Блекаут у Дніпрі: як ми жили без світла рік тому і чи готові до нових випробувань

Минулої зими через масовані ракетні обстріли російськими окупантами нашої енергетичної інфраструктури, вся Україна дізналася, що таке блекаут. Коли сталося перше масштабне відключення електроенергії, у людей почалась паніка. І Дніпро в цьому плані не виняток. Черги за водою та біля банкоматів, масове скуповування генераторів, павербанків тощо. Журналісти «Наше місто» вирішили пригадати, як ми жили без світла рік тому і чи готові ми до ймовірного повторення цього жахливого сценарію.

Як все почалося

Чим ближче був опалювальний сезон 2022-2023 рр., тим активніше росіяни атакували нашу енергетичну інфраструктуру. У Дніпрі, як і в інших регіонах, сформували графіки відключень світла. 23 листопада 2022 року в Україні стався перший в історії блекаут.

Після чергового масованого ракетного удару практично в усіх населених пунктах нашої країни зникла електроенергія і опалення. В сотнях тисяч осель не стало і води. Не було також зв’язку.

Загалом блекаут тривав від 12 до 74 годин. Відновити все майже повністю вдалося вже через тиждень після обстрілу. Тоді повернулися графіки відключень світла.

Проте обстріли не припинилися і наша енергетична інфраструктура продовжувала зазнавати серйозних ушкоджень та руйнувань.

Дніпро почав оперативно готуватися

Після того, як стався блекаут, у Дніпрі почали більш масштабно та оперативно готуватися до наступних можливих ворожих атак та масового знеструмлення. Відкрились «Пункти незламності» – місця, де люди мають змогу зарядити свої ґаджети, зігрітися, випити гарячої кави чи чаю та скористатися безкоштовним інтернетом у разі відключень електроенергії.

Котельні, лікарні, насосні станції та інші об’єкти критичної інфраструктури почали облаштовувати потужними генераторами. Зроблені запаси медикаментів, води (технічної та питної), їжі довготривалого зберігання тощо.

Паралельно у місті ремонтували підвальні приміщення та облаштовували їх як укриття від ворожих атак.

Щоб мешканці були забезпечені постійним доступом до води, на лівому та правому берегах Дніпра почали встановлювати бочки та облаштовувати місця з колонками з технічною водою.

Гонитва за генераторами та черги біля банкоматів

Всі, в кого була можливість, активно закупалися генераторами та повербанками. Через великий попит на цю техніку зросла і ціна. Тож дуже швидко генератор став справжньою розкішшю.

Від постійних відключень світла постраждали не лише прості містяни, а й бізнес. Проте руки ніхто не склав. Супермаркети, відділення «Укрпошти» та «Нової пошти», малі та великі підприємства тощо – робили все можливе, аби була змога обслуговувати клієнтів за будь-яких ситуацій. Тож почали закуповувати та встановлювати генератори.

А поки аварійного живлення не було, під час відключень світла було неможливо розплатитися карткою. Тож люди стояли у величезних чергах перед банкоматами, аби запастися готівкою.

Дефіцит пального

Минулої зими дніпряни, як і всі українці, пережили дефіцит пального та різкий ріст цін на нього.

Коли на АЗС з’являлося пальне, люди вишиковувалися в кілометрові черги, аби встигнути придбати хоч кілька літрів. Бо тоді пальне вже було не просто рідиною для заправки автомобілів, а й джерелом енергії для тих же генераторів. Соцмережі були переповнені фотографіями та відео з різних заправок.

Спогади дніпрян

Для дніпрянки Світлани блекаут та подальші постійні відключення світла стали справжнім випробуванням. Її мама була прикута до ліжка, а протипролежневий матрац, який їїпостійно масажував, працював від електрики.

«Декілька разів наш будинок був без світла понад 2 доби. Через відсутність електроенергії матрац не працював і у мами з’явились пролежні. Це була моя найбільша проблема, – згадує Світлана. – З усім іншим ми загалом нормально впоралися. Павербанки в нас були і до відключень світла, генератор ми не купували. Піч у мене газова, тож проблем з приготуванням їжі не було. Коли знову встановили графіки, то всі важливі справи я підлаштовувала під них».

За словами Світлани, у них в квартирі було світло і без електрики.

«Мамі в кімнату купили лампу, яка накопичує електроенергію і при відключенні світла може працювати довгий час. Для себе з чоловіком придбали акумуляторну настільну лампу, яку треба заряджати. Розвішали всюди гірлянди на батарейках», – розповіла Світлана.

Жінка каже, що блекаут для них не проблема. Вона з родиною зможе пережити кілька тяжких днів. Адже є запас консерв, води, свічки, батарейки тощо.

У дніпрянина Сергія блекаут відкрив здібності до майстрування приладів. Коли сталося масове відключення, він почав роздумувати над тим, де знайти джерела електроенергії. Так і прийшла ідея власноруч робити павербанки та ліхтарики. А старенькі гірлянди він переладнав на сучасний лад.

«Павербанки я не купував, бо вони дуже швидко подорожчали. Тож я почав майструвати їх власноруч з того, що було в мене вдома. Створив систему нагріву, на випадок, якщо вимкнуть газ вдома. Туди можна заправляти будь-яке паливо. Проте найкраще ці маленькі конфорки працюють на сухому спирті. Також я переробив старі гірлянди, щоб вони працювали від павербанків», – розповів Сергій.

Чоловік каже, що до нових випробувань його родина готова. Бо вже є все необхідне для того, аби пережити довготривалі відключення світла.

«Зараз ми готові майже до усього. Навіть зараз майструю для пенсіонерів ліхтарики. Та і взагалі, якщо комусь в моєму будинку потрібне світло, я завжди радий допомогти», – додав Сергій.

Одну зиму вже пережили, але розслаблятись не можна

Протягом осені-зими 2022-2023 років електростанції та магістральні підстанції України зазнали значних пошкоджень через масовані ракетні атаки рф. Були пошкоджені 43% магістральних мереж та усі теплові і гідроелектростанції.

За 5 місяців з ціллю вивести з ладу енергосистему нашої країни окупанти випустили по Україні понад 820 ракет. І це не враховуючи БпЛа.

Енергетики працювали день і ніч над відновленням нашої енергосистеми. Врешті-решт нам вдалося пережити ту складну зиму. І до нових холодів Дніпро почав готуватись одразу ж по завершенню опалювального сезону.

Все літо, осінь і до сьогодні у місті продовжують облаштовувати заклади критичної інфраструктури потужними генераторами. На сьогодні у Дніпрі на випадок перебоїв з централізованим водопостачанням для мешканців міста облаштували 51 колонку на лівому березі, а на правому – 46 колонок та 85 бочок. Продовжують облаштовуватися укриття. У місцях, де немає сховку, встановлюють мобільні бетонні укриття, які розраховані на 20-40 осіб.

На світлофорних об’єктах, що розташовані на жвавих перехрестях, встановлюють акумулятори. Це роблять, аби вони працювали і в разі довготривалих відключень світла.

Особливо завбачливі дніпряни ще влітку придбали генератори та потужні павербанки, коли вони значно впали в ціні. Люди активно підключають оптоволоконний інтернет. Адже він може працювати, коли немає світла.

Запас провізії є у кожній родині ще з минулої зими. Але хочеться вірити, що нічого з цього нам більше не знадобиться.

Весь цей час експерти попереджали про новий блекаут і ще страшнішу зиму. На щастя, на сьогодні ситуація з енергетикою більш-менш стабільна і дефіциту не спостерігається.

Проте енергетики щодня нагадують про необхідність економії у пікові часи. Оскільки через похолодання збільшилось споживання електроенергії.