Кожного дня війна забирає найкращих синів та доньок України. Гинуть ті, хто самовіддано боровся за нашу Незалежність. Багато імен, на жаль, знаходяться в списках зниклих безвісти. Родини навіть не мають змоги поховати рідних. Пошуки тіл ускладнюються тим, що для людини знайти залишки тіл не завжди можливо. Саме тоді на допомогу приходять собаки з пошукового загону “Антарес”. Щемливим дописом про те, як відбувається процес пошуку, поділилась Лариса Борисенко, пише “Наше місто”.
До пошуку долучили собаку Спаркі. В купі заліза вона щось учуяла.
“Декілька годин поспіль, руками перебираємо всі зони залізного згарища, де дає позначки собака. Намагаємося знайти хоч щось, з чого можливо виділити ДНК профіль. Через наші пальці проходять плавлені шматки заліза, в які впеклися маленькі залишки людської плоті, які, серед всього цього великого фону смерті, здатен виділити тільки ніс Спаркі.
Ми вже відрізняємо їх за запахом. Кожен, як парфюмери, перевіряємо ще й самі. Працюючи роки з смертю, ми добре навчилися розумітися на всіх різновидах її запахів….
– Вищі Сили, хлопці, допоможить нам! Хлопці, пора повертатися додому – вас чекають!
Так минає декілька годин – в місці смерті, жаху, останньої миті декількох життів…
В поривах холодного вітру, радісне:
– Є!” – написала Лариса Борисенко.
Спаркі завмирає біля чергової позначки, вказуючи на два маленьких шматочка, один з котрих вдавлений, неймовірною вбивчою силою, в якусь залізяку.
“Беремо в руки – Є!!! Елементи кісток, які, можливо, зможуть вже з ім’ям, повернутися додому. Додому – з небуття”, – написала Лариса Борисенко.
