Він в армії з 2011 року. Стас бачив усе – від Майдану до перших окупованих сіл. Він ніс службу, коли Маріуполь почали обстрілювати вперше – у 2014. І не залишив військо зараз. Він багато спілкувався з полоненими, має безліч нагород та, на жаль, поранень. Але найголовніша його медаль не та, що отримав з рук президента. А та, що дало життя – дружина та двоє дітей, передає “Наше Місто”.
“Я пішов до армії у 2011 році, тоді це були внутрішні війська – зараз Нацгвардія. Далі Майдан і війна. Ми в 2014 готувались – я вчився на командира машини БТР. А після навчання – нова форма, спорядження і Маріуполь. Це був жовтень 2014 року. Ми заступили на службу на блок-пост, далі вже була лінія фронту і активні бої. З нами поруч були як професійній військові, так і нещодавно мобілізовані хлопці”, – згадує він.
Це Бріз. Собака родини Чабан. Ця відважна дівчинка несла службу зі Стасом, проносила на собі рації для побратимів та отримала усну відзнаку командира 93ОМБр.
“Вона загинула на початку 2022 року, загинула як маленький герой, врятувавши мене”, – каже Стас.
Сьогодні Станіслав Чабан військовослужбовець 128 окремої бригади ТрО «Дике Поле» СВ ЗСУ
Попри десять років на фронті Стас встигає і жити своє звичайне життя. У нього є дружина Аріна – волонтерка та спів засновниця фонду «Тримаймося разом», донька Софія, яка вже має свою поетичну збіку та чарівний малюк Всеслав. Про них ми розповідали вам у попередніх випусках програми “Історії Війни
До народження Всеслава Аріна часто приїздила як волонтер до чоловіка.
День виписки Аріни і Всеслава з полового
Попри те, що у Стаса є нагорода від Президента, якою він пишається, дуже важливою для нього є відзнака – медаль “Пролита кров за Україну”.
“Ця нагорода для мене як сумне нагадування про Волноваху, як ми з неї виходили, і скільки не вийшло. Там я був поранений. Я хотів усіма способами залишитись з хлопцями, але мені сказали, мовляв ні, якщо поранений – евакуація. Я тягнув до останнього і останнім еваком поїхав. Хлопці тримались, як звірі. Бились, як справжні українські леви до останнього. Знаючи, що вони тут до кінця і живими не вийдуть. За це низький уклін їм, їхнім родинам. І вічна шана”, – каже Стас.
Цю світлину зроблено під час вручення Ордена Богдана Хмельницького. Тоді Стас сказав Зеленському, що Президент…має втомлений вигляд! Володимир Зеленський посміхнувся, і сказав, мовляв “Працюємо!”.
Стас каже, що для нього Перемога – це знищення ворога. Захід на червону площу.
“Вони повинні тремтіти при згадці про наш піксель. Аби ніколи знов!”, – каже він.
Фото Валерій Кравченко\ фото з особистого архіву
Категорія: Афіша, Відео, Новини Дніпра
Позначки: Війна, Новини Дніпра, Україна Росія війна
