ЕКСКЛЮЗИВ Комуналка під час війни: хто не платитиме за зруйновані квартири та будинки

Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав закон, який скасовує оплату комуналки для зруйнованого війною житла. Він стосується власників квартир, будинків, паркомісць та гаражів, а також ОСББ та компаній. Ці правила діятимуть під час воєнного стану та ще 2 роки після нього, але експерти кажуть, що закон може і не запрацювати. Подробиці дізнавайтеся у матеріалі «Наше місто».

Хто може не платити

25 березня 2026 року Верховна Рада ухвалила закон, за яким власники пошкодженого або зруйнованого через російську агресію житла не платитимуть за комуналку. 14 квітня Президент підписав документ.

Дніