Нещодавно вся Україна була шокована: в Івано-Франківську двоє підлітків 15 та 17 років встановили контакт через інтернет з вірогідними агентами країни-агресорки та власноруч зібрали вибуховий пристрій. Після цього попрямували до залізничного вокзалу, де ворожі “куратори” дистанційно здійснили підрив вибухівки. Один з хлопців загинув, інший був тяжко травмований, а тепер ще й відповідатиме за свої дії згідно до суворих норм закону.
Якими методами противник діє у соцмережах, як намагається схилити підлітків до взаємодії і що можуть зробити вчителі, батьки, силовики, щоб цьому запобігти – дізнавалося “Наше місто”.
Яким чином ворог все частіше вербує підлітків?
“Перекину гроші на картку просто зараз” – безліч таких повідомлень від анонімних користувачів можна побачити у різноманітних групах у телеграмі. Це – один з дуже багатьох прийомів, з допомогою яких, зокрема представники ворожих спецслужб можуть намагатися знайти та схилити до співпраці несвідомих громадян, зокрема й підлітків.
Гроші вкрай потрібні людям у наш складний час – для різних цілей і з різних приводів. Ворог знає і чітко використовує це, пропонуючи нібито легкий заробіток.
Представники країни-агресорки діють втаємничено, анонімно, через інтернет, зокрема через месенджери на кшталт телеграм, пропонують гроші за виконання нібито нескладних завдань. Треба прогулятись у певну локацію, зробити фото, зафільмувати відео, нанести графіті на певній стіні та ін.
Нібито нічого складного, а гроші не завадять. Однак потім ворожі агенти, що діють через інтернет, знаходять і підштовхують тих, хто з певних міркувань зголосився на таку легку співпрацю, до вчинення страшних злочинів – проти України, нашого війська, проти мирних міст. Адже, завдяки саме таким фото і відео ворог отримує цінну інформацію та може планувати та наносити жорстокі удари за допомогою ракет, дронів та ін.
Підлітки, школярі – бажана аудиторія для ворога. Вони спілкуються саме в інтернеті, у месенджерах, зазвичай мають потребу в грошах. На це і роблять акцент спецслужби країни-агресорки, які намагаються через соцмережі схилити до співпраці молодь.
– Можуть пропонувати гроші за нібито невинні речі: або розвісити якісь листівки, або зробити графіті, або занести кудись певний пакунок, – розповідає про ворожі методики впливу на підлітків та молодь речник СБУ Артем Дехтяренко.
Крім того, як пояснюють психологи – у підлітковому віці особистісні якості ще значною мірою формуються, а розуміння можливих ризиків та наслідків від певних власних дій ще не настільки чітке та рельєфне, як у дорослих.
Вражаючі факти: з початку 2024 року СБУ та Нацполіція затримали понад 600 осіб, які за дорученням ворожих спецслужб вчиняли диверсії. Переважна більшість з них – саме неповнолітні. Замість легких грошей вони отримують покарання, а нерідко – поранення та каліцтва.
Не довіряти незнайомцям у соцмережах та не ділитися особистими даними: у школах Дніпра дітям роз’яснюють, як уникнути загроз в інтернеті
Інтернет та соцмережі, які постійно розвиваються, у наш час є надзвичайним джерелом інформації для навчання, роботи, бізнесу, створюють можливості для спілкування, але й водночас несуть суттєві ризики.
Вкрай важливо у наш час – убезпечити дітей та підлітків в інтернеті. До цього у навчальних закладах Дніпра реалізуються просвітницькі проєкти, під час яких вчителі цікаво та змістовно пояснюють правила інформаційної безпеки.
Ми – на занятті з безпеки в інтернеті у ліцеї №42 Дніпровської міської ради, у якому із цікавістю беруть участь учні восьмих та дев’ятих класів. Його проводять пані Оксана Лагутенко, вчитель математики, інформатики, медіапедагог, та пані Олена Пасічняк, заступник директора з навчально-виховної роботи. Мотивація у дітей – не лише дізнатися багато корисного, а й отримати гарні оцінки з інформатики. Такі просвітницькі заходи проводяться у ліцеї протягом навчального року.
