Волонтерка з Дніпра Лідія Бабіч вражає своєю стійкістю та працелюбством. За два роки війни вона приготувала понад 18 тисяч смаколиків для наших захисників. Ба більше – ця неймовірна жінка з легкістю виконує найскладніші оперні арії, але понад усе любить українські народні пісні. Журналісти “Наше місто” поспілкувалися з володаркою “золотого” голосу Дніпра.
“Моя бабуся так співала, що груші падали з дерев”
Лідія Вікторівна народилася у мальовничому селі Дмухайлівка, Магдалинівського району, Дніпропетровської області. Попри важку працю, батьки завжди знаходили час для пісні і прищепили любов до неї своїм дітям.
“Я з козацького роду. У мене є брат, ми – двійнята, а співаємо ми все життя. Здається, з того часу, як почали розмовляти. Як прийдуть гості – у батьківській хаті концерт. Стільці – наша з братиком сцена. І пісня всюди зі мною протягом життя. Я не отримала музичної освіти, навіть нот не знаю, але маю голос в 4 октави. Цей талант мені передався у спадок. По батьковій лінії бабуся і прабабуся так співали у жнива, що груші падали з дерев”, – каже Лідія Бабіч.
Лідія Бабіч зізнається, що за свій талант вона отримала звання «Золотий голос Придніпров’я».
“Дякую Борису Філатову за визнання мого таланту та всебічну підтримку. І справді, пісня зі мною всюди. Печу пироги, перебираю картоплю, прибираю в оселі – і співаю. Пісня невмируща, це наша зброя, код нашої нації”, – відзначила Лідія Бабич.
Під час повномасштабного вторгнення талановита співачка не покинула своє захоплення. Але зараз вона відправляє на конкурси записи своїх виступів. Члени жюрі дивляться відео і дають оцінку її співу.
“Я завжди отримую перші місця у Всеукраїнських конкурсах. Нещодавно відправила українську народну пісню у своєму виконанні на конкурс і вони дали мені Гран прі та кубок в номінації «Найталановитіші люди України». Вищої нагороди я ще не отримувала”, – каже Лідія Бабіч.
Варто відзначити, що її талант успадкував молодший син. Він закінчив консерваторію і став професійним співаком, але зараз не працює за професією.
“Коли йому було 13 років – він представляв Україну в Америці на пісенному конкурсі. До того ж, він виступав разом з Оксаною Білозір, Дмитром Гнатюком, Ніною Матвієнко, Володимиром Гришком та іншими відомими співаками”, – сказала Лідія Бабіч.
Волонтерство та допомога ЗСУ
З початком повномасштабного вторгнення пані Лідія ні на мить не вагалася щодо своєї подальшої діяльності. Вона з перших днів почала допомагати військовим, їздити на передову з концертами та доправляти воїнам продукти харчування.
“Збирала гуманітарну допомогу для фронту, їздила з концертами до наших захисників. До мене долучилися дівчата, разом з якими ми шили спідню білизну для солдат. Небайдужі дніпряни приносили продукти харчування. Особливо багато було борошна. Тому з вересня 2022 року я почала пекти смаколики для наших воїнів і роблю це й досі. Пережила вимкнення світла і блекаут. Запалювала свічечку і випікала пиріжки у газовій духовці. Вже більше 18 тисяч виробів я передала на всі напрямки, де є наші захисники”, – розповіла Лідія Бабіч.
Жінка консервує овочі та фрукти і відправляє їх на фронт. А також випікає неймовірні пиріжки, булочки, хліб та короваї. Всю роботу виконує сама, іноді допомагає онук Марко.
“Печу не кожного дня, а коли є кошти на продукти. Зараз чекаю зарплатню. З піснею, з молитвою я замішую тісто.На один заміс в мене йде понад 7 кілограмів борошна, 5 літрів молока, яйця, масло або вершковий маргарин, цукор, дріжджі, ваніль. Роблю їх солодкими, бо хлопцям це потрібно. Ми зустрічались з бійцями 93 бригади «Холодний яр». Дали концерт, роздали гостинці і вони дуже раділи солодощам”, – розповідає пані Лідія.
Хто знає про діяльність пані Лідії – допомагає продуктами харчування. Така підтримка ніколи не зайва, каже Лідія Бабіч.
“Навіть з Пенсійного фонду співробітники збирають харчі для ЗСУ. Коли я прийшла оформлювати пенсію, показала їм всі свої нагороди, вони здивувалися, а потім почали теж допомагати. Борошно, цукор, варення, тощо. Я це з радістю беру і застосовую у роботі”.
За свою діяльність волонтерка отримала безліч нагород, ось лише деякі з них: медалі “За гідність та патріотизм”, “За відродження України”, “Волонтер України” та численні подяки за активну участь у волонтерському русі та підтримку захисників.
Спортивні досягнення та Університет третього віку
Лідія Вікторівна має дуже різнобічні захоплення. Окрім допомоги захисник
ам та професійного співу, жінка відвідує Університет третього віку.
«Дякую нашому меру Борису Філатову за таку нагоду. Це для людей похилого віку – як віддушина. Ми з користю проводимо час, займаємося спортом. Я з молодості захоплювалась легкою атлетикою, тож пригадала отримані раніше навички і відновила їх. І у 2019 році я привезла золото зі змагань «Спорт заради здоров’я», що проходили у Луцьку. А у 2023 році отримала два призових місця”, – каже Лідія Бабіч.
Також в університеті жінка опанувала новий вид спорту – китайська гімнастика “Плейстік”. Вона допомагає вирівняти поставу і покращити загальний стан здоров’я. Майже все життя пані Лідія працювала з кухарем – у дитсадку, школі, літніх дитячих таборах. Після виходу на пенсію вона не припинила трудову діяльність – працює в територіальному центрі Індустріального району Дніпра.
Категорія: Афіша, Війна, Інтерв'ю, Новини Дніпра, Новини Культури Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра
Позначки: Головне, Допомога, Історія
