоловікам не дозволяли бути присутніми на пологах. А вже у 2025 році він отримав можливість побачити появу на світ своєї третьої дитини.
– Мені запропонували, я був готовий, був впевнений, що маю бути присутнім, – розповідає Михайло Мельник. – Мені довелося пуповину перерізати. Це для мене дуже важливий момент. Я навіть не зрозумів, коли мені ножиці в руки дали і сказали: “Ріжте”.
Мельник наголошує на важливості чоловічої участі у процесі.
– Я не знаю, наскільки я допоміг чи не допоміг, але думаю, що чоловікам варто бути присутніми, – каже актор. – Це важливіше для чоловіків, ніж для жінок. Чоловікові треба знати, в яких муках народжує дружина його майбутню дитину. Це зовсім інший погляд, і це важливо для подружнього життя.
Для Михайла Мельника партнерські пологи стали не лише особистим досвідом батьківства, а й глибоким уроком розуміння і підтримки.
– Я хочу подякувати від усієї нашої сім’ї першому пологовому будинку Дніпра за їхню доброту, за уміння заспокоїти, допомогти у скрутних ситуаціях, – резюмує Михайло Мельник. – Там дуже гарний колектив. Я їм безмежно вдячний і завжди радий буду бачити їх гостями у театрі.
Чоловік був поруч: історія дніпрянки, яка обрала партнерські пологи
Коли мова заходить про народження дитини, у кожної родини своя історія. Та є одна спільна риса — бажання пройти цей непростий шлях разом.
Діна, 32-річна жителька Дніпра, чекала на свою першу дитину. Із самого початку вагітності думала про партнерські пологи, але постійно вагалася.

– Я хотіла, щоб чоловік був на пологах, – пригадує Діна. – Але були сумніви: варто чи не варто. Подруга казала, що він стане підтримкою. Я міркувала над цим питанням більшу частину вагітності.
Коли день пологів наблизився, вона все ж запитала у чоловіка, чи готовий він бути поруч.

– Спочатку я хвилювався, але потім вирішив, що це їй необхідно і зібрав волю в кулак, – додає В’ячеслав.
О 7-й ранку у Діни відійшли води. Пара швидко зібралася, по дорозі заїхала в магазин докупити необхідні дрібниці — і вже за лічені хвилини була у лікарні.
– Ми увійшли до пологової зали, там було багато обладнання, призначення якого я не розумів, – пригадує чоловік. – Я думав, де стояти, як допомагати. Я підтримував голову своїй дружині, робив масаж спини. Просто був поруч.
Діна з теплом говорить про те, що чоловік став для неї справжньою опорою.

– Я вважаю, що це було правильне рішення, бо без В’ячеслава було б зовсім важко, – зізнається молода матуся. – Справжнім випробуванням для мене стала епідуральна анестезія. Але у цей момент чоловіка попросили вийти з палати.
В’ячеслав також цей період назвав найважчим під час пологів.
– Хвилин 30 я чекав під дверима, дуже хвилювався, було страшно, що я не поруч, – каже чоловік.
Та після анестезії жінці стало легше, і пологи пішли за планом.
Народження Даміра
На моніторах В’ячеслав бачив серцебиття дитини й навіть перейми — ніби брав участь у процесі. А потім настав момент, який вони запам’ятають на все життя.

– Щойно дитина народилася – її поклали на живіт до матері, – усміхається В’ячеслав. – Перші п’ять секунд було страшно, але потім син закричав і нам стало радісно. Ми подивилися, чиї у нього очі. Вони блакитні, як у нас з дружиною.
А перерізав пуповину тато — хоч і нервував, але впорався. Вони заздалегідь знали, що буде хлопчик, ще з першого скринінгу. Назвали Даміром. Він народився вагою 3400 г і зростом 53 см.

Перші дні були хвилюючими. Подружжя вчилося доглядати за малюком. У всьому допомагали лікарі медзакладу.
– Я вночі прокидався, ходив, заколисував сина, – розповідає він. – Були проблеми з грудним годуванням, я вранці поїхав в аптеку купити все необхідне. Я ще не вмію правильно сповивати, тільки бачив, як це роблять лікарі. Але вчуся, бо це наша дитина.

– Я дуже вдячна, що він пройшов це зі мною, – зізнається Діна. – Сподіваюсь, що це тільки покращить наші стосунки.
Попри втому та хвилювання за дружину і сина, В’ячеслав не шкодує, що взяв участь у пологах.
– Я більше думав не про себе, а про дружину, – зізнається він. – Хотів допомогти. Ми, чоловіки, повинні підтримувати жінок. І не тільки фінансово — а й емоційно, і фізично. Це наша спільна дитина, тож і турботи мають бути спільні.

