Вже третій Новий рік українці зустрічатимуть в умовах війни. Зараз, як ніколи, хочеться вірити у дива та святкову магію. А поки добрі чарівники готують свої палички та пригадують заклинання, створити святковий настрій допоможуть новорічні традиції. Як це роблять відомі мешканці Дніпра – читайте в матеріалі “Нашого міста”.
Андрія Денисенка день народження Степана Бандери заряджає на рік вперед
Заступник міського голови Дніпра щодо інформаційної діяльності Андрій Денисенко.
Андрій Денисенко, заступник міського голови Дніпра щодо інформаційної діяльності, розповів, що в останні 10 років ключова, головна подія 1 січня для нього – це не святкове застілля і не зустріч нового року, хоча і вони теж мають місце.
«Цього дня я традиційно беру участь у підготовці та організації смолоскипного маршу на честь дня народження Степана Бандери. І ця подія заряджає на рік вперед, – розповів Андрій Денисенко. – Фігура очільника революційної ОУН та провідника української нації під час визвольних подій 30-50-х років минулого століття була демонізована російською пропагандою та недооцінена українським суспільством».
З його слів, у Дніпрі та області в 1941-44 роках діяла найбільша бандерівська організація в центральній та східній Україні.
«Понад 5 тисяч підпільників боролися з німецькими нацистами та московськими комуністами за створення УССД – Української самостійної соборної держави. Ця акція в Дніпрі проводиться широким колом національно-патріотичних організацій та активістів і замислювалася як маніфестація готовності до боротьби за українські національні інтереси», – розповів заступник міського голови Дніпра.
Для посадовця це також демонстрація та марш національної єдності. До повномасштабного вторгнення, збір і виступи відбувалися з 18 години біля хабу «Медіапростір» і ракет, хода йшла до пам‘ятника Шевченку на Воскресенській.
«Зазвичай участь в заході брали 500-700 осіб, що само по собі вражає у сонному новорічному місті. Для мене цей «бандерівський новий рік» – кращий святковий захід, який надихає та піднімає настрій. Вогні смолоскипів цього вечора особливо душевні й чудово вписуються в новорічне освітлення центральних вулиць Дніпра», – поділився враженнями Андрій Денисенко.
Щоправда, останній захід відбувся 1 січня 2022 року.
«Ми всі, хто був на тій ході, тоді вже розуміли, що велике вторгнення неминуче, і чимало присутніх чоловіків 24 лютого пішли захищати Україну. Як тільки буде змога – ми продовжимо цю новорічну традицію», – сказав посадовець.
За словами Андрія Денисенка, за цей час багато хто загинув, але й багато що змінилося.
«У Дніпрі з‘явилася вулиця Бандери, а діяльність Степана Андрійовича підтримує абсолютна більшість українців. Життя триває і ніщо не зупинить ідею, час якої настав», – заявив заступник мера Дніпра.
Олександр Санжара у Новий рік загадує бажання на день народження
Секретар міської ради Дніпра Олександр Санжара.
Олександр Санжара, секретар міської ради Дніпра, на новорічні свята готує список побажань, щоб він хотів отримати на день народження. Бо іменини посадовець святкує майже на другий тиждень після Нового року. І один з цих подарунків цьогоріч – це не лише єдине зі всіма українцями бажання, щоб закінчилася війна, а й щоб над Україною відкрили небо для цивільних польотів.
«Зазвичай ми намагаємось святкувати Новий рік там, де є сніг. На свята ми часто їздили в Буковель. Часто ми зустрічали свята на Західній Україні, бо я сам родом із цих країв. І коли починають ходити колядувальники та щедрувальники, то це створює святковий настрій, який знайомий з дитинства. Це була традиція, проте часи змінилися», – розповів Олександр Санжара.
Разом з однією традицією – святкувати Новий рік зі снігом з часом з’явилася інша: купувати кожного року нову ялинкову прикрасу з символом року.
«У нас вдома є пухнастий перевертач ялинок. Щоб компенсувати втрати від його зацікавленості ялинкою, ми оновлюємо новорічні прикраси та купуємо нові з символом року. Наступний рік Змії, і за східним китайським календарем – це має бути період змін та нових можливостей», – розповів Олександр Санжара.
