Війна нещадно руйнує не лише міста та інфраструктуру, але й життя та долі людей. Тисячі українців отримали травми та поранення, що потребують тривалого відновлення. Саме тому забезпечення якісної та своєчасної реабілітації стає одним із пріоритетних завдань. У прифронтовому Дніпрі створено найсучасніше відділення фізичної та реабілітаційної медицини – одне з кращих в Україні. Як воно функціонує, журналістам «Наше місто» розповіли в клінічній лікарні.
Україна прагне створити найпотужнішу систему реабілітації в Європі
Генеральний директор Директорату високотехнологічної медичної допомоги та інновацій МОЗ України Василь Стрілка 23 квітня на заході у Дніпрі наголосив, що створення найсильнішої галузі реабілітації в Європі — обовʼязок держави перед усіма, хто зазнав травм через війну. За основу моделі розвитку якісної та доступної реабілітації в Україні Міністерство охорони здоров’я взяло ізраїльський досвід. Концепція враховує як потреби цивільних, так і потреби військових.
-У 2024 році пропускна спроможність реабілітаційної системи країни зросла до більше ніж 9000 терапевтичних сесій на день. Для порівняння, на початку 2022 року цей показник був на рівні 3000. Пацієнтоцентрична реабілітаційна допомога кваліфікованих мультидисциплінарних команд має бути оперативною та доступною. Тобто, починатися одразу ж після стабілізації пацієнта, що дозволяє максимально ефективно відновити втрачені функції або компенсувати їх професійно підібраними допоміжними засобами реабілітації. Це дозволяє якомога швидше повернути пацієнта додому, до родини, роботи й повноцінного життя, – сказав він.
Василь Стрілка високо оцінив досягнення відділення фізичної та реабілітаційної медицини, яке функціонує на базі КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради.
Міська клінічна лікарня адаптується до воєнних реалій
Міська клінічна лікарня відповідає всім сучасним вимогам. Там представлено практично усі хірургічні та терапевтичні профілі. Більш того, у лікарні опановують нові напрямки роботи. За місяць до війни було відкрито психіатричне відділення. Під час війни – інсультне та нейрохірургічне відділення, побудовано укриття.
-На сьогодні ми маємо у складі 30 стаціонарних та 18 амбулаторно-діагностичних відділень, – сказала генеральна директорка Міської клінічної лікарні №4 Дніпровської міської ради Наталія Бут. – Ми щорічно лікуємо понад 40 тисяч пацієнтів, проводимо понад 15 тисяч оперативних втручань.
Для багатьох людей, які отримали травми або втратили функції організму, повернення до звичного життя стає складним завданням. Тому якісна реабілітація зараз актуальна як ніколи. Тож виникла потреба у сучасному відділенні фізичної та реабілітаційної медицини.
-Коли ми підписали договір з НСЗУ щодо пакетів по інсультам, там останнім пунктом було написано, що повинен бути лікар ФРМ. Для нас це було неочікувано, бо таких лікарів було дуже мало, – пригадує Наталія Бут. – Я була дуже щаслива, коли Алла Петрівна разом зі ще двома фахівцями прийшли до нас на початку 2020 року. У нас до цього було звичайне фізіотерапевтичне відділення, але довелося змінювати свою філософію. Це відбувалося поступово. Ми відбудували першу чергу відділення. У 2022 році зрозуміли, що нам не вистачає ліжок, і вже під час війни почали будівництво другої черги. Це співпраця державної медицини і приватних інвестицій. Під час війни вдалося покращити оснащення. У нас дуже високий рівень надання допомоги. У січні 2024 року ми підписали меморандум з МОЗ і увійшли до складу семи центрів досконалості саме з фізично-реабілітаційної медицини.
Наталія Бут повідомила, що у 2024 році планується розширити ліжковий фонд. У відділенні працює вмотивована молода команда, середній вік фахівців – 28 років. Вони постійно навчаються, та у той час, вже мають досвід, яким діляться з колегами.
Мультидисциплінарний підхід – запорука успішної реабілітації
Сьогодні в багатьох сферах медицини працює принцип мультидисциплінарної команди: це робота з одним пацієнтом декількох фахівців, які виконують різні завдання, але з однією метою.
-Сучасній реабілітації лише 4 роки. І за цей час вже створено перелік закладів, які можуть надавати в Україні якісну реабілітацію. Ми також до нього входимо, – сказала завідувачка відділення фізичної та реабілітаційної медицини Міської клінічної лікарні Алла Півник. – Ми шалено розвиваємося і наше відділення дуже відрізняється від звичайного, що є у кожному медичному закладі. Наша робота грунтується на доказах та досвіді. Дуже важливо, що ми зараз маємо сучасне обладнання. Дякуємо державі, місту та благодійникам за всебічну підтримку. Також не меншу роль відіграє й команда, яка надає реабілітаційну допомогу.
Мультидисциплінарна реабілітаційна команда формується для кожного пацієнта окремо. І всі ці фахівці сконцентровані навколо пацієнта.
-Ми формуємо цю команду, спираючись на міжнародну класифікацію функціонування. Це для нас, як Біблія. Коли починали, ми чітко розуміли, що хочемо зробити для свого рідного міста та своєї країни, – каже Алла Півник. – Ми працюємо заради людей.
Робота фахівців спрямована на покращення стану пацієнтів та повернення їх до повноцінного життя. Це означає не лише відновлення здатності до самообслуговування, а й повернення до роботи, навчання,улюблених справ та спілкування з близькими.
-За 4 роки існування нашого відділення не надійшло жодної скарги на нашу роботу, – сказала Алла Півник. – Було лише два звернення від пацієнтів, які не потрапили на реабілітацію. На жаль, у нас є лист очікування. Чим кращий заклад – тим більше людей хочуть туди потрапити. Тому ми плануємо навчати мультидисциплінарні команди інших закладів, щоб можна було перенаправити частину пацієнтів туди.
За лаштунками: як фізичні терапевти допомагають людям
Фізичні терапевти проводять комплексне обстеження пацієнта. Вони мають свої специфічні тести. Після оцінки результату обстеження, роблять клінічно обґрунтовані висновки.
-Пацієнт, що перебуває на стаціонарному лікуванні, має певний стан здоров’я і фізичний терапевт не може впоратися сам. Тому працює команда фахівців, – сказала Дарина Кропива, фізична терапевтка відділення фізичної та реабілітаційної медицини. – Ми впроваджуємо програму терапевтичного втручання, аналізуємо результати та вносимо корективи. Також до нашої компетенції входить підбір допоміжних засобів реабілітації. Тростинки, милиці, ходунці, крісла колісні. Це не так просто, як може здаватися. Жоден інший фахівець не зможе підібрати навіть тростинку. Там є певна висота, а також потрібно навчити людину правильно її використовувати.
Фізичні терапевти можуть працювати буквально у кожному відділенні. В тому числі, і у відділенні інтенсивної терапії.
-Ми щодня працюємо з пацієнтами у відділенні інтенсивної терапії. Вже доведено, що це скорочує перебування пацієнта на ліжку, – додала Дарина. – Працюємо також з пацієнтами, які перебувають без свідомості. Ми знаємо, який обсяг руху може бути в кожному суглобі, тому не нашкодимо. Чим раніше ми пацієнтів мобілізовуємо, тим вони швидше відновлюються. Це також зменшує ризики подальших ускладнень.
Психологічна підтримка – невід’ємна частина реабілітації
Психолог відіграє важливу роль у процесі реабілітації, адже саме він допомагає пацієнтам впоратися з психологічними наслідками травм, війни та інших складних життєвих обставин.
-Я кажу фізичному або ерготерапевту, як краще працювати з тим, чи іншим пацієнтом. Якщо людина пережила важкі, травмуючі події, полон чи ампутацію, потрібно стабілізувати її. У залі для занять ніхто гучно не розмовляє, музику не вмикає, бо може бути небажана реакція. Потрібно знати специфіку кожного пацієнта, – каже Вікторія Антонюк, психологиня відділення фізичної та реабілітаційної медицини.
Вікторія проводить психологічне обстеження, діагностує психологічні стани, розробляє план психокорекційної роботи. Також вона регулярно відвідує реанімаційне відділення і підтримує пацієнтів, що перебувають там.
-На відміну від реабілітаційного відділення, там завжди тиша. Лише чутно звук роботи апарату ШВЛ. Це важко, – зізнається Вікторія. – Але кризова інтервенція потрібна психологу. Кожному військовослужбовцю, коли у нього тільки забрали ногу, важливо знати, що він може й далі жити, він не помирає, він – не інвалід. У мене був випадок, коли пацієнту мали ампутувати кінцівку буквально через годину. А він дивиться на свою ногу – синю, скривавлену. Він спантеличений, розгублений, починає плакати. А ми підходимо, починаємо з ним працювати, психологічно підтримувати. Це була важлива робота саме в той момент.
Протезування допомагає повернутися до повноцінного життя
Для людей, які втратили кінцівки або отримали інші серйозні травми, протезування стає важливим етапом реабілітації, який дозволяє їм повернутися до повноцінного життя. Представник центру протезування долучається до роботи мультидисциплінарної команди саме у таких випадках.
– Війна дала поштовх до розвитку протезування в Україні. Зараз у нашій країні присутні усі новітні технології протезування. Так звані «напівфабрикати» закуповують за кордоном, в Україні виготовляється лише приймальна гільза, – сказала інженер-протезист Ірина Ткач. – Це не магазин, де пацієнт може обрати очима. Саме фахівець має підібрати підходящий протез, враховуючи вагову категорію та рід діяльності людини. Наприклад, захисник втратив три кінцівки, дві з яких – верхні. Ми маємо застосувати якісь девайси, щоб людина могла самостійно їсти, сходити до туалету. Біоніку людина отримує лише за 12 місяців, бо мають сформуватися м’які тканини. Спочатку робиться однозахватний «міо», щоб людина вчилася ним керувати. Хочу зазначити, що реабілітація та протезування в Україні безкоштовні.
Ірина каже, що до війни більшість пацієнтів прагнули отримати косметичні протези, щоб вони були схожі на кінцівку людини. А зараз для них головне – повернути втрачену функцію.
-Можливо, щось відновити не вдасться, але людина має прийняти цей факт. Вона має навчитися з цим жити, бути адаптованою. Повністю себе обслуговувати. – додала пані Ірина. – Кажуть, що так звані функціональні «гачки» некрасиві, але коли людина в тестових протезах вже на другий день може розгорнути цукерку, то це має сенс.
Фото Валерія Кравченка.
Читайте також: Алгоритм дій від мерії Дніпра для містян, постраждалих від ракетних ударів.
Категорія: Важливо, Інтерв'ю, Новини Дніпра, Новини здоров'я Дніпра, Тема дня
