Рятує побратимів з-під ворожого вогню: історія військового з ТрО Дніпра

Один з Героїв, які зараз захищають нашу країну, борються за її незалежність та мирне майбутнє – військовий В’ячеслав. Він служить у 128-й бригаді ТрО. З початком повномасштабного вторгнення чоловік почав брати участь у наступальних діях, в обороні, у порятунку поранених і евакуації загиблих. Проте насправді війна для В’ячеслава розпочалася набагато раніше – у 2014 році. Тоді він вперше став на захист нашої землі, – передає «Наше Місто» з посиланням на прес-службу 128-ї бригади ТрО ЗСУ.

Зараз В’ячеслав – водій, який допомагає своїм побратимам, вивозячи їх з фронту. Якось він вивіз на розстріляній машині своїх поранених побратимів, попри власні поранення – перелом руки та розрив барабанної перетинки. Під впливом адреналіну, за словами В’ячеслава, він навіть не усвідомлював ступеня тяжкості отриманих травм. Тим паче у його товаришів були наскрізні поранення плеча та уламки у ногах, тож він розумів, що його допомога необхідна.

Попри обстріли, вони виїхали, щоб забрати тіло загиблого побратима й передати його родині. Росіяни чекали на евакуаційну команду і відкрили обстріл зі 120-міліметрового міномета. Але, незважаючи на поранення, бійцям вдалося вивезти тіло загиблого товариша.

В’ячеслав сам колись був витягнутий побратимами, які ризикували власним життям. Для нього війна почалася у 2014 році, коли російська армія почала перші вторгнення. Тоді чоловік покинув роботу електрогазозварювальника і приєднався до морської піхоти, бо сам він родом з Одещини.

Якось, після декількох років служби, позицію В’ячеслава «розібрала» російська артилерія – він дивом вижив, але отримав важкі поранення і контузію. ВЛК винесла вердикт «не годний до служби» і його списали.

Проте з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну В’ячеслав не зміг стояти осторонь – він знову добровольцем, тепер до 128-ї бригади тероборони. Тут чоловік брав участь у наступальних діях, обороні, порятунку поранених і евакуації загиблих.

Після отриманої інформації про загибель товариша, В’ячеслав без зволікань вирішив вирушити за ним. Для нього очікувати кінця обстрілів не мало сенсу, адже вони тривали вже не тижні, а місяці. Відносна тиша лише свідчила про наявність російських дронів-камікадзе. Умов для безпечної евакуації там зовсім не існує.

«Ми виконали завдання, і повернулися нехай і поранені, але живі. Значить – ми перемогли», – каже В’ячеслав.

Фото: Фейсбук-сторінка 128-ї окремої бригади ТрО ЗСУ.

Нагадаємо, раніше ми писали історію захисника з Дніпра, який бореться за повернення до повноцінного життя.

Читайте також: У Дніпрі міська влада проведе семінар щодо підготовки заявок на конкурс проєктів для допомоги ЗСУ.