У сквері, що біля Спасо-Преображенського кафедрального собору, Тетяна показує зелені насадження: ось барбарис, кизильник, тут вічнозелені ялівець та магонія. Ягідки всіх чотирьох рослин їдять птахи, і це рятує їх від голоду взимку. Цю частину скверу Тетяна Демченко озеленювала кілька років тому, коли ще свідомо не враховувала пташині вподобання. Але тепер її дослідження спрямоване саме у це русло.
Дівчина десять років займається ландшафтним дизайном — проектує зелені насадження у міських парках та приватних садках. А торік вона відгодовувала пташенят, що випали з гнізда, зацікавилася їхнім життям, і виникла ідея: чому б не віддавати перевагу тим деревам, які дають їжу і притулок птахам?
— Висаджуючи нові дерева, варто враховувати, де пернатим краще годуватися взимку, гніздитися та ховатися від хижаків, — стверджує Тетяна. – Багато з них гинуть взимку, а такий підхід допоможе їх захистити. Птахи – це частина екосистеми, до того ж вони приносять величезну користь. Одна маленька синичка за день з’їдає 300—400 комарів або мух.
Дівчина поспілкувалася з орнітологами ландшафтного парку «Дніпрові пороги» та з бердвочерами (людьми, що спостерігають за птахами) і склала список рослин, які для пернатих найкорисніші.
— З дерев це горобина, яку їдять узимку і яка своїм квітом приваблює комах, що теж є кормом для птахів. З кущів – калина та бузина. Бузина – це густий та щільний кущ, де можна безпечно гніздуватися і їсти ягоди. Загалом пташок приваблюють рослини з яскравими плодами: дикий виноград, дика яблуня, груша, шовковиця. Ягідками шовковиці я сама підгодовувала горобчиків – малі аж пищали від задоволення. Але у місті, на жаль, її дуже мало висаджують, бо вона залишає сліди на землі і асфальті, ляпає на машини та одяг. Є форми низенької декоративної шовковиці, от її можна садити – під неї машину не поставиш. У приватних садках можна вирощувати смородину золотисту – гібрид смородини з аґрусом.
За місяць-півтора потеплішає, і можна буде висаджувати дерева й кущі. Ось неповний перелік рослин, на які теж варто звернути увагу. Дерева: райська яблуня, вишня, черешня, черемха, дуб, тис золотистий та інші хвойні, обліпиха, горіх та ліщина, береза. Кущі: малина, ожина, смородина золотиста, шипшина, глід, барбарис Тунберга, жимолость, терен.
— Хотілося б, аби власники приватних будинків та садів звертали увагу не лише на зовнішній вигляд дерева, а й на його корисність для пернатих. Наприклад, клени – гарні, але жодної користі птахам не приносять. Краще обрати ту ж горобину. Поки вона ще молода і не плодоносить, на неї можна повісити годівничку, аби птахи звикали, що скоро тут буде їдальня. Замість пузироплідника золотистого можна висадити бузину золотисту. Це кущ такої ж форми і має таке ж гарне листя, але, крім цього, дає ягідки, якими можуть харчуватися птахи.
Має пройти десять-п’ятнадцять років, аби рослина почала плодоносити. До цього часу можна підгодовувати птахів, аби врятувати їх від голоду.
…Гуляючи парком, ми видивлялися гнізда серед тисового гілля, насипали корм у годівнички (ви помічали, що у парку їх десятки?) та обстукували стовбури дерев, вишукуючи ті, що вже всохли і стоять на одному корені. А ще спостерігали за дятлами і синицями, що злетілися на корм. Тетяна захопилася бердвотчингом, каже, що у нашому регіоні любителів спостерігати за птахами не так багато. Це популярно на західній та північній Україні – там, де багато лісів. Але і у нас є кілька орнітологів-любителів. Люди помічають красу пернатих, цікавляться їхнім життям і готові ділитися знаннями з іншими.