ЕКСКЛЮЗИВ Де, як жив і чим займався Дмитро Яворницький у Дніпрі

Дмитро Яворницький – видатний український історик, археолог, етнограф, письменник і справжній подвижник у справі збереження національної пам’яті. Він прославився як невтомний дослідник історії запорозького козацтва, а його внесок у розвиток міста Дніпро (тодішнього Катеринослава) важко переоцінити.

У 1902 році Дмитро Яворницький очолив Катеринославський обласний музей ім. О. М. Поля (нині – музей Яворницького) й перетворив його на важливий науковий центр. До 1918 року музей зібрав понад 37 тисяч експонатів з історії козацтва, археології, етнографії та церковного мистецтва.

У 1927-1932 роках під його керівництвом музей взяв участь у Дніпробудівській археологічній експедиції, під час якої було врятовано сотні артефактів. Яворницький активно публікував наукові праці та популяризував історію України.

У ті ж роки Яворницький розпочав викладацьку діяльність у щойно створеному Катеринославському університеті (нині НТУ «Дніпровська політехніка»), де став завідувачем кафедри історії України, а згодом – кафедри українознавства. У 1924–1929 роках очолював цю кафедру, читаючи лекції як студентам, так і широкому загалу містян.

Працюючи в Катеринославі, Яворницький активно виступав за збереження української історичної спадщини. Завдяки його ініціативі кілька вулиць у місті отримали козацькі назви.

Також частина Катерининського проспекту (нині проспект Д. Яворницького) отримала історичні назви, пов’язані з козацтвом.

На початку XX століття, під час будівництва прибуткового будинку купця Хріннікова (1910 рік), Яворницький, як знаний фахівець з української старовини, консультував архітекторів щодо оформлення фасаду. Завдяки його порадам будівлю оздобили в стилі українського бароко з елементами народної архітектури. Ця споруда й донині існує як готель «Україна» – архітектурна пам’ятка Дніпра.

У 1905 році Дмитро Яворницький збудував будинок у Катеринославі за проєктом архітектора Леоніда Бродницького, де прожив останні 35 років життя. Після його смерті дружина Серафима Дмитрівна добивалася створення музею. У 1964 році відкрили меморіальну кімнату, яку закрили в 1974-му через політичні обмеження. Відновили експозицію лише в 1988 році.

Дмитро Яворницький залишив глибокий слід у науковому, культурному та громадському житті Дніпра. Він не просто досліджував історію, а формував українську ідентичність у місті, де панувала імперська символіка.

Його спадщина – це не лише книги й артефакти, а й живий дух українства, який він залишив у вулицях, музеях, університетах і серцях дніпрян.

Читайте також: Феномен Яворницького: як науковець перетворив пам’ять Дніпра на культурну зброю.