ЕКСКЛЮЗИВ  Розумниці і красуні: як у Дніпрі  розвивають науку жінки-вчені

11 лютого у всьому світі відзначався Міжнародний день жінок та дівчат у науці. Це свято, згідно з  резолюцією 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, було засновано 22 грудня 2015 року. Було це зроблено для того, щоб досягти повного і рівного доступу жінок і дівчаток до науки, а також забезпечити їм гендерну рівність.

 У Дніпрі живе та працює чимало цікавих, талановитих та успішних жінок-науковців. Деякі з них розповіли «Нашому місту» про свої досягнення. А також про те, як їм вдається поєднувати кар’єру з особистим життям.

 Стати науковцем порадила мама

Тетяна Сердюк  у 1997 році закінчила Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. Зараз він входить до складу  Українського  державного університету науки і технологій.

–          Я тоді обрала його за принципом «найближчий до мого дому», – жартує Тетяна Миколаївна. –   Мені з дитинства легко давалися математика,  фізика,  хімія, мови.  Але точні науки притягали до себе  сильніше. Тому обрала спеціальність інженер з електро- і енергопостачання. І як з’ясувалося, у цієї спеціальності велике майбутнє, вона є своєчасною і перспективною як в нашій країні, так і в зарубіжжі.

Після закінчення ДІІТУ Тетяна вирішила  навчатися далі. І оскільки її мати Алла Іванівна Сердюк – кандидат технічних наук, вона  часто казала Тетяні та її сестрі, що для жінки дуже  добре займатися наукою, навчати студентів. Загалом викладач – це дуже поважна і відповідальна  професія.  

–           Я отримала наукову ступінь кандидата технічних наук і наукове звання доцента кафедри «Автоматика, телемеханіка та зв’язок», – розповідає Тетяна Миколаївна. – Сфера моїх інтересів – електрика, енергетика, в тому числі і «зелена», електромагнітна сумісність,  автоматика й телекомунікації.  Дякую матусі за правильне спрямування в житті.    

Наразі Тетяна Сердюк має більше 20 років науково-педагогічного стажу. Вона опублікувала  більше 180 наукових статей, а також монографію з «Електроживлення систем автоматики».  Також Тетяна Миколаївна є номінантом на участь у програмі з академічної мобільності “Еразмус +” студентів і викладачів  за напрямом «силова електроніка і електромагнітна сумісність» з Університетом Твенте у Нідерландах. В минулому навчальному році  УДУНТ відправив у цей університет трьох дівчаток-студентів для обміну досвідом і збору матеріалів для їхніх дипломних робіт. Ці студентки успішно захистились і отримали дипломи з відзнакою.  Зараз вони живуть та працюють  в Україні.

 – Під час відвідування Університету Твенте ми з  колегами завітали і до кафедр  робототехніки, – пригадує Тетяна Сердюк.  – З’ясувалося, що під час дипломування студенти Університету Твенте тренують свої дрони, роботів й інші розроблені пристрої з роботизації прямо в коридорі вишу і таким чином готуються до захисту своїх робіт. Дуже хотілося б вийти на такий рівень і в нашому університеті. Мирне спокійне життя, зацікавлені студенти, роботи, хороші величезні лабораторії із сучасним обладнанням і приладами для вимірювань. Вірю, що колись так і буде.

Одним з результатів співпраці з нідерландським вишем стала організація проєкту «Марія Кюрі Горизонт-2020». Він охопив три університети: нідерландський Університет Твенте,  британський Університет Ноттінгема та Український державний університет науки і технологій. Зараз цей проєкт є єдиним в Дніпровському регіоні і найкрутішим в Україні.  Тетяна Сердюк є його керівником від нашої країни.

–          Тематика проєкту ETUT – Європейська навчальна мережа для України і Транспорту – пов’язана із питаннями електромагнітної сумісності та силової електроніки, –  розповідає Тетяна Миколаївна.  – Було дуже складно зберегти фінансування цього проєкту, студентів, які беруть в ньому участь,  після початку вторгнення росії в Україну. Але ми все витримали! Аспірантів було переведено до країн-партнерів. Зустріч з ними відбувається в Університеті Твенте.  Мені відомо про те, що в Європі є спеціальні квоти на «Жінок в науці» для забезпечення гендерної рівності. І це дуже правильно. Отже, милі жінки-науковці, зі святом нас! Так тримати!  

