ЕКСКЛЮЗИВ Блекаут-бізнес: хто платить за світло у Дніпрі, коли зникає електрика

Ракетні атаки на енергосистему України змусили бізнес Дніпра використовувати генератори. Але хто має платити за додаткові витрати: власник чи клієнт? «Наше місто» розібралося у ситуації.

Після трьох років енергетичних атак, альтернативні джерела живлення стали необхідністю для багатьох підприємств. 

Націнка під час блекауту: реальні історії дніпрян

У салоні краси на проспекті Лесі Українки клієнтку змусили доплатити 100 грн за годину через використання альтернативного джерела енергії. У кав’ярні вартість напою зросла з 60 до 80 грн, а в адвокатській конторі ввели доплату 200 грн за обслуговування.

У жінки попросили додаткові кошти під час фарбування у салоні.

Водночас не всі бізнеси вдаються до таких заходів. Наприклад, у стоматологічній клініці Favorite dental clinic використання генератора не впливає на ціни. За словами співробітниці клініки Майя Осташук, генератор – це можливість продовжувати роботу, а не спосіб збільшити прибуток.

Витрати на генератор: скільки це коштує бізнесу

Робота генератора обходиться недешево. Перукарня може витратити близько 800 грн на день, стоматологічна клініка – 4 тис. грн, а маленька кав’ярня – 2 тис. грн. Економіст Михайло Крапивко зазначає, що добросовісні підприємці додають націнку лише під час використання генератора.

«Недобросовісні можуть підняти ціну і попросити доплатити і двічі, і тричі», – каже він.

У Держпродспоживслужбі пояснюють, що ціни діляться на фіксовані та вільні. Фіксовані регулює держава, а вільні встановлює бізнес.

«Ціни на перукарські послуги не підлягають державному регулюванню», – йдеться у відповіді відомства. Тобто, якщо ціна вільна, підприємець може її підвищити, враховуючи витрати на генератор.

Водночас експерти наголошують, що підняття цін без попередження може негативно вплинути на довіру клієнтів. Споживачі мають право знати про можливе підвищення вартості послуг заздалегідь, щоб зробити усвідомлений вибір. Прозорість цінової політики та баланс інтересів можуть стати ключем до збереження довіри споживачів у складні часи.Нагадаємо, що раніше ми писали, що придумали дніпряни, щоб комфортно переживати відключення електроенергії.