ЕКСКЛЮЗИВ Золотий будинок Френкеля: які таємниці приховує легендарний прибутковий дім у Дніпрі

На Старокозацькій вулиці у Дніпрі височіє один із найвідоміших прибуткових будинків старого Катеринослава – легендарний будинок Френкеля, який містяни давно охрестили “золотим”. Його власником був заможний підприємець Шефтель Френкель – власник цегельного заводу у Жандармській балці, через що його називали справжнім “цегельним королем” міста, пише “Наше місто”.

Будівлю звели у 1913 році. Вона одразу вирізнялася поміж інших розкішним оздобленням: фасад прикрасили вишуканою ліпниною, фігурами сатирів, рослинними орнаментами та грифонами-химерами. У ті часи вважалося, що такі істоти мають охороняти дім від нещасть і злих сил.

Та найбільшу славу будинку принесла не архітектура, а загадкова легенда про заховані скарби. Після революції 1917 року Френкель був змушений поспіхом покинути Катеринослав. За міськими переказами, частину своїх багатств він не встиг забрати й сховав просто у будинку – нібито у трубах, під підлогою або за однією із замурованих стін.

Кажуть, у радянські часи будівлю неодноразово обшукували у пошуках золота, однак жодних доказів існування скарбу так і не знайшли. Чи були ці коштовності насправді, і чи намагався Френкель повернутися за ними – невідомо й досі. Саме ця таємниця вже понад сто років робить будинок одним із наймістичніших місць старого Дніпра.

Нагадаємо: Готель, де зупинявся Махно: історія легендарної «Асторії» у Дніпрі.

Архітектурна спадщина Дніпра: таємниці особняка Пчолкіна на Успенській площі.

Раніше ми писали: Перші мережеві магазини одягу: як і де одягалися дніпряни у середині 2000-х.

Курорт для корів біля Дніпра: як на фермі «Зелений гай» працює унікальний молочний комплекс.

Занепад та відродження: історія будинку Вільгельма у Дніпрі.

Містичний будинок на Вернадського: легенда про кохання і зраду.

Читайте також: Пішохідний центр, закриття «Тучі» та великий футбол: як це було в 2005 році у Дніпрі.

Як це було у Дніпрі у 2004-му: канатка, Головпоштамт, Амурський міст та прем’єра «Гріха».