Зелена економіка є дуже актуальною

Ольга Зінченко займається викладацькою діяльністю вже 15 років поспіль. Свого часу вона закінчила Донецький національний університет, захистила там кандидатську дисертацію. У 2014 році через початок війни на Донбасі Ользі Анатоліївні довелось переїхати до Дніпра. Тут вона продовжила наукову роботу, у 35 років захистила докторську дисертацію, стала професором кафедри маркетингу та міжнародного менеджменту ДНУ ім. О. Гончара.

–          У Дніпровському національному університеті мене прийняли дуже щиро, – згадує Ольга Зінченко. – Підтримали мої наукові ідеї. Докторську дисертацію у 2019-му довелось захищати у декретній відпустці – незадовго після цієї події я народила донечку. Тема моєї наукової роботи була пов’язана з іміджем регіонів. Мене завжди цікавила регіональна економіка. Це зараз є дуже актуальним. Бо якщо раніше був тренд на глобалізацію, тепер багато країн у світі підтримують саме національні інтереси.

Важливою складовою регіонального розвитку є так звана зелена економіка. Саме в цій царині наразі займається науковою діяльністю Ольга Зінченко. Проєкт за Програмою “Еразмус + “ (напрям Жан Моне), яким зараз опікується Ольга Анатоліївна,  передбачає   викладання дисциплін «зеленої» тематики, організацію школи екостартапів для творчої молоді, проведення круглих столів та конференцій  з залученням представників влади та бізнесу. Цей проєкт реалізується за підтримки Європейського Союзу з вересня 2022-го протягом трьох років .

–          Ми подали заявку 27 лютого 2022 року, – згадує Ольга Зінченко. – Пам’ятаю, як заповнювала її 26 лютого, а дехто мені казав: навіщо це зараз, коли почалася війна? Але в нас з колегами вже були певні досягнення, тож я не могла все це припинити.  В результаті ми виграли міжнародний грант та почали реалізовувати свій проєкт. Пропонуємо участь у ньому студентам факультативно, після основних занять. І вони із задоволенням записуються і доєднуються до наших онлайн-зустрічей. А також беруть участь у конкурсі екостартапів щодо ощадного споживання. Як розподіляти сміття, боротися з пліснявою, шкідливими викидами, ощадно споживати та бути екологічно свідомим. До студентів нашого вишу неодноразово доєднувалась молодь з інших міст України. Враховуючи високий рівень забруднення Дніпропетровщини, цей проєкт є для нас дуже актуальним та важливим.

 Проєкт має назву «Європейський зелений курс як перспектива сталого розвитку економіки». Він  спрямований на поширення засад зеленої політики та пріоритетів зеленоорієнтованого економічного розвитку Європейського союзу шляхом освітньої діяльності, проведення досліджень, організації публічного діалогу щодо актуальних проблем адаптації Європейського зеленого курсу в реаліях України.

–          Україна приєдналася до Європейського зеленого курсу ще у 2020 році і не відступила від нього навіть в часи широкомасштабної агресії росії проти нашої держави, – наголошує Ольга Зінченко. –  Ключовою ціллю програми дій Європейської Комісії є перехід до кліматично нейтральної Європи до 2050 року, тому залучення України до процесу її досягнення є необхідною умовою. Відповідно до угоди про Асоціацію з ЄС Україна взяла на себе зобов’язання щодо імплементації природоохоронних директив ЄС та приєднання до цієї програми.

 Наукові дослідження не заважають особистому життю Ольги Зінченко. Її чоловік зараз захищає Україну, а вона разом зі своїми батьками виховує чотирьохрічну донечку Лізу.

–          Під час дистанційної освіти вона звикла до того, що мама часто «розмовляє з комп’ютером», – посміхається Ольга Анатоліївна. – Іноді копіює мене і каже, що також буде науковцем. Вважаю, жінка може поєднувати кар’єру та материнство. Бо дитині потрібна успішна мати. Та й чоловіки зараз, мені здається, хочуть бачити біля себе успішну жінку.

 Літературознавиця стала експерткою з митної справи

 Ольга Калашникова свого часу закінчила  романо-германське відділення філологічного факультету Дніпропетровського державного університету. Її кандидатська дисертація була присвячена зарубіжній літературі 17 сторіччя. А докторська – порівняльним процесам у літературі. З часом її зацікавили інші наукові сфери, де вона досягла неабияких успіхів.

–          Класичні європейські університети мають факультет мистецтв, – зазначає Ольга Леонідівна. –  У ДДУ у 1990-х роках також  відкрилась спеціальність «Образотворче мистецтво», і я була залучена до цього процесу:  з 1995 до 1998 рік керувала кафедрою образотворчого мистецтва та культурології. А згодом в Академії митної служби України (зараз це Університет митної справи та фінансів)  з’явився напрям, пов’язаний з  мистецтвознавчою підготовкою майбутніх митників, і мені запропонували очолити цей напрям. Таким чином, мої наукові інтереси поєднують літературознавство, культорологію та експертну діяльність.

За цей час Ольга Калашникова підготувала декілька авторських підручників, один з  яких висувався на Державну премію України. У 2022 році за її активної  участі в УМСФ відкрилась спеціальність «Культурологія»  (освітня програма «Експертиза культурних цінностей»). Ті, хто навчаються за цією спеціальністю, стануть сертифікованими експертами. Для удосконалення системи контролю за переміщенням через кордон культурних цінностей Ольга Леонідівна очолила групу зі створення унікальної методики ідентифікації та реєстрації культурних цінностей, аналогів якій немає і яка активно використовується у митній службі, СБУ, МВС. З 2011 року Ольга Калашникова є експерткою Всесвітньої митної організації з питань контролю за переміщенням культурних цінностей.

–          Спеціальність «Експертиза культурних цінностей» є унікальною, ми першими в Україні почали підготовку за нею, – зазначає Ольга Леонідівна. –  Також два роки тому в нашому виші відкрилась ще одна цікава і перспективна спеціальність «Дизайн»(освітня програма «Графічний дизайн»), якою теж опікується наша кафедра. Зараз я викладаю нашим студентам історію мистецтва, історію культури, порівняльну міфологію, основи експертизи. У той самий час продовжую писати наукові роботи з літературознавства, культурознавства, експертизи. 

Наразі Ольга Калашникова є завідувачкою кафедри експертизи культурних цінностей та дизайну ННІ права та міжнародно-правових відносин Університету митної справи та фінансів.

–          Коли митники на кордоні стикаються з випадками вивезення об’єктів культури, вони мають швидко і професійно вирішити питання: чи є ці об’єкти культурними цінностями і чи можна пропустити їх через кордон України, – розповідає Ольга Калашникова,  – Мистецтвознавці-контролери на митному кордоні працюють лише на декількох пунктах пропуску. Це означає, що митники часто  мають самі приймати рішення. Коли я зрозуміла, як їх до цього підготувати, створила свій авторський курс. Для цього використовувала як знання вузьких фахівців, так і власні здобутки.

Цього року на базі кафедри експертизи культурних цінностей та дизайну планується відкрити кафедру ЮНЕСКО. Це дасть можливість проводити роботу з пошуку, ідентифікації, захисту культурних цінностей, якими багатий наш край. А у студентів з’явиться можливість працювати у музеях, брати участь у конкурсах під егідою ЮНЕСКО, реально долучитися до процесів збереження національної культурної спадщини.

–          Американці кажуть, що кожні п’ять років треба щось змінювати в своєму житті – це дає новий поштовх, – підсумовує Ольга Калашникова. – Доля подарувала мені такі можливості. Кожна зі сфер, в якій я беру участь, мене збагачує, відкриває інші обрії.

Варто зазначити, що родичі Ольги Леонідівни теж активно займаються наукою. Чоловік Віктор Калашников – доктор історичних наук, кандидат юридичних наук.  Донька Катерина – доктор юридичних наук, викладає у ДНУ ім. О. Гончара,  молодша Анастасія –  філолог-китаїст, захистила кандидатську дисертацію зі спеціальності «Порівняльне літературознавство», а згодом поїхала навчатись до Італії. Зараз вона мешкає у цій сонячній країні.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як у Дніпрі відбувається об’єднання вишів.

Юліанна Кокошко

Фото Валерія Кравченка, автора та з архіву вчених.