25 липня 2026 року в Києві відбудеться ювілейна Х Національна кінопремія «Золота Дзиґа». Під час церемонії оголосять найкращих українських кінематографістів року. Водночас увагу громадськості привернула не лише сама подія. Як повідомляє 49000, фінансування премії вдруге поспіль забезпечуватиме родина дніпровського бізнесмена Олександра Петровського, відомого за прізвиськом Нарік.
“Зашкварне спонсорство перетворює Кіноакадемію на щось значно менш поважне”
Першою публічно на ситуацію відреагувала артоглядачка Лєна Чиченіна.
“Шановна кіноспільното, а є серйозна розмова. Церемонію “Золота дзиґа” вже вдруге фінансуватиме колишній кримінальний авторитет (оціночне судження) Нарік. Він же Олександр Петровський. А також його Родина, – написала Чиченіна. – Як на мене, вже аж таке зашкварне спонсорство перетворює і Кіноакадемію, і “Золоту дзиґу” на щось значно менш поважне, так би мовити”.
Вона також звернула увагу на те, що минулого року серед головних переможців премії був фільм «Будинок “Слово”. Нескінчений роман», який отримав найбільшу кількість номінацій (16) та нагород (6). За її словами, стрічку фінансувала родина Петровських. Окрім того, головну відзнаку на церемонії вручала Оксана Петровська — мати Олександра Петровського, художня керівниця та директорка Дніпровського театру імені Шевченка.
Виконавча директорка Української кіноакадемії Анна Мачух у відповідь заявила, що без підтримки партнерів премія не зможе існувати.
Митець Ярослав Лодигін також прокоментував ситуацію у Facebook:
“Я був трохи засмучений, що кіноспільнота майже повністю проігнорувала мій аларм із Золотою Дзиґою, – написав у ФБ митець Ярослав Лодигін. – Слава богу, я не є членом української кіноакадемії: допоки ця організація послідовно займається відмиванням репутацій, мені достатньо бути членом кіноакадемії європейської. Але якщо колегам таке ок, то шо ж, крутіться”.
Хто такий Нарік і чому довкола нього виникають суперечки
За даними ЗМІ, Олександр Петровський (при народженні — Налекрешвілі) ще з кінця 1980-х років був пов’язаний із кримінальними структурами та рекетом на ринку «Озерка». У 1990-х роках його угруповання, як стверджується, контролювало торговців і займалося шахрайськими схемами. Після початку повномасштабного вторгнення Петровський виїхав за кордон.
Колишній генеральний прокурор Юрій Луценко публічно називав його кримінальним авторитетом. Сам Петровський намагався оскаржити ці заяви в суді, однак позов подав не до Луценка, а до журналіста Юрія Бутусова і програв справу.
Також у лютому 2022 року охоронці Петровського, за даними медіа, напали на знімальну групу «Української правди» у Дніпрі: у оператора забрали телефон, погрожували ножем і видалили відзняті матеріали. Журналіст Михайло Ткач заявляв про особисті погрози з боку бізнесмена.
Окремий резонанс викликають події, пов’язані з його сином Єрмаком Петровським: у медіа згадувалися стрілянина в центрі Дніпра, напад на охоронця радника ОВА, а також історія на Балі, де його викрали разом з Ігорем Комаровим, якого згодом було вбито. Серед можливих версій мотивів називали зв’язок із шахрайськими кол-центрами, однак родина Петровських ці звинувачення заперечувала.
На цьому тлі цьогорічна «Золота Дзиґа» ризикує запам’ятатися не лише ювілейною церемонією та переможцями, а й дискусією про межу між меценатством і спробами відновлення репутації через культурні проєкти.
Читайте також: Кримінальний авторитет Нарік та його спільник Еміль впливають на апеляційний суд у справі про замах на активістку Ешонкулову.