– Ми живемо в інформаційному суспільстві, діти багато часу проводять та спілкуються в інтернеті, – зазначає Людмила Гожа, директор ліцею №42. – Наш заклад бере участь у міському проєкті, у рамках якого школярі отримують корисні знання щодо безпечної поведінки в інтернеті. Діти опановують важливі правила – що можна, а що не варто робити в інтернеті, як правильно реагувати в ситуаціях, якщо надходять певні погрози. Головне – щоб кожна дитина почувалася в безпеці, комфортно – як під час навчання, так і поза школою.
Сотні друзів – у соцмережах, а в реальності – лише кілька
Сучасні підлітки проводять чималу частину доби в інтернеті та соцмережах – про це свідчить невелике дослідження, яке провели педагоги ліцею. Переважна частина опитаних хлопців та дівчат у віці 12-15 років понад 5 годин на добу перебувають в інтернеті. 98% опитаних підлітків зареєстровані в соцмережах: це – простір для спілкування, ігор, можливість цікаво провести час.
Водночас вчитель пані Оксана Лагутенко наводить іншу красномовну статистику. Під час ігор в інтернеті третина підлітки взагалі не знають, з ким вони грають. А майже 34% опитаних школярів мають до 100 знайомих користувачів у соцмережах, при цьому реально спілкуються у житті лише з деякими.
“Реально ми не знаємо багатьох, з ким спілкуємося та взаємодіємо у соцмережах”, – зауважує пані Оксана.
При цьому понад 30% опитаних школярів діляться особистою інформацією у соцмережах, мають переписку з незнайомими людьми. Не дивно, що внаслідок цього понад 53% дітей стикалися з певними проблемами під час використання соцмереж.
“Ось чому питання безпеки в інтернеті – вкрай важливе”, – зауважує Оксана Лагутенко.
Під час заняття школярі дізнаються про те, як може виявлятися кібербулінг: це і погрози в інтернеті, переслідування, вимагання, образи та ін. Ліцеїсти розбираються в тому, що таке фейки та як їх відрізнити від правдивої інформаці. З’ясовують, як може проявлятися кіберпереслідування, як зводиться наклеп в інтернеті, для чого може використовуватися самозванство у соцмережах.
Також згадали про зйомки реальних бійок, які підлітки нерідко викладають в мережі – це також вид кібербулінгу: розповсюджувати такі відео та фото – вкрай небажано та небезпечно.
Під час заходу дити дізналися, що таке “доксинг” – витік персональних даних, фінансової інформації, особистих фото. На конкретних прикладах вчителі продемонстрували школярам, як діють телефонні шахраї, які виманюють у дуже багатьох співгромадян різного віку дані платіжних карток та потім обчищують їх.
Що треба знати та робити, аби почуватися безпечно в інтернеті
Вкрай важливе зауваження щодо безпеки дітей в інтернеті у наш тривожний воєнний час робить пані Оксана.
– Не варто довіряти незнайомцям, – зазначає вона. – Адже під час спілкування в соцмережах у підлітка може несподівано з’явитися невідомий раніше “друг”, який нібито тебе добре розуміє, відкликається на твої проблеми, може співчувати, а подекуди навіть і надсилати гроші. Однак безплатний сир буває лише в мишоловці.
Категорично не варто надсилати таким знайомим особисті фото, ділитися важливою інформацією, підкреслює пані Оксана. Адже невідомо, як потім будуть використані ці дані. Це може бути агресія, булінг, небажана взаємодія чи навіть спроби вербування.
Дійсно, саме такі методи можуть використовувати шахраї, різноманітні агресивні маніпулятори (т.зв.онлайн-грумери, що можуть входити у довіру до підлітків, а потім схиляти до небажаних стосунків), а також – представники ворожих спецслужб.
Українські правоохоронці зазначають: агенти країни-агресорки в соцмережах охоче використовують кібербулінг та шантаж (зокрема – погрози злити інтимні фото та ін. брудні прийоми), аби схилити підлітків та молодих людей до співпраці.
Варто розуміти: противник веде вкрай підступну війну, в т.ч. у кіберпросторі, тож може використовувати будь- які цинічні способи для досягнення цілей: схиляти своїх жертв, зокрема підлітків до певної взаємодії, можливо – до збору важливої інформації (фактично – шпигунства) чи вчинення диверсій.
Треба звертатися до батьків, вчителів, не залишатися наодинці з проблемами
Що робити і до кого звертатися підліткам, які стикаються з небезпекою в інтернеті? Ліцеїсти у складі команд шукають відповіді – розбирають конкретні випадки, пов’язані з загрозами, пропонують свої ідеї, як поступати в певних ситуаціях.
