Skip to content

ЕКСКЛЮЗИВ Екскурсії і не тільки: як у Дніпрі під час війни працює Туристичний інформаційний центр

Чи добре знаємо ми своє рідне місто? Чим може воно захопити та здивувати тих, хто живуть в інших містах та селах і завітали до Дніпра на декілька днів? Відповіді на ці та інші питання вам дадуть у Туристичному інформаційному центрі, який знаходиться у самому серці міста – на площі Героїв Майдану. Журналістка видання «Наше місто» дізналась, як він працює та що цікавого пропонує.

Собаки на екскурсіях  – особливі відвідувачі 

Наше місто приховує багато різноманітних історій. Його вулиці пам’ятають шум ярмарків, голоси видатних діячів, таємниці старих будівель і легенди, які передаються з покоління в покоління. Знайомлять мешканців і гостей міста з цими історіями екскурсоводи. Вони досліджують минуле, аналізують сьогодення і відкривають його через свої маршрути.

Леся Логашова — одна з тих, хто знає Дніпро не лише як рідне місто, а як місце, що має свою унікальну атмосферу та історичне значення. Вона працює екскурсоводом вже шостий рік і є членкинею Всеукраїнської асоціації гідів. Колись у неї була професія, зовсім не пов’язана з туризмом.

— Я завжди любила екскурсії, – зізнається Леся Логашова.  – Мені подобалося дізнаватися нове, слухати історії, спостерігати за архітектурою, відчувати дух міста. Але, коли я хотіла потрапити на екскурсію у рідному Дніпрі, зрозуміла, що пропозицій для збірних груп майже немає. Були лише замовні екскурсії для колективів чи компаній. А щоб просто прийти у вихідний день і приєднатися до групи — такого майже не було.

Це змусило жінку задуматися над новою справою. Одного разу пані Леся побачила оголошення про набір у міську школу гідів. Вона вирішила, що це шанс, який не можна втрачати.

— Я записалася, пройшла навчання, отримала необхідні документи,  – розповідає Леся Логашова. – З того моменту екскурсії стали не просто моєю роботою, а частиною життя. Я почала організовувати маршрути, вивчати історію, спілкуватися з місцевими істориками, досліджувати архіви. 

З часом  діяльність пані Лесі розширилася. Вона почала працювати не тільки зі збірними групами, а й з організованими колективами: шкільними класами, корпоративними клієнтами, волонтерськими організаціями. Особливо це стало важливим після початку війни, коли в нашому місті опинилися багато переселенців. Волонтерські хаби стали їх об’єднувати, і вони почали приходити на екскурсії. Це був особливий досвід. Адже для багатьох з тих людей екскурсії  були не просто способом знайомства з містом, а можливістю відчути, що вони не самі. 

Пані Леся водить екскурсії по найрізноманітніших маршрутах. Вона добре знає центральну частину міста, тому її основні прогулянки проходять через Преображенський собор, вулицю Барикадну, площу біля оперного театру. Вона також організовує автобусні екскурсії, які мають свої унікальні теми: кримінальна історія міста, містичні легенди, архітектурні пам’ятки. 

— Мені дуже подобається створювати різні концепції екскурсій, – підкреслює Леся Логашова.  – Наприклад, кримінальні екскурсії завжди користуються популярністю, тому що людям цікаво дізнатися, які темні історії ховає місто. Але ще більше подобаються містичні екскурсії. У нас була одна театралізована екскурсія, де гіди працювали в костюмах: відьми, примари, історичних персонажів. Це було неймовірно.

Бувають на екскурсіях й особливі відвідувачі –  собаки. Одного разу на неї прийшов… доберман. Він йшов поряд зі своїм господарем із такою гордовитою поставою, що всі мимоволі звертали на нього увагу.

–        Ми завершували екскурсію біля старовинної пожежної частини, де була охорона з собаками, – згадує пані Леся.  – Як тільки ми підійшли, охоронні собаки вискочили й почали гучно гавкати, але не на людей, а саме на добермана. А він навіть вухом не повів. Просто пройшов повз них, як король. Ще одна незвична ситуація сталася з таксою, яка весь час сиділа на плечі власника. Ця маленька собачка не звертала уваги на нашу групу, зате дуже голосно гарчала на всіх, хто проходив повз. Вона так ретельно нас охороняла, що навіть перебивала мене під час розповіді.

Після війни чекаємо на іноземців 

Звісно, нагальна ситуація в країні не сприяє розвитку туристичної галузі. Водночас туристи у Дніпрі все ж таки є, хоча через війну географія відвідувачів зазнала значних змін. 

Якщо раніше понад 60% туристів були іноземцями, то тепер ця частка скоротилася до 6%. Замість звичайних туристів до міста приїжджають волонтери, представники міжнародних гуманітарних місій та внутрішні мандрівники, які хочуть дізнатися більше про життя прифронтового регіону. Пішохідні екскурсії коштують від 70 грн, автобусні  – від 200 грн з одного відвідувача. Варто зазначити, що всі маршрути сплановані так, щоб упродовж них були укриття у разі небезпеки.