У родині секретаря міськради визначилися, що краще на новий рік ставити штучну ялинку. Бо вона практичніша та не осипається, коли постоїть тиждень-два. Хоча натуральна, за словами Олександр Санжари, створює настрій.
«Запах від новорічної ялинки неможливо імітувати чи чимось передати. Тим більше, що на офіційних ялинкових базарах – а не у перекупників, можна легально купити ялинку не за всі гроші світу та підтримати лісничу галузь», – розповів посадовець.
За словами Олександра Санжари, якщо наступний рік – це рік трансформації та гнучкості, то нехай це буде рік закінчення війни, повернення українців додому та відновлення.
Для Наталії Шуліки важливо, щоб на Новий рік звучав гімн
Заступниця директора Східного міжрегіонального департаменту Національної служби здоров’я України (НСЗУ), волонтерка Наталія Шуліка.
Наталія Шуліка, заступниця директора Східного міжрегіонального департаменту Національної служби здоров’я України (НСЗУ), волонтерка, розповіла, що у дитинстві батько, який вмів малювати та писати вірші, на Новий рік робив на ватмані велику новорічну листівку з побажаннями для своєї родини.
За словами Наталії Шуліки, традиції робити на свята новорічну газету зараз в її родині немає. Проте, коли діти ще були маленькі, то для них на Новий рік влаштовували квести з пошуку подарунків.
«Це були такі загадки. Наприклад, одна записка була там в морозильнику, але треба було здогадатися, що це морозильник. І коли знаходили записку, потрібно було зрозуміти, де шукати іншу. Такі квести я робила для того, щоб діти шукали подарунки. Це була така домашня традиція», – розповіла Наталія Шуліка.
Також на ялинці були іграшки з передбаченнями. Кожен знімав кульку і шукав, що чекає на нього наступного року.
«2021 рік ми зустрічали з чоловіком та сином у Східниці. Там ми вирішили нетрадиційно зустріти Новий рік. Ми пішли у ліс, як ото в казці про 12 місяців, і розпалили багаття. А ті гілки ми попередньо шукали та підсушували у кімнаті, щоб це багаття хоч загорілось. Ну, отак от ми там зустріли Новий рік з мандаринками, цукерками та шампанським біля багаття, як у казці», – розповіла заступниця директора Східного міжрегіонального департаменту НСЗУ.
Зараз діти вже дорослі та після повномасштабного вторгнення настрій зустрічати свята вже не такий. Проте Наталія Шуліка на Новий рік прикрашає свій під’їзд – додає святкового настрою між поверхами. Це виглядає ось так
«Для мене дуже важливо, щоб на Новий рік грав гімн. Не знаю, чи звернули увагу на це, чи ні, але з 2021-го на 2022 рік у нас гімн не заграв по телевізору, коли йшов відлік останніх секунд року. Для мене це було так дивно, і я сама встала з-за столу і заспівала гімн, – розповіла Наталія Шуліка. – Для мене це дуже важливо, щоб був гімн. Тому що без цього ми не можемо бути нацією, не можемо бути країною».
Відома у Дніпрі волонтерка досі загадує бажання під бій курантів, проте вже не записує їх на листочку, щоб потім його спалити та кинути у шампанське.
Для Володимира Міллера Новий рік та день народження – два найулюбленіших свята
Заступник міського голови Дніпра, директор департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради Володимир Міллер.
Володимир Міллер, заступник міського голови Дніпра, директор департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, розповів, що Новий рік та день народження – це два його улюблених свята.
«У нашій родині завжди була ялинка, яку прикрашали старими скляними іграшками. Зараз такі можна придбати лише у вінтажних магазинах за великі гроші. І коли ці іграшки час від часу розбивалися, це була велика прикрість, бо їх передавали з покоління у покоління», – розповів Володимир Міллер.
У радянські часи у багатьох родинах була традиція прикрашати основу ялинки ватою як штучним снігом.
«Одного разу, коли ялинка простояла вже десь 2-3 тижні, моя молодша сестра випустила в неї хлопавку. Деревце спалахнуло, як сірник. Батько побіг набирати відро води, а я зорієнтувався і накрив ялинку великим банним рушником. Минуло понад 30 років, а пляму на килимі від пожежі я пам’ятаю досі», – поділився спогадами Володимир Міллер.