– Якщо маємо справу із булінгом – варто звертатися по допомогу до інших, не брати усі проблеми лише на себе, повідомляти батьків, вчителів, – наводять власні рекомендації ліцеїсти 9-А класу Мальвіна та Влад.
Дійсно, у різноманітних складних ситуаціях, з якими підлітки не можуть впоратися самостійно, варто звертатися до дорослих, не залишатися із проблемами сам на сам, зазначають педагоги.
Також є низка методів активного реагування на агресію в соцмережах.
– Варто фіксувати факти переслідувань, цькувань, приміром – робити скріншоти, звертатися до адміністрації певної соцмережі для реагування, – пояснює пані Олена Пасічняк, заступниця директора з навчально-виховної роботи.
Крім того, можна повідомляти про такі факти до кіберполіції: “Якщо ви стали жертвою кіберзлочину або помітили ознаки шахрайства в інтернеті – подайте електронне звернення до кіберполіції за посиланням https://ticket.cyberpolice.gov.ua”, – зазначають педагоги.
Врешті решт завжди важливо прийти на допомогу другу, однокласснику, який натрапив на неприємності в мережі, виявити людяність:
– Ми не маємо стояти осторонь, якщо бачимо, що хтось опинився у складній ситуації, – звертається до ліцеїстів пані Оксана. – Варто знайти тих, хто допоможе та підтримає.
Це може бути вчитель, з яким ви можете поспілкуватися, поруч завжди є батьки, є друзі, люди, яким ви можете довіряти.
Батьки, вчителі та школярі дуже цінують слушні поради правоохоронців
Вберегти дітей від деструктивного впливу ворога, від схиляння до співпраці, спроб вербування – багато в чому місія дорослих – батьків, освітян, а також правоохоронців.
По всій Україні у батьківських та освітянських колах зазначають: є великий запит на те, аби представники правоохоронних органів активно комунікували цю проблематику. Зокрема – приходили до навчальних закладів, розповідали школярам про те, наскільки небезпечною є ситуація, відповідали на питання молодих людей.
Серед іншого – про те, чому категорично не варто жодним чином відгукуватися на сумнівні пропозиції невідомих (найчастіше – ворожих агентів) в інтернеті, а тим більше – співпрацювати з ймовірними представниками країни-агресорки.
Бо це – не лише зрада, а й смертельна небезпека для тих, хто погодиться на це. Приклад підлітків з Івано-Франківська, які погодилися на пропозиції ворожого “куратора” та створили саморобну бобму, а потім противник абсолютно цинічно дистанційно їх підірвав – дуже красномовний.
До речі, корисно знати: повідомити про спробу вербування можна через офіційний анонімний чат-бот СБУ “Спали ФСБешника” (t.me/spaly_fsb_bot).
Важливо: яка відповідальність передбачена за держзраду та диверсії
Як ми бачимо, співпраця з ворогом небезпечна для життя та здоров’я тих, хто на це наважується, зокрема підлітків.
– Ворожі спецслужби використовують таких агентів всліпу, саме як агентів-смертників, – зазначає речник СБУ Артем Дехтяренко.
А головне – за такі дії (на кшталт фотографування військових об’єктів) передбачена вкрай серйозна відповідальність.
Фахівці пояснюють: коли хтось з певних мотивів знімає розташування військових, їхніх об’єктів та місць перебування, а потім ці фото, відео, дані передаються ворогу – це державна зрада. Якщо ж відбувається підпал, пошкодження об’єктів залізниці, цивільної інфраструктури та ін. з метою перешкоджання їхній нормальній роботі – це диверсія.
Варто розуміти, що за ці правопорушення передбачена вкрай серйозна відповідальність.
Так, за державну зраду згідно до статті 111 Кримінального кодексу (зокрема – “шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України”) винним може загрожувати ув’язнення терміном до 15 років або навіть довічне, з конфіскацією майна – відповідно до рішення суду.
За диверсію згідно до статті 113 ККУ відповідальність настає з 14 років. За такі дії може загрожувати позбавлення волі на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна.
При цьому у ч.3 ст.111 зазначено: “Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їхніх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання”.
Фото Валерія Кравченка, з відкритих джерел
Категорія: Важливо, Війна, Новини Дніпра, Освіта, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Війна, Головне, Новини Дніпра, Україна Росія війна