– Якщо я ще народжуватиму, то знову оберу партнерські пологи, – резюмує Діна.
Історія Діни та В’ячеслава — це приклад того, як партнерські пологи об’єднують родину. Це про довіру, про сміливість і про те, що інколи просто бути поруч — найцінніша допомога.
Чи готові партнери до пологів? Лікарка пояснює, що відбувається насправді
Про те, як партнерські пологи змінюють жінок, медиків і сім’ї, журналістам розповідала Юлія Сергіївна, заступниця медичного директора з акушерства та гінекології, лікарка, яка щодня бачить, як народження дитини перетворюється на спільний досвід.
За останні роки в цьому пологовому відділенні кількість партнерських пологів відчутно збільшилась.

– Сьогодні майже 85–90% пологів відбуваються за участю партнера, — каже Юлія Сергіївна. — Відзначу, що популярність цього формату знизилась лише у період епідемії ковіду, коли на певний час відвідування було неможливим. А от за час війни кількість партнерських пологів збільшилась ще приблизно на 10%.
На думку лікарки, це не просто статистика — це зміна підходу до народження, яка позитивно впливає на перебіг пологів.
Школа батьківства: готують не лише вагітних
У пологовому будинку працює школа батьківства, де майбутніх батьків навчають не лише техніці дихання.
– До нас приходять не тільки вагітні, а й пари, які лише планують вагітність, – додала лікарка. – Це школа батьківства для всіх, хто хоче розуміти, як проходять пологи і яку реальну роль може виконувати партнер.
Саме підготовка часто допомагає партнерам перебороти страхи, не втратити свідомість і не панікувати у найважливіші моменти.

Ба більше партнером може стати не лише чоловік і батько дитини. Головне, щоб це була близька людина для майбутньої матусі.
– Партнером може бути також мама породіллі, її сестра чи подруга — головне, щоб ця людина була здорова й емоційно готова, — розповідає Юлія Сергіївна. – Бувало, що в першому періоді пологів поруч був чоловік, а у другому його змінювала мати породіллі. І це абсолютно нормально.
Однак є декілька умов: змінний одяг та взуття, флюорографія, відсутність ознак хвороби або алкогольного чи наркотичного сп’яніння.
Сила підтримки: партнер як частина процесу
Коли жінка входить у пологову залу, для неї вкрай важливе відчуття безпеки. І партнер має стати цією опорою.
– Партнерська підтримка суттєво знижує стрес, тривожність і відчуття самотності, — пояснює лікарка. – Партнер госпіталізується разом із жінкою й може бути поруч у всіх трьох періодах пологів. Його роль — не просто бути присутнім, а робити масаж, контролювати дихання, створювати відчуття комфорту та безпеки.

Проте інколи близька людина не витримує напруги.
– Бували випадки, коли партнер емоційно не справлявся і навіть заважав медичному персоналу, – каже лікарка. – Але після короткого інструктажу, після пояснення, що саме зараз відбувається і чому важливо не панікувати, усе стабілізується.
Є й зворотні ситуації — коли партнер стає незамінним помічником.
– Бувають партнери, які фактично стають нашими асистентами у пологовій, — додає Юлія Сергіївна. – Вони тримають жінку за руку, нагадують про дихання, допомагають нам встановити контакт. У моменти, коли жінка не може повністю контролювати процес, саме партнер допомагає створити місток між нею та лікарями.
Як розвіяти міфи і подолати страхи
Одні бояться побачити кров, інші — що знепритомніють, треті — що після цього щось зміниться між ними й партнеркою.

– Міфів дуже багато, – каже лікарка. – Партнери часто думають, що не впораються, що не зможуть контролювати себе. Жінки бояться, що партнерські пологи якось зіпсують їхні стосунки. Але це все міфи, які розвіюються після відвідування школи батьківства та в реальному пологовому процесі. Одного разу пара була впевнена, що народиться хлопчик — так казали всі ультразвукові дослідження. Але народилася дівчинка. Добре, що партнер був поруч і все побачив сам. Він очікував сина, але коли побачив, через що пройшла його дружина, то він вже не думав про стать дитини.

Пологовий будинок за час війни прийняв 9 168 пологів, а народилося 9 223 дитини, і більшість — хлопчики (55–60%). Та цифри не головне.
– Ми завжди пропонуємо партнерські пологи, тому що це подія, яка трапляється не часто, – наголошує лікарка. – Я раджу всім жінкам і їхнім партнерам відвідувати курси, обговорювати свої очікування і ролі в пологах. Знати фізіологію, розуміти, що робити на кожному етапі, — це дає відчуття контролю і впевненості.
Партнерські пологи — це не просто сучасна тенденція. Це про підтримку, довіру й спільний шлях до народження дитини.
Фото Володимира Федорищева.
Читайте також: Вагітність та пологи під час війни: як у Дніпрі справляються з викликами часу.
Раныше ми писали: Передчасні пологи та війна: як у Дніпрі рятують малюків.
Категорія: Війна, Інтерв'ю, Новини Дніпра, Новини здоров'я Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне, Діти Дніпра, Здоров'я, Новини медицини Дніпра