Як розповів заступник мера Дніпра, тоді килим купували «один раз і на все життя». Тому нагадування про новорічну пожежу ще довго не давало родині забути про ці події.
«Новий рік завжди любив й досі люблю. У дитинстві до нас приходили друзі і ми зустрічали свято у компанії. До того ж з полиць діставали вкусняшки, які відкладали саме до свят. Ми з батьками жили у маленькому містечку, а наші рідні – у великому. Тому вони відправляли нам посилки з дефіцитом – ковбасою, цукерками, зеленим горошком та шпротами», – розповів головний фінансист Дніпра.
Ці «делікатеси» діставали напередодні свята та починалася «магія» на кухні. Ще маленьким Володимир Міллер допомагав мамі готувати, й зараз напередодні свят як майстер-шеф готує салати та запікає м’ясо на пательні.
“У студентські роки я підробляв охоронцем на об’єкті, і якось зустрів Новий рік під час своєї зміни. Але свято, хоч і на роботі, було з шампанським та смаколиками», – згадав Володимир Міллер.
Наразі заступник міського голови Дніпра загадує на Новий рік те саме бажання, що й мільйони українців по всьому світу. Та хоче знов збирати на свята велику компанію, як робила родина його батьків.
Війна кардинально змінила новорічні традиції Тетяни Янушкевич
Очільниця інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради Тетяна Янушкевич.
Тетяна Янушкевич, очільниця інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради, вважає, що українці повинні забезпечувати здоровий баланс між напруженням воєнного часу і потребою у звичайному людському спілкуванні. Водночас не забувати про свою українську ідентичність, культуру, до якої належать зимові свята.
За словами Тетяни Янушкевич, підтримка традицій – це теж наша стійкість. Тому, коли ми дозволяємо собі радіти, ми ніби повертаємося у безтурботне дитинство.
«У родинному колі у ці передсвяткові дні зараз часто згадую, як зустрічала новорічне свято маленькою у Німеччині. Тато військовий і там для діток таких родин організували розважальну костюмовану програму. Себе запам’ятала у костюмі сніжинки, яка вчепилася за мітлу Баби Яги. І не просту мітлу, а яка світилася, з якої валив дим. Я була дівчинка хазяйновита. Такої мітли вдома не було, тож вирішила забрати у Баби Яги, чим потішила всіх гостей», – як жартує пані Тетяна, ще й досі не знайшла.
Зараз новорічна традиція для Тетяни Янушкевич – це планування на наступний рік.
«Перед цим проведу ревізію року, що минає, це також обов’язково. Що виконала, чому навчилася, які нові цінності у мене з’явились, а потім неодмінно у новому щоденнику, новою ручкою занотую ключові завдання на 2025 рік. Зазвичай і аналіз, і планування роблю тоді, коли є настрій і відповідна атмосфера», – розповіла посадовиця.
Як розповіла Тетяна Янушкевич, двоє її колег з інспекції – Євген Петрусьов та Вадим Панков третій рік боронять нашу країну.
«В Інспекції обидва захищали права працівників сотень підприємств міста на гідну та справедливу оплату праці, соціальні гарантії та комфортні умови роботи. А нині Євген та Вадим гідно захищають нашу державу. Допомагаємо хлопцям всім, що в наших силах, і до свят намагаємося потішити їх смаколиками», – поділилася планами очільниця інспекції.
Через війну частина людей, особливо переселенці, не хочуть відзначати різдвяно-новорічні свята, кажуть – не на часі. Та психологи радять не відмовлятися від свят. Кажуть, що потрібно їх сприймати, як частину життєвої рутини.
«Особливо не варто забувати про свата, якщо у в родині є дітки. Якщо вони пам’ятають День Святого Миколая, Різдво, Новий рік та згадують їх, то забирати цих моментів у них не варто. Звісно, кожен сам для себе визначить чи святкувати День Святого Миколая, Різдво, Новий рік в тих умовах, в яких ми всі живемо», – розповіла посадовиця.
Особисто для очільниці Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради Тетяни Янушкевич, це буде третій рік переосмислення: звідки пішли ці свята, якими були традиції у прабабусь, і поки є у кого розпитати – це саме той час.
Категорія: Влада, Інтерв'ю, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне, Новий рік, Свято, Традиції
