6 травня 1902 року представники влади та наукового товариства нашого міста урочисто підписали «Акт про відкриття обласного музею ім. О. М. Поля», майбутнього Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького. Проте історія музейної справи у Катеринославі розпочалася задовго до цієї події.
СПРОБА №1
«Любители просвещения, при благосклонном содействии губернского начальства, предполагают устроить частным образом и добровольными приношениями в городе Екатеринославе Общественный музеум.
Цель устройства сего музеума заключается в том, чтобы иметь хранилище разных редкостей, заслуживающих внимания в историческом или археологическом отношениях…» — повідомили «Екатеринославские губернские ведомости» наприкінці березня 1849 року.
Перший місцевий музей, створений за сприяння губернатора Андрія Фабра, розмістився у будинку Дворянських зборів, себто у Потьомкінському палаці (теперішньому Палаці студентів ДНУ ім. Гончара). 1855 року, коли під час Кримської війни у палаці розгорнули шпиталь для поранених, музей переїхав до Катеринославської класичної гімназії, директор якої Яків Грахов теж опікувався музейною справою. Власне, Яків Дмитрович був одним із небагатьох катеринославців, кого ця справа дійсно цікавила. А коли наприкінці 1850-х років губернатор — поціновувач старожитностей Фабр покинув Катеринослав, Грахов фактично лишився на самоті. Пожертви на музей перестали надходити, тому про його розвиток уже не йшлося.
ПРИВАТНИЙ МУЗЕЙ ПОЛЯ
Наприкінці 1887 року катеринославці дізналися, що відомий поміщик, підприємець, гласний (себто депутат) Земських зборів, меценат і колекціонер старожитностей Олександр Поль у своєму катеринославському будинку на Соборній площі, який придбав 1871 року, відкрив приватний археолого-історичний музей у семи відділах.
«Екатеринославская губерния богата разнородными памятниками древности; изучение и разумное исследование которых, представляя важный исторический интерес, может доставить богатую жатву археологическим коллекциям», — писав Олександр Миколайович 1870 року в начерку «Мишурин-рог». Досліджуючи кургани, або, за висловом Поля, «гробокопательствуя» у власному маєтку та на землях друзів-поміщиків у Верхньодніпровському повіті, він у прямому сенсі слова накопав чимало цікавих предметів, які й увійшли до експозиції музею.
Загалом у ньому налічувалося близько п’яти тисяч експонатів, знайдених у курганах, подарованих відомими діячами, придбаних в антикварних магазинах Європи. «Картины, рисунки, планы и фотографии со старинных памятников искусства дополняют коллекцию… В музеуме, между прочим, находится коллекция старинных портретов, а в особой витрине хранятся автографы деятелей Новороссийского края. Подобных коллекций древностей, принадлежащих частным лицам, очень немного в России», — писав один із відвідувачів.
Зміст і цінність зібрання публіці роз’яснював екскурсовод або сам засновник.
Проте за два роки і цей музей згорнув діяльність. Як відомо, чи не весь свій статок Олександр Миколайович витратив на розробку покладів залізної руди у криворізькій Дубовій балці, тому під фінал життя опинився на межі банкрутства. Він збирався виїхати з Катеринослава і запакував колекцію у ящики. Поль пропонував великим державним музеям придбати його історико-археологічні скарби, але марно. А от Британський музей, дізнавшись про намір Олександра Миколайовича, виявив бажання купити зібрання за 200 тисяч срібних доларів. Поль на пропозицію британців відреагував так: «Все, что удалось разыскать на родной земле, пусть тут навеки и останется».
Вранці 26 липня 1890 року Олександр Поль раптово помер. Його колекцію разом із турботою про неї успадкувала вдова Ольга Семенівна.
ГІДНЕ УВІЧНЕННЯ ІМЕНІ
Аби гідно вшанувати видатного діяча, «Степового Колумба», котрий зробив чимало для розвитку губернії та перетворення Катеринослава з провінції на потужне промислове місто, Бахмутська повітова земська управа й губернатор Келлер 1900 року почали клопотати про створення музею імені Поля. Губернські земські гласні проголосували про виділення 5 тисяч рублів на облаштування музею. До справи долучилося й Катеринославське наукове товариство. І от 6 травня (за старим стилем) 1902 року в приміщенні Катеринославського комерційного училища, директором якого був один із членів наукового товариства Антін Синявський, Обласний музей імені О. Поля відкрили. У власну будівлю на Соборній площі він перебрався у серпні 1905-го.
На посаду директора запросили професора Московського університету Дмитра Яворницького. Його добре знали на Катеринославщині, адже він часто навідувався сюди для археологічних розшуків. Дмитро Іванович приятелював і з Олександром Полем, колекцію якого знав і високо цінував.
До фондів нового музею увійшли експонати першого – Громадського музею, що зберігалася у приміщеннях Класичної гімназії. А от значна частина зібрання Поля потрапила сюди лише 1912 року, коли Ольга Семенівна нарешті подарувала йому 2060 предметів старовини різних епох і народів із колекції чоловіка.
Обласний музей ім. Поля змінював назви й керівництво, його колекцію грабували й розділяли, проте він вижив. І сьогодні історичний музей ім. Яворницького входить до числа найзначніших і найповажніших в Україні.
Наталія Рекуненко.
Фото з фондів музею ім. Д.І. Яворницького.
