Чи є життя після війни: історії успішного ветеранського бізнесу у Дніпрі

Нещодавно ми відсвяткували День Збройних сил України. За останні вісім років роль української армії у суспільстві дуже змінилася. Так само, як і ставлення до воїнів, які справді захищають нас від ворога на східних кордонах. Повертаючись із війни, учасник бойових дій доволі часто змінює місце роботи, напрям діяльності тощо. Тож бажання зайнятися власною справою і працювати на себе, а не на когось, для ветеранів АТО цілком природне й логічне, це для них також своєрідна реабілітація. Ми часто зустрічаємо історії про хлопців і дівчат, які, повернувшись із зони бойових дій, не розчарувалися, а знайшли в собі сили та можливості створити щось не лише для себе, родини, але і країни. «Ветеранський бізнес» – термін, що доволі часто зустрічається у ЗМІ. Про що йдеться?

НАЙКРАЩА ПІЦА У ДНІПРІ

Дніпряни добре знають заклад First Wave, що на вулиці Короленка. Раніше він називався Pizza Veterano, багато містян за звичкою і досі так говорять.

Це історія успішного ветеранського бізнесу, якому вже не один рік. Андрій Сарвіра – вінничанин, ветеран. До лав ЗСУ потрапив не відразу: спочатку був волонтером, згодом добровольцем. Коли 2016-го демобілізувався, переїхав у Дніпро і думав, чим він буде займатися. Андрій вирішив, що відкриє у місті піцерію за франшизою.

• 

• 

Так, 2017 року відкрилася дніпровська Pizza Veterano. Через деякий час Андрій Сарвіра вирішив відійти від франшизи і зробити щось своє, тому провів ребрендинг. Ось так дніпряни побачили оновлений ресторан First Wave.

– Чому піцерія? – каже Андрій. – Я довго жив в Італії та полюбляю італійську кухню, вона мені найбільше подобається. Після ребрендингу меню оновленого ресторану First Wave збільшилося втричі й, окрім піци, тепер включає також стейки, рибу, пасту, ризото, великий вибір салатів, тар-тар, банановий лід тощо. А ще авторські напої, десерти і багато цікавинок.

Це pet-friendly заклад, сюди можна прийти з домашнім улюбленцем – йому запропонують мисочку з водою.

На запитання, що б порадили ветеранам, які тільки починають свою справу, Андрій часто в різних інтерв’ю відповідає: «Працювати, працювати й ще раз працювати. Це єдиний секрет успіху. Якщо людина добре виконує свої обов’язки, працюючи на когось, то, певно, вона зможе відкрити і власний бізнес. Однак мати власний бізнес – це працювати 7 днів на тиждень, 24 години на добу!»

First Wave для багатьох не просто ресторан, а місце, де є душа, адже тут збираються однодумці. Тут часто проводять тематичні зустрічі, імпрези та презентації. Під час пандемії заклад працює у форматі доставки, адже піцу люди люблять завжди, незалежно від подій у світі та країні!

ВІД ЗБРОЇ ДО ФОТОАПАРАТА

Сергій Бараненко – ветеран 20-го окремого мотопіхотного батальйону. Він служив одинадцять місяців у 2014-му.

– Раніше у мене був бізнес у сфері акваріумістики, я займався створенням дизайну акваріумів, тоді вже були перші тематичні світлини, – розповідає Сергій. – А на війні я дивився в інший об’єктив і теж бачив певні сюжети, потім виникла мрія – повернутися живим додому і розпочати свою справу. Стати професійним фотографом!

Його мрія здійснилася. 2015 року він навчався і займався апаратурою, а 2016- го розпочав перші комерційні зйомки.

– Фотографував учениць школи танцю на пілоні, тоді гонорар був близько 800 гривень, далі вже з`явилися інші замовлення, – каже Сергій. – Адже, коли людям подобається результат, вони точно порадять фотографа друзям.

2018 року Сергій став частиною медіа холдингу «Наше місто».

– Ця робота відкрила для мене можливість потрапити туди, де звичайний фотограф не буває! – розповідає він. – Метро, аеропорт, робота з політиками, надзвичайні події. Найбільш цікавим для мене був репортаж у Чорнобилі, його я запам’ятаю на все життя. А також я дуже люблю працювати з портретами – для мене безцінно зловити емоцію людини.

Зараз Сергій фотографує для газети «Наше місто» і сайтів, а також займається комерційними зйомками.

– Якщо зйомка специфічна, зі мною працює команда: візажисти, перукарі, люди, які тримають світло, – розповідає він. – Не дуже весело, якщо на підлогу впадуть і розіб’ються 12 тисяч гривень! Комерційні зйомки починаються від 1600 гривень і вище, все залежить від фантазії клієнта та технічних запитів.

ВІН СТВОРИВ «АРЕНУ»

Євгеній Крекотень відкрив у Дніпрі сімейний спортивний комплекс –«Арена». Це тренажерна зала та безліч спортивних секцій для дорослих та дітей.

– До війни я займався бізнесом, тримав невеликий спортклуб в орендованих приміщеннях, – розповідає Євгеній. – Це переважно тренажерна зала, фітнес, єдиноборства. Сам був тренером з єдиноборств. А потім прийшла війна. Я служив з квітня 2014-го до вересня 2015-го. Спочатку був у складі самооборони нашого міста, ми стояли на блок-постах навколо Дніпра. А потім пішов на службу до батальйону «Січеслав». Воював у районі Червоногорівки.

Після служби Євгеній вирішив повернутися до вже знайомого бізнесу.

– Ідея була очевидною, – зазначає він. – Ми з дружиною займаємося спортом, тому вирішили розвивати цей напрям. Знайшли будинок на Калиновій, купили, добудували та створили вже свій великий спортклуб у вересні 2018 року. Назвали його – «Арена». Обрали таку назву, тому що тільки у нас був ринг (восьмикутник) для змішаних єдиноборств. Це можна порівняти з боями гладіаторів.

Чоловік зізнається, що у будь-якій роботі є складнощі.

– Основні проблеми – це державне регулювання, земля, комунікації, – говорить він. – Були, звичайно, проблеми і з будівельниками. Щодо бізнес-процесів – тут у нас все було добре, ми знали ринок, взяли кращих тренерів і з першого місяця отримували прибуток. Ми орієнтуємося у спортивному світі. Існують безліч програм, що дозволяють підтримувати себе в тонусі. Для зручності в спортивному клубі «Арена» ми зібрали найзатребуваніші, пропонуємо записатися на силові тренування, курси пілатесу, стретчінг заняття йогою, танці. Також можна записати дитину на оздоровчу гімнастику!

Євгеній не приховує, що коронавірус дуже сильно впливає на сферу послуг такого формату.

– Ковід, звичайно, завдав нам невеликих збитків, люди злякалися і не ходили, – говорить він. – Але згодом уже самі просилися, щоб ми їх потай пускали. І ми пускали, бо розуміли, що, якщо спортсмен втратить форму, йому довго відновлюватися. Другий локдаун був уже м’якшим, нічого особливо порушувати не довелося, працювали відкрито і чесно.

ДІВЧАТА-ВІНТАЖНИЦІ

«Вінтажниця» – це німецькоукраїнський бізнес-проєкт, магазин вінтажних та антикварних речей. Неймовірний старовинний посуд, свічники, лампи та декор для дому від відомих європейських брендів із довгою історією («Вілерой і Бох», «Баварія», «Дельфт», «Майотт», «Вудланд», «Богемія», «Роял Альберт» тощо) можна придбати як онлайн на сторінці у Фейсбуці, так і в магазині у Білогородці неподалік Києва.

Його засновниці – дві дівчини. Наша землячка Васіліса Мазурчук, письменниця, піарниця, авторка книжок «Любов на лінії вогню» (2015, 2021), «Добробати» (2016), «Казки Донбасу» (2020) та ветеранка російсько- української війни і Надія Кісс, науковиця, активістка Майдану, авторка книжки «Разом – сила!»: риторика українського спротиву. Соціолінгвістичні есеї» (2015).

Васіліса жила і навчалася у Дніпрі, потім була робота, а далі – зона, як тоді казали, АТО. Проєкт «Вінтажниця», як і написання книг, – це те, в що дівчина вкладає душу.

• 

• 

– Проєкт стартував у травні 2021 року, в амбітних планах – запуск ліній текстилю (печворк) та реставрованих антикварних меблів, – розповідає дівчина. – З Надією ми познайомилися 2016 року у Дніпрі під час інтерв’ю, було багато спільного. А 2017-го вона переїхала до міста Гіссен, щоб працювати в місцевому університеті. Невдовзі і виникла ідея антикварного магазину. Але втілити її в життя вдалося аж 2021 року під час пандемії, коли з’явилося більше часу для пошуку себе та самореалізації. Місія «Вінтажниці» – принести затишок в українські домівки, відкрити для людей магічний світ європейського побуту та культури, подарувати позитивні емоції від речей, сповнених столітньої історії. Також проєкт сприяє екології споживацької культури, пропонуючи високоякісні речі з натуральних матеріалів, даруючи їм друге життя!

На свята дівчата створюють тематичні вінтажні бокси.

Також вони можуть допомогти вам обрати щось особливе, якщо ви шукаєте подарунок. Васіліса наголошує, що, купуючи милі речі від «Вінтажниці», ви не тільки даруєте затишок своїй домівці, а й робите добру справу, підтримуючи українських ветеранів.

Автор Дарина СУХОНІС-ТАБАЦЬКА, фото з особистих архівів героїв та Сергія БАРАНЕНКА