– Звісно, війна змінила туристичний ландшафт, – зазначає Ольга Стасенко. начальниця Туристичного інформаційного центру Дніпра. – Але ми бачимо зростання попиту на екскурсійні заходи. За останній рік рівень зацікавленості в них зріс на 47%. Ми впевнені, що після перемоги Дніпро стане ще привабливішим для туристів. Наші гіди вже працюють над новими екскурсійними маршрутами, щоб показати Дніпро у всій його красі.

Гостей міста приваблюють панорамні види

У центрі ведуть детальну статистику відвідуваності. Останнім часом серед гостей екскурсій переважає молодь, яка прагне глибше пізнати місто. Також багато тимчасово переміщених осіб, які з часом почали називати Дніпро своїм домом. Окрім екскурсій, центр надає консультації щодо готелів, ресторанів та культурних заходів. До них звертаються не лише туристи, а й військові, волонтери та міжнародні делегації.

– У нас бувають найрізноманітніші запити, – ділиться пані Ольга. – Наприклад, якось ми допомагали туристу з Китаю, який зовсім не говорив англійською. Він загубив документи, і нам довелося використовувати розмовний перекладач в телефоні, щоб з’ясувати всі деталі та допомогти йому. Багато хто з гостей міста цікавиться незвичайними закладами харчування. Частіше за все питають про кафе та ресторани з красивими панорамними краєвидами.

Гідеса у поліцейській формі налякала злодіїв

Інна Спиридоненкова — ще одна досвідчена гідеса, яка працює не тільки в Дніпрі, а й у всій області. Вона також є сертифікованим екскурсоводом та членкинею Української асоціації гідів.

— Я завжди любила подорожувати, – розповідає пані Інна.  – У різних містах я відвідувала екскурсії, бо місцеві гіди завжди знають щось таке, чого не знайдеш у путівниках. Але коли я почала цікавитися екскурсіями у Дніпрі, зрозуміла, що їх майже немає. Люди навіть казали, що у нас немає чого дивитися. Це стало для мене поштовхом. Закінчила школу гідів, отримала сертифікат і почала працювати. Спочатку я проводила театралізовані екскурсії у складі одного з агентств.

Під час тієї роботи  Інна Спиридоненкова приміряла різні образи: від Катерини II до лікаря. Коли проводили кримінальні екскурсії, була навіть підполковником поліції. Траплялись й кумедні випадки.

– Одного разу ми прогулювалися районом біля вокзалу, і декілька людей, побачивши мене у формі захисника порядку, просто розбіглися, – згадує пані Інна. – У цьому районі чимало підозрілих осіб – мабуть, ми натрапили саме на таких. Ще один цікавий випадок стався на Гелловін. Ми розповідали про будинок на вулиці Вернадського, 13. Це відоме місце, яке пов’язують із містикою. І раптом з-за рогу виходить жінка у костюмі Маліфісенти! Гості на екскурсії просто не могли повірити, що це випадковість.

Зараз Інна Спиридоненкова займається авторськими екскурсіями та готується до майбутнього приїзду  іноземних туристів. Вона впевнена, що після війни до Дніпра захоче завітати багато людей. Їм буде цікаво дізнатися, як жило місто, як дніпряни витримували всі випробування. Тому  вже зараз розробляє нові маршрути.  

Люди відвідують екскурсії навіть після обстрілів

Попит на екскурсії є навіть попри несприятливі умови.  Наприклад, у листопаді минулого року співробітники Туристичного інформаційного центру  запланували презентацію однієї з екскурсій. Організатори готувалися заздалегідь, узгоджували дату та очікували значну кількість відвідувачів. 

Проте того ранку місто прокинулося у непростих умовах: негода й обстріли зробили ситуацію вкрай складною. Команда екскурсоводів вже подумувала про перенесення заходу. Але попри всі труднощі, частина людей відмовилася скасовувати свої плани. Врешті-решт, екскурсію провели, хоча й для значно меншої групи, ніж очікувалося. Це було символічним доказом того, що інтерес до історії міста залишається незмінним навіть у найскладніші часи.

Організатори тієї екскурсії вирішили повторити презентацію напередодні Дня екскурсовода, який відзначається 21 лютого. Вони планують ще раз запросити мешканців міста та гостей приєднатися до заходу, сподіваючись на більш сприятливі обставини.  Попри всі труднощі, Туристичний інформаційний центр продовжує працювати, підтримуючи туристичну сферу міста та готуючи нові маршрути для майбутніх відвідувачів.  Він підпорядковується Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради. Знайти всю інформацію про діяльність центру, а також анонси культурних подій та екскурсій можна у соцмережах:

Фейсбук  https://www.facebook.com/tic.dnipro

instagram.com/dniprotourist

 www.tiktok.com/@dniprotourist

t.me/dniprotourist

Телеграм бот –  t.me/dniprotourist_bot

Контактний телефон – +380 67 602 6090

Електронна адреса – tic.dnipro@gmail.com

Адреса  –  площа Героїв Майдану, 1.

 Якщо ви завітаєте до Туристичного інформаційного центру, зможете отримати фахову консультацію українською та англійською мовами.

Фото автора та з архіву центру.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як у Дніпрі під час війни працюють  театри.

Категорія: Афіша, Новини Дніпра, Новини Культури Дніпра, Тема дня

Позначки: ,

Приєднуйтесь до нас у

Дивіться також: