У очах сльози і надія: як рятують собак-переселенців у «Зооконтролі» в Дніпрі (Фото)

На відміну від орків, українці мають душу та вміють співчувати. Тому дружба для нас – не порожнє слово, у тому числі з чотирилапими вихованцями. Відповідальність за тих, кого приручили, не зменшується у воєнний час. Навпаки, почуття загострюються, і сторінками соцмереж гуляє багато історій не лише про жахливі емоції через вимушене розлучення з домашніми улюбленцями, а й такі, що завершуються хеппі-ендом: люди евакуюються з небезпечних районів разом з тваринами.

Велику допомогу їм надають волонтери, зоозахисники, притулки. В Дніпрі до цієї справи, як і до будь-якої іншої, підійшли ґрунтовно – міське комунальне підприємство «Зооконтроль» швидко переорієнтувалося на потреби часу і надає можливість влаштувати сотні тварин.

Відвідавши цю організацію, ми поспілкувались з працівниками та зазирнули в очі тваринам, які очікують повернення до власників.

— Зараз в нас перебуває близько 200 тварин, — розповідає начальник відділу реєстрації КП «Зооконтроль» Ірина Пономаренко. — У кожної – своя історія, яку пропускаємо крізь себе. Ми не були готовими до такого, але маємо бути сильними. Людям, які виїжджають із зони бойових дій, набагато страшніше. Ми бачимо, як приїжджають обстріляні машини, люди у стресовому стані, тварини також. Треба заспокоювати не лише тварин, а й людей. Для багатьох стає відкриттям наявність такої організації, як наша – не у всіх містах є «Зооконтроль». Тому треба все пояснювати, показувати умови. Деякі просто приносять своїх улюбленців на руках: ті хворіють, а там, звідки вони, немає ліків, клініки не працюють. Ми усім надаємо допомогу.

Заходимо у ряди вольєрів. Майже всі собаки, що знайшли прихисток у «Зооконтролі», великих порід. Це не дивно, адже маленьких друзів забрати із собою легше, а от перевезення великих не кожному до снаги. Більшість у окремих вольєрах, але є й такі, що мешкають разом. Ірина Пономаренко пояснює: якщо декілька тварин прибули з однієї родини, їх не розлучають.

Почувши знайомі кроки та голос, чотирилапі підхоплюються, сунуться ближче до решітки. Деякі лають – намагаються привернути до себе увагу. Ірина підходить, вітається з кожним, чухає, розмовляє, пригощає собачими смаколиками.

— Ось ця лабрадор Кетті любить поїсти, — знайомить нас фахівець. – Вона робоча собака прикордонників, а в нас на перетримці, поки власник служить. Хоч і службова, але дуже добра.

…Ще більше щемить серце від історії іншого лабрадору. Собака разом з хазяїном два тижні просидів у підвалі – з їжі був лише хліб, який вони ділили на двох. Власник і з собою у тимчасовий прихисток дав другу хліб та улюблену іграшку – жовтий м’ячик. У «Зооконтролі» довелося навіть докласти зусиль, аби тварина почала споживати належну їжу. Зараз все добре – собака адаптувався та отримує повноцінне харчування.

…Не можуть залишити байдужими й великі сумні очі сенбернара. У них, здається, весь біль Краматорська, звідки собаку вивезли наші військові. Доля господарів невідома – сенбернара знайшли пораненого просто неба. Дорогою до Дніпра він отримав нове ім’я Алі та нового хазяїна – один військовий забере його додому. Собаці прооперували задні лапи, прогнози з одужання наразі позитивні, хоча одну лапу він ще підсвідомо береже, не наступає на неї.

…Кваліфіковано спрацювали ветеринари і у лікуванні термоопіку чорнявого песика. Рана поки що виглядає, як у поганому фільмі жахів, але вже незабаром перев’язки зроблять свою справу, і собака буде готовий до виписки.

Із радістю дізнаємось, що переважна більшість тварин тут – на перетримці. Їх не кидають, а планують забрати додому чи до нового житла. Кидаючи все, тікаючи з мінімумом речей, люди не полишили пухнастих вірних друзів. У «Зооконтролі» зібралися чотирилапи мешканці Волновахи, Харкова, Ізюма, Краматорська, Лисичанська. Їх доглядають, годують, у разі потреби лікують.

Всього зараз тут близько 200 тварин. Багатьох привезли самі власники, декого – волонтери, а до міні-притулків чи у разі необхідності евакуювати велику кількість улюбленців фахівці «Зооконтролю» виїжджають самостійно на спеціальному великому автомобілі.

Місця ще є, хоча тварини прибувають й прибувають. Тому співробітники разом з підопічними будуть дуже вдячні за допомогу з кормом. Він потрібен постійно, адже прогнозувати кількість гостей і тривалість їхнього перебування у вольєрах неможливо. Як допомогти або дізнатися про можливість евакуювати тварин можна за контактами «Зооконтролю», що вказані на фейсбук-сторінці заступника мера Дніпра Михайла Лисенка: 068 828 2255.

Серед коней також є герої

Коли харківський екопарк опинився на межі зникнення через варварські обстріли, місто Дніпро простягнуло міцну руку допомоги та забезпечило евакуацію великої кількості хижаків. Але фронт спасіння тварин у нашому регіоні цим не обмежується: свою частку вносять окремі волонтери, притулки та, зокрема, кінні клуби.

Одразу декілька табунів шляхетних тварин прихистив клуб Klimenko Stable, що розмістив понад сотню коней з різних регіонів. Здебільшого їх доглядають самі власники, але приймають і тварин, чиї господарі не змогли евакуюватися разом з ними. Сума таких послуг значно зменшена від мирного часу. Як зазначив керівник клубу Євген Лапа у бесіді з нашими колегами з 11 телеканалу, у вартість заклали лише вартість кормів, що є приблизно в 6 разів дешевше за звичайну ціну постію.

Тимчасово у Дніпрі зараз перебуває кінний клуб з Кремінної. Ще кілька тижнів тому над головами тварин пролітали ракети. Довелося пережити чималий стрес й через переїзд – і деякі коні досі не можуть оговтатися. Аби подолати такі наслідки, необхідно ще більше спілкування та сумісної праці. А один з коней заслуговує на особливу повагу – він, як розповів конюх Костянтин Полторацький, під час одного з перших обстрілів самотужки відкрив леваду та відвів табун у поле.

Найближчим часом цей клуб планує переїхати на Тернопільщину, де відновить діяльність. Але в ідеалі їм хочеться повернутися додому.

Як до близьких товаришів ставляться в Дніпрі і до переселенців з Харкова. Власниці тамтешнього клубу Ганні Шульзі допомагає 11-річна донька, а чоловік займається евакуацією коней з інших гарячих точок (за один рейс може перевезти до 9 голів). Вона також каже, що для подолання стресу з тваринами треба займатися, дуже важливо тримати їх у спортивному тонусі.

Автор: Михайло Польский.

Фото: Сергій Бараненко.