У той день 14 січня, коли всю країну приголомшила трагедія в Дніпрі, художник Сергій Бурбело подивися на картину, яку створив кілька місяців тому, і жахнувся. Як він зміг вгадати самий вигляд зруйнованого ракетним ударом багатоповерхового будинку. Здивовані були друзі, рідні й шанувальники. А потім всі, хто бачили картину, говорили не про схожість контурів і самого сюжету, а про те, що саме такий будинок стає символом цієї війни.
Корабель пішов!
З початку війни Сергій Бурбело взагалі не мав бажання малювати картини. Настільки великим було емоційне потрясіння художника. Потім раптом намалював острів Зміїний, неподалік від якого палав корабель. Яке було здивування, коли через місяць після створення цього сюжету було підбито крейсер «Москва». «Корабель пішов!» — так я назвав цю картину, і він дійсно пішов», — розповів Сергій.
Потім було ще кілька картин, сюжети яких дивовижним чином втілилися потім у життя. Це «Вид на Керченський міст» і картина «Севастополь», де на дальньому плані палали чотири кораблі.
— Я не знаю, як це вийшло, — розповідає Сергій Бурбело. — Але друзі не дозволять збрехати. Я зобразив саме чотири кораблі, і їх потім було рівно стільки.
Як це виходить, художник не знає. Утім, у колі друзів та колег його стали називати пророком.
Сергій каже, не знає, як виникає ідея тієї чи іншої картини: «Просто раптом відчуваю гостре бажання перенести свої почуття на полотно».
Художник зазвичай не користується мольбертом, а закріплює полотно прямо на стіні і потім малює на ньому свій емоційний стан. У цьому, ймовірно, і є той ключ до розгадування секрету пророчого дарування художника. Наче стіни надають енергію майстру й розповідають йому свої таємниці.
Печерне місто 21 століття
Невипадково довгий час на багатьох картинах Сергія виникали старі кам’яні укріплення. То був цикл творів QIRIM, де художник зображував руїни старих фортець на Кримському півострові, які не може розрушити час. А потім намалював ті стіни будинків, які у наші часи миттєво розбивають вороги.
Картина «Печерне місто 21 століття» була створена на початку березня, ще перед «Зміїним». Цікава сама історія її появи.
— Я знайшов на горищі дуже старе полотно, яке, ймовірно, належало ще дідусю моєї дружини, він також був художником, — розповідає Сергій. — На ньому десь місцями відплівся ґрунт, були дірки, нерівний край, прорізи й тріщини. Це загалом вже був готовий витвір мистецтва, що зображує війну, але було невимовне бажання художника виплеснути всі переживання з середини себе назовні. Так і сталося: я малював картину вдома, просто прибиту до стіни дюбелями. Я не їздив у майстерню в той час, а бажання творити було настільки сильним, що ти навіть готовий використовувати підручні засоби, аби вгамувати його. Малював якимось старим зовсім не художнім пензлем та на звичайній олії для смаження, шпателем, а не професійним мастихіном. Коротко кажучи, всіма підручними засобами, аби не впустити це жахливе «натхнення».
Так виникла картина з напівзруйнованим міським будинком, звичайною багатоповерхівкою, яких багато в українських містах.
«Печерне місто 21 століття» була представлена навесні на кількох виставках у Дніпрі та пройшла відбір на показ в одній із Київських галерей.
Трагедія перетворила людей
Ніхто не міг навіть уявити тоді, що контури руйнувань і сама палітра живопису, ніби зійшовши з полотна, кілька разів повториться у житті українських міст. Дніпро, на жаль, приєднався до них 14 січня 2023 року.
— Це і Маріуполь з трубами «Азовсталі», і Київ, і тепер Дніпро, а може, не дай Боже, ще щось, — говорить Сергій. — Будинки схожі, бо це радянська гірка спадщина, так само як і ця війна.
Художник каже, що картина «Печерне місто 21 століття» не продовжує цикл QIRIM.
— У моєму задумі вона мала б перегукуватися з кримською серією моїх картин, де зображені печерні міста раннього Середньовіччя, — пояснює Сергій. — Але ті кримські міста формувалися та будувалися століттями, а нині росія, як бачимо, за один постріл перетворює на щось подібне наші сучасні помешкання.
На картині Сергія Бурбело немає людей. Тому що трагедія їх також перетворила.
— Або на мертвих, або на абсолютно нещасних, — каже він. — Адже, якщо навіть людина залишається живою, а всі її близькі гинуть, то для неї обривається Світ. Ми бачимо це з історій тих, хто жив у цих під‘їздах у Дніпрі. Врятована дівчина, яка втратила хлопця на війні, а тепер і батьків. Інша, яка повернулася з полону, але загинула тут. Хлопці, які нині в Бахмуті, і чоловік, який прикривав вагітну дружину. Це жах. Я дуже важко це переживаю.
Сергій Бурбело не знає, коли намалює наступний сюжет, трагедія в Дніпрі наче відібрала у нього усі сили. Але колись їх повернуть міцні стіни, які обов’язково відбудують.
Автор Кіра САЙКО.
Про це та багато чого іншого читайте у газеті «Наше місто», яка у продажу з четверга, 2 лютого.
Передплатити газету можна на пошті або за допомогою додатка «Приват24». А також купуйте газету в супермаркетах, у приватних розповсюджувачів та у відділеннях «Укрпошти».
Категорія: Важливо, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра
