У Дніпровському міському територіальному центрі кипить робота. Жінки поважного віку, озброєні голками та нитками, сидять за столами, схилившись над шиттям. Це волонтерський рух «Бабусі для ЗСУ», який з початку війни невтомно підтримує наших захисників. Сьогодні чергова партія допомоги вирушає на передову. Детальніше – в матеріалі “Наше місто”.
Галина Іванівна – швачка за освітою. У 1980-х роках жінка шила креативний одяг собі та своїм дітям. Коли з’явились онуки – і вони мали найгарніше вбрання від бабусі. А тепер жінка застосовує свої навички для виготовлення білизни нашим захисникам.
-Кожен українець має щось робити для наближення нашої Перемоги. Тому нашим дівчатам, які вже й забули, що таке спиці, довелося пригадали свої навички в’язання, -розповіла пенсіонерка Галина Іванівна. – Вони дістали зі скринь нитки і виготовляють теплі шкарпетки для захисників. У кого були запаси ситцю – шиють білизну. Згадали, і як в’язати крючком і плетемо килимки. У однієї нашої колежанки синочок загинув на фронті, але вона не закривається у собі, а приходить сюди допомагати. Ми тут не лише робимо корисну справу, але й спілкуємося та знаходимо розраду.
Тут і теплі шкарпетки, зв’язані з любов’ю, і зручні килимки, щоб солдатам було не холодно на сирій землі. А ще ковдри, подушки, спідня білизна – все, що може зігріти й підбадьорити воїнів у нелегких фронтових буднях. Сьогодні було відправлено чергову партію допомоги на фронт.
-Ми передаємо допомогу нашим захисникам від усього Департаменту соціальної політики, – сказала директорка Дніпровського міського територіального центру соціального обслуговування ДМР Ольга Мешко. – Ми збирали кришечки, придбали тканину і шили спідню білизну, в’язали шкарпетки, накупили смаколиків, каву, чай,цукор, сухофрукти та багато інших речей, які потрібні воїнам. Ми вважаємо, що обов’язок кожного українця – допомагати фронту. Повинен бути емоційний зв’язок, хлопці мають розуміти, що ми про них турбуємося.
Невтомні жінки кажуть, що вони не можуть воювати зі зброєю в руках, але хочуть зробити свій посильний внесок у нашу Перемогу.
-Ми з початку повномасштабного вторгнення почали допомагати нашим захисникам, бо зрозуміли, що потрібно діяти, – додала Ольга Мешко. – Адже якщо лише сидіти та слухати сирени, то нічого доброго з цього не вийде. Тому ми стали волонтерами. Наприклад, сьогодні представники одного з наших відділів їздили до шпиталю. Вони повезли хлопцям багато смаколиків та провідали хворих.
Зігріті теплом домашніх рук, речі від “Бабусь для ЗСУ” стануть для захисників не просто частиною побуту, а й символом єднання, підтримки та щирої вдячності.
– Велика дяка Департаменту соцполітики за допомогу. Хлопці дуже позитивно реагують на таку турботу про них, – сказала кураторка волонтерського об’єднання “Янголи оборони” Ганна Малієнко. – Ми всі розуміємо, в яких умовах вони там знаходяться. Тому кожен смаколик і кожне добре слово – їм до душі. Ми ж разом, усією Україною воюємо з агресором, долучається дуже багато людей до волонтерського руху. Передали 57 кілограмів кришечок, а вони потрібні для виробництва дронів. Ці кришки підуть в переробку, а з отриманого матеріалу виготовлятимуть запчастини для безпілотників.
За словами Ганни, вже наступного дня більша частина зібраних речей поїде до однієї з бригад на передову.
За час роботи “Бабусі для ЗСУ” відправили на фронт вже десятки партій допомоги. І ці жіночки не збираються зупинятися, адже їхня віра в Перемогу і любов до України не знають меж.
Фото Володимира Федоріщева.
Читайте також: “Манюня” та “електронний красень”: історія кохання двох водіїв тролейбусів Дніпра.
Категорія: Важливо, Війна, Інтерв'ю, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра
