Пакети – наліво, шкаралупа – направо: як у Дніпрі впроваджується роздільне зібрання відходів

Роздільний збір сміття – найбезпечніший для природи спосіб поводження з відходами, що дозволяє відбирати вторсировину і, як наслідок, перешкоджає збільшенню звалищ. Україна потопає у смітті, тому що не прийняте рамкове законодавство про відходи. Воно б регулювало і сортування, і переробку. Лише в лютому 2019-го уряд затвердив національний план управління відходами до 2030 року, згідно з яким державні адміністрації зобов’язані розробити і затвердити в дворічний термін регіональні плани управління відходами.

ПРОЄКТ Є, ЗАКОНУ НЕМАЄ

Вже більше п’яти років не можуть прийняти новий закон про відходи, який би дав чіткі визначення. У ньому прописано, як управляти відходами. У пріоритеті – запобігати утворенню сміття. Якщо не вдалося, його готують до повторного користування. Після – рециклінг (відходи переробляють на інші матеріали). Не вийшло? Операції з відновлення, наприклад, з виробництвом енергії. І тільки потім сміття захоронюється. Така система діє в європейських країнах.

Оновлений доопрацьований проєкт закону 2207-1-д «Про управління відходами», що викликав бурхливе обговорення в соцмережах, і є тим документом, який екокомітет пропонує прийняти, вдосконаливши текст між читаннями.

– Основна ідея – запровадження ієрархії управління відходами, – зазначає Олександр Маріковський, заступник голови комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування. – І перший принцип – навіть не переробка, а мінімізація створення відходів. Документ стимулюватиме бізнес створювати менше викидів, громадян – сортувати сміття, а місцеву владу – ефективно та безпечно утилізувати відходи. Другий принцип – роздільний збір за рахунок розширеної відповідальності виробника. Це означає, що збирання, перевезення та оброблення таких відходів фінансуватиметься не за рахунок тарифу від населення, а внесків від виробників або імпортерів цієї продукції. Без такого фінансування роздільний збір та переробка збиткові. Наприклад, виробники напоїв у пластикових пляшках мають самостійно збирати своє сміття. Встановлювати контейнери для таких відходів, заохочувати населення викидати пляшки саме в них. Виробники певного виду продукції зможуть об’єднуватися в асоціації, створювати субпідрядні агенції, які займатимуться збором своїх відходів. Якщо вони не зберуть певний відсоток, на них накладатимуться санкції.

Відтак вирішального значення набуває створення системи роздільного збору та досортування твердих побутових відходів. Щоб така система працювала, у законопроєкті приділили значну увагу категорії муніципальних відходів – визначили повноваження місцевих органів влади, встановили цільові показники збирання різних матеріалів, які повинні йти на переробку, вирішили питання фінансування, а для окремих потоків відходів встановили основи для запровадження систем розширеної відповідальності виробника.

БЕЗХАТЧЕНКИ ВЖЕ СОРТУЮТЬ

На сьогодні в Україні немає умов для роздільного збору сміття. З січня 2018 ро ку у нас заборонили захоронення неперероблених відходів. Втім, полігони продовжують поповнюватися. Європейські країни йшли до роздільного збору сміття десятиліттями, ми теж не можемо це зробити в один момент.

Зараз роздільним збором сміття займаються переважно люди без певного місця проживання, які переривають баки, а потім здають картон, пластик і скло в приватні пункти приймання вторсировини.

Влітку 2019-го на Правобережному полігоні запрацювала в тестовому режимі сортувальна лінія. Вона зменшує кількість відходів, які захоронюються, на три відсотки. В проєкті побудова ще двох, але це замало для такого великого міста, яке щоденно продукує майже дві тисячі тонн відходів. Зазначена сміттєсортувальна лінія забезпечить вилучення із потоку побутових відходів ресурсоцінних компонентів (ПЕТ-пляшок, пластику, поліетилену, паперу, скла, металів тощо).

ЩО ПЛАНУЄТЬСЯ?

На другому етапі реалізації національного плану управління відходами (2022–2024 роки) передбачається здійснення таких загальних заходів:

• охоплення ста відсотків населення послугами з поводження з відходами;

• створення органами місцевого самоврядування в населених пунктах з чисельністю більше 50 тисяч осіб спеціалізованих комунальних пунктів збирання таких видів відходів: небезпечних у складі побутових; великогабаритних (меблів, великих речей домашнього вжитку тощо); вторинної сировини; електричного та електронного обладнання, відпрацьованих батарейок; батарей та акумуляторів; садових та паркових біологічного походження (трави, листя, гілок тощо); будівельно-ремонтних;

• створення до 2022 року в обласних центрах мережі пунктів збирання для повторного використання меблів, побутової техніки, одягу та інших товарів, які були у вжитку тощо.

ЗАРОБЛЯЄМО НА СМІТТІ

Відкриття пунктів прийому вторсировини дасть можливість зробити перший крок на шляху до впровадження на території міста системи роздільного збору сміття, а також підвищити екологічну культуру в галузі поводження з твердими відходами.

У Дніпрі планують відкрити 20 пунктів приймання вторинної сировини, з них шість цього року. Міський голова поставив завдання – створити мережу пунктів прийому вторсировини нового формату, яка вже на стадії реалізації. В середньому в кожному районі працюватимуть два-три таких.

За розрахунками вони прийматимуть майже 200 тонн на місяць. Екопункти допоможуть змінити ставлення людей до поводження з відходами. Замість того щоб викидати все в один кошик і складувати на полігонах, можна дати речі друге життя – перероблена сировина знову повернеться до економічного ланцюга та стане учасником економіки.

У подальшому відходи планується утилізувати на спеціалізованих підприємствах, а не на полігонах, що покращить стан навколишнього середовища.

Також в місті не вирішене питання поводження з небезпечними відходами, зокрема хімічними елементами живлення, ртутовмісними (лампи, градусники). Вони несуть пряму загрозу здоров’ю людей і потребують окремого збору і умов зберігання та перевезення. Але за будь-які довгострокові результати варто платити та бути готовим до змін у звичній схемі «побутове сміття в одному контейнері – сміттєвоз – звалище».

Аби вирішити всі ці питання та почати нарешті виконувати норми чинного законодавства після затвердження регіонального плану поводження з відходами, який повинен бути розроблений на обласному рівні, міська рада має ухвалити власну програму та план дій, де будуть прописані кроки, закладені бюджетні кошти на реалізацію та призначені виконавці.