Як викликати екстрену медичну допомогу у Дніпрі: покрокова інструкція

В Україні викликати екстрену медичну допомогу можна за номером 103. У яких випадках доцільно викликати бригаду? Яку інформацію повідомити диспетчеру? Що таке непрофільне та екстрене звернення? Відповіді на ці та інші питання читайте в матеріалі «Наше місто».

Як повідомила медична директорка Дніпропетровського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Алла Матушак, існують критерії розподілу звернень залежно від стану пацієнта стосовно надання екстреної медичної допомоги. Про це йдеться в постанові КМУ від 16 грудня 2020 р. № 1271 «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події».

– Є наступні категорії викликів екстреної медичної допомоги: критичні, екстрені, неекстрені, непрофільні. Бригади ЕМД  повинні виїжджати тільки на критичні та екстрені виклики. Ресурс служби екстреної медичної допомоги обмежений та повинен витрачатися тільки на профільну роботу, – повідомила Алла Матушак.

• Критичні – стан пацієнта безпосередньо загрожує життю.
• Екстрені – в разі несвоєчасного надання допомоги стан пацієнта може призвести до різкого погіршення стану.
• Неекстрені – стан постраждалого не є невідкладним, проте хворий потребує оцінки стану здоров’я медичним працівником.
• Непрофільні – пацієнт не потребує оцінки стану здоров’я та надання медичної допомоги.

–Екстрена медична допомога дійсно необхідна пацієнтам без свідомості, коли їхнє дихання неефективне, пацієнтам з ознаками гострого коронарного синдрому чи гострого порушення мозкового кровообігу, при ознаках гострого отруєння різного генезу, а також при різноманітних катастрофах – ДТП, падіннях з висоти, утопленні, масових випадках ураження, – підкреслила Алла Матушак. – Неекстрені  та непрофільні виклики  значно ускладнюють роботу як самих бригад ЕМД, так і диспетчерської служби, оскільки поки фахівці будуть надавати непрофільну чи неекстрену допомогу, може трапитись щось дійсно критичне, що вимагатиме їх залучення.

Кожному мешканцю необхідно налагодити контакт «сімейний лікар-пацієнт» для того, щоб хворий міг звернутись за консультацією до нього  щодо свого погіршення здоров’я (температура, гіпертонічний криз, головний біль, тривожність та інші) та отримати призначення лікування від сімейного лікаря.

Нормативи прибуття бригад екстреної медичної допомоги на виклик

Критичні виклики – 10 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера прийому виклику оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Екстрені виклики – 20 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера прийому виклику оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

З огляду на можливість виникнення сторонніх обставин – ускладнений дорожній рух, метеорологічні умови, сезонні особливості, епідеміологічна ситуація тощо, допускається перевищення зазначеного нормативу але не більше ніж у 25% та 15% відповідно.

Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги

–Наказом МОЗ України від 26.03.2021  № 583 «Про затвердження Правил виклику бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та Порядку транспортування пацієнтів (постраждалих) бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги у заклади охорони здоров’я» затверджені правила виклику бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, – повідомила Алла Матушак.

Бригада виїжджає за рішенням диспетчера оперативно-диспетчерської служби у випадках отримання інформації про такі скарги/симптоми пацієнта:

• непритомності або порушень притомності;
• судом;
• раптового розладу дихання, відсутності дихання, неефективності дихання;
• раптового болю в грудній клітці;
• раптового головного болю, що супроводжується запамороченням і/або нудотою;
• раптового порушення зору;
• порушення мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово;
• гіпо- та гіперглікемічної коми;
• гострого болю в черевній порожнині чи/та поперековому відділі;
• значної зовнішньої кровотечі, блювання кров’ю, кровохаркання;
• ознак внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо);
• порушення перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше);
• анафілактичної реакції, спричиненої різними чинниками;
• укусів змій та павуків;
• травм, які загрожують життю;
• нещасних випадків будь-якого характеру;
• теплового удару і переохолодження, які загрожують життю;
• асфіксії всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи, удушення);
• надзвичайних ситуацій будь-якого характеру;
• гострих психічних розладів (з поведінкою, небезпечною для життя пацієнта та/або людей поруч);
• інших станів, які загрожують життю та здоров’ю людини;
• за запитом керівника Бригади для підсилення додатковою кількістю бригад.

Що потрібно знати особам, які викликають «швидку»

Особи, які викликають швидку, мають дотримуватися низки правил. Потрібно чітко відповідати на питання диспетчера. По-перше, назвати точну адресу, прізвище, ім’я, стать, вік пацієнта. Якщо паспортні дані невідомі, необхідно вказати його орієнтовний вік. Також важливо описати скарги і симптоми пацієнта. Повідомте, хто ви та назвіть свій номер телефону.

Після приїзду бригади, ви маєте забезпечити безперешкодний доступ медиків до пацієнта. По можливості ізолюйте домашніх тварин. За необхідності, рідні хворого мають сприяти у транспортуванні пацієнта у спеціалізований санітарний транспорт.

-У випадках агресивної поведінки пацієнта або осіб, що знаходяться поруч, зокрема тих, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, гострого психічного розладу і є загрозою для здоров’я або життя членів Бригади, надання екстреної медичної допомоги і транспортування здійснюються у супроводі поліцейських, залучення яких відбувається після надходження повідомлення від працівника на спецлінію «102» або ж за номером телефонів територіальних підрозділів поліції.

Фото Володимира Федорищева.