ЕКСКЛЮЗИВ Небезпечні комахи та отруйні плазуни: еколог з Дніпра розповів, чи можуть вони напасти на людей

Крім війни зовнішній світ тварин ніякий не світ, а суцільна війна. Боротьба міжвидова і внутрішньовидова. Ну і взагалі бажання вижити. Тут у кожної тварини свої хитрощі. Які саме – розповість «Наше місто».

Наша найбільша змія – каспійський полоз вважає, що найкращий захист – напад.

Заскочений зненацька гад, приймає загрозливу позу і готовий постояти за себе. Якщо людина йому погрожує, полоз нерідко сам кидається в атаку – з гучним шипінням, що лякає супротивника, і широко роззявивши пащу. При цьому він може стрибати в бік ворога на відстань до одного метра, намагаючись вчепитися в найвразливіше місце. До речі здебільшого під час такого кидка він мітить в обличчя.

– Цей вид цікавий тим, що на відміну від отруйних гадюк, першим нападає на людину, – розповідає Віктор Гассо, кандидат біологічних наук. – Йдете стежкою, нікого не чіпаєте і раптом кидок півтораметрової змії вам у голову. Тут у кого завгодно душа в п’яти втече. Але кусати агресор зовсім не збирається. Його завдання – налякати і сховатися. І це йому зазвичай вдається. Змія-то велика і товщиною з дитячу руку! Наші співробітники зазначають, що при затриманні полози завжди кусають. Не дарма ж у них репутація найагресивніших змій. Укуси дійсно глибокі, але оскільки у полозів немає отруйних зубів, особливої небезпеки ці укуси не становлять.

До речі, степова гадюка, яку побачити у воді практично неможливо в разі крайньої потреби, цілком здатна плавати, що одного разу спостерігав зоолог Олександр Пономаренко.

Дуже оригінально захищається від ворогів жук-бомбардир. Для свого захисту він обзавівся складною хімічною лабораторією. Особливі залози виробляють водний розчин двох хімічних речовин – 10-відсотковий гідрохінон (відновник, що використовується у фотографії) та 23-відсотковий перекис водню (потужний реагент, що окислює), які зберігаються в окремому резервуарі. У разі небезпеки «хімічна зброя» жука діє вельми ефективно, завдяки власним каталізаторам, здатним у мільйони разів збільшувати швидкість хімічних реакцій. За допомогою вибуху отрута викидається назовні. Причому не просто струменем, а артилерійськими залпами небаченої швидкості – до 500 на секунду.

Для людини цей жук-пістолет не становить реальної загрози, але сам постріл вражає: відбувається клацання, після чого поруч із комахою з’являється сантиметрова жовтувата хмарка, яка дуже швидко розсіюється.

Щоправда, останнім часом цих комах стало менше.

– У нашій області відзначено 6-7 видів бомбардирів, – розповідає ентомолог Віктор Бригадиренко. – У списку найбільш рідкісних видів Дніпропетровщини – бомбардир плямистий. В Україні він трапляється на півдні степової зони, а в нас – неподалік села Раївка Синельниківського району. Чисельність цього представника середземноморської фауни вкрай низька і тому жук потребує охорони.

Раніше ми писали про те, що у Дніпрі помітили ящірку у шлюбному вбранні.

Фото автора та з відкритих джерел