ЕКСКЛЮЗИВ У Дніпрі покажуть фільм-виставу за п’єсою Григорія Гельфера про війну

Сьогодні художній керівник Театру ДНУ Григорій Гельфер переживає творче піднесення. Останніми роками він порадував дніпрян новими п’єсами. Нагадаємо, що в березні 2026 року за сценарій п’єси «СНЕ. Майже біблійна історія» Григорій Аркадійович отримав премію імені Шолом-Алейхема. У лютому відбулася прем’єра його п’єси «Матінка Кураж і снайпер Лютий». Завдяки Українському культурному фонду вистава отримала можливість стати екранною версією. Прем’єрні покази фільму-вистави відбудуться у Дніпрі 29 та 30 жовтня. Про надзавдання цього проєкту та творчі плани Театру ДНУ Григорій Гельфер розповів журналісту «Наше місто».

Велика війна зробила п’єсу Брехта надзвичайно актуальною

З п’єсою Бертольта Брехта «Матінка Кураж та її діти» майбутній драматург познайомився ще в студентські роки, але творчо переосмислити класику наважився після початку великої війни. Сюжет цієї знаменитої п’єси добре відомий. Її героїня — маркітантка, яка супроводжує війська й заробляє на війні, продаючи солдатам необхідні товари. Війна забирає в неї найдорожче — дітей. І все ж Кураж не відмовляється від звичного заняття: війна стала для неї водночас бізнесом і способом життя.

Сьогоднішня війна зробила п’єсу, написану напередодні Другої світової, надзвичайно актуальною.

— Після початку повномасштабного російського вторгнення я перечитав цю п’єсу, — розповідає Григорій Гельфер, художній керівник Театру ДНУ. — Розумів, що в ній закладено важливі сенси. Виникла думка створити продовження класичної історії — уже в умовах нинішньої війни. Створити сиквел. Матінка Кураж несподівано опиняється на лінії бойового зіткнення. При ній — візок із товарами, на продажу яких вона звикла заробляти під час війни. І тут вона зустрічає снайпера з позивним Лютий. Жінка, яка втратила власних дітей, починає бачити в молодому хлопцеві свого сина. Чужа людина стає для неї майже рідною. І там, де ще недавно панували нерозуміння, небезпека та загроза смерті, з’являється крихка можливість людської близькості. У цьому, мабуть, і полягає головний нерв п’єси.

Нагадаємо, що авторський задум на сцені втілили талановиті дніпровські актори Олена Володіна та Тимофій Тарковський. Режисером постановки став Володимир Петренко, з яким драматург уже має успішний досвід спільної роботи. У п’єсі також використовуються зонги — пісні, що допомагають передати сенси, для яких звичайної прози виявляється недостатньо. Цей прийом відсилає до театрального світу Брехта, але працює в межах самобутнього творчого підходу Гельфера.

З театральної постановки — у фільм-виставу

Сьогодні проєкт отримав можливість вийти за межі сцени. Український культурний фонд підтримав створення фільму-вистави за п’єсою талановитого дніпровського автора.

— Фінансування виділили в межах спільної програми Дніпра та Українського культурного фонду, — пояснює Григорій Аркадійович. — Кожна сторона внесла по 7 мільйонів гривень до спільного конкурсу культурних проєктів. Над фільмом-виставою працював відомий режисер Євген Вагнер. Завдяки кіноформату фільм-виставу зможе побачити значно більше глядачів. Його планують показати на кількох майданчиках: у «Менорі», художньому коледжі та Театрі ДНУ на Троїцькій.

Зазначимо, що для театру це важливий крок: актори зможуть зустрітися з глядачами не лише у звичному сценічному просторі, а й у форматі якісного аудіовізуального твору.

І для історії Матінки Кураж це особливо символічно. Війна руйнує звичні межі та простори, але мистецтво шукає способи зберегти пам’ять про людей та їхні долі.

Зазначимо, що Національна спілка театральних діячів України висунула виставу «Матінка Кураж і снайпер Лютий» на здобуття Всеукраїнської премії імені Богдана Хмельницького. Нагадаємо, що цю премію засновано Кабінетом Міністрів України за пропозицією Міністерства оборони. Починаючи з 2010 року її присуджують за найкраще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва.

— Приємно, що наша вистава отримала таку високу оцінку Національної спілки театральних діячів, — зазначає дніпровський драматург. — Сьогодні хочеться образно й емоційно розповідати про мужніх захисників України — на фронті й у тилу. Ця тема нині одна з найважливіших. Тому плануємо представити відеоверсію вистави «Матінка Кураж і снайпер Лютий» на всеукраїнських та міжнародних фестивалях. Хочемо взяти участь у грантових програмах і показати фільм-виставу в інших містах та країнах.

Підмогильний, Грановський — герої майбутніх театральних постановок

Кожен театр повинен мати свою родзинку. Художній керівник Театру ДНУ вважає, що сьогодні творче завдання його театру — по-новому розповідати про найнеординарніших наших земляків.

— Моє надзавдання — через образи людей, пов’язаних із Дніпром, виходити на осмислення важливих проблем загальнолюдського характеру, — стверджує Григорій Гельфер. — Я написав п’єсу про Валер’яна Підмогильного, одного з яскравих представників Розстріляного відродження. Це можливість через долю конкретної людини розповісти про трагічні сторінки української історії.

Ще один проєкт присвячений Самуелю Грановському — художнику, який народився в Катеринославі, а потім виїхав до Парижа. Він спілкувався з Марком Шагалом, Амедео Модільяні та Пабло Пікассо, але його життя обірвалося в Освенцимі, куди він потрапив під час нацистської окупації. Така доля!

Прем’єрні покази фільму-вистави «Матінка Кураж і снайпер Лютий. Хроніка одного бойового завдання» відбудуться у Дніпрі 29–30 жовтня:

29 жовтня — у культурно-діловому центрі «Менора» о 17:00.

30 жовтня — у Театрі ДНУ о 18:30.

Раніше ми писали про те, що Театр ДНУ готує нові прем’єри та перетворює вистави про Дніпро на окремі мистецькі проєкти.

Фото: НМ