«Зі мною стався дуже прикрий випадок: я знайшла у своїй страві шматок брудного лейкопластиру. Шкода, але заклад для мене помер», — так описує свої відвідини ресторану «Львівські пляцки» у Дніпрі Анна Матюхіна. Але заклад має чимало й позитивних відгуків. «Місце, куди приходять на запах, а залишаються з найсмачнішими спогадами», — обіцяють на сторінці ресторану у соцмережі. Чи справді це так, перевіряла кореспондент «НМ».
Автентичні страви
Ресторан знаходиться у центрі міста — на Європейській площі і позиціонує себе як перша міська пекарня сирників та штруделів. Розповсюджений на Львівщині та Тернопільщині пляцок — це кондитерський виріб, що поєднує в собі коржі, креми та начинки. Дуже схожий на торт, але простіший у виконанні. У дніпровському закладі подають солодкі і солоні пляцки, сирники, соуси (або, як їх тут називають, поливки), а також холодні і гарячі напої. Своєрідна фішка ресторану — через вікно з вулиці видно, як кухар замішує тісто, але робить він це без рукавичок.
Персонал привітний, комунікабельний, працюють у формі. Розмовляють українською мовою. Дівчина, яка видає страви, робить це у рукавичці. Працівники пояснюють і радять спробувати ту чи іншу справу – і це, як на мене, найбільший плюс закладу. Я обрала штрудель зі шпинатом та бринзою, бо не вживаю м’яса, а також персиковий сирничок. З прохолодних напоїв мені порадили домашній квас.
Парадокс
Страву видають прямо біля каси, виделки та ножі, а також серветки та спеції у стікерах ви берете самостійно. Тут же пропонують додати поливки, налиті у величезні баняки, в яких плавають і половники. Як на мене, це неохайно та негігієнічно. Але я все ж обрала томатну поливку. Столик біля вікна затишний. Потім підійшов офіціант і попросив дозволу забрати тацю. Штрудель був не дуже гарячий, а поливка холодна. На смак страва неяскрава. Відчувається бринза, дуже багато шпинату, тісто ніжне. Парадоксально, але саме томатна поливка додала страві смаку і яскравості. Сирничок візуально красивий, зі шматочками персика. Але знову ж таки безсмаковий — не відчуваєш тієї магії бабусиних сирників (а заклад наголошує, що їхні сирники і штруделі найкращі, за оригінальним рецептом). Мені категорично не сподобався домашній квас – без газу, дуже солодкий, який нагадує радше якийсь помаранчевого кольору компот. Офіціант чемно попросив дозволу прибрати брудні тарілочки (тут все називають у зменшувально-пестливій формі).
Підсумки ревізії
Рахунок: штрудель зі шпинатом (ваговий) — 60 грн (150 г), персиковий сирничок – 40 грн, домашній квас – 18 грн.
Персонал: хлопці та дівчата дуже активні, ввічливі та комунікабельні. І це найбільший плюс закладу. Є можливість розрахунку карткою та доставка їжі додому.
Атмосфера: затишно та стильно, особливо місце біля вікна, з якого можна спостерігати за Європейською площею за філіжанкою кави довгими зимовими вечорами. В інтер’єрі закладу безліч приємних дрібниць. Столии та таці – дерев’яні, зі стильними потертостями.
Чистота: зал і вбиральня чисті (є мило, папір та серветки для рук), як і столові прибори та посуд. Музики яскраво вираженої немає, панує гул людських розмов у стилі «кав’ярня великого міста».
Їжа: візуально красива, але смаку я не відчула. Це той випадок, коли з цікавості скуштуєш, але більше не повернешся. Обіцяні автентичні страви виявились дуже безсмаковими, від них не віє домашньою галицькою кухнею, як у бабусі.
Рекомендації: як на мене, варто змінити формат подачі поливок (соусів), адже каструлі загального користування та половник у соусі мають досить неохайний вигляд. Також варто вмикати кондиціонери, адже тепло від пічки йде до зали, та й біля вікна дуже тепло і сонячно.
Загальне враження: мені сподобалась атмосфера та робота персоналу, але їжа зовсім не вразила. Мабуть, я вже не повернусь до кафе, хіба що випити кави.
Потрібно щось перевірити? Пишіть про заклад харчування, який вас неприємно вразив, у редакцію nashemisto17@gmail.com або телефонуйте: 720-95-74, 097-394-18-14, 063-565-86-61, і ми обов’язково його відвідаємо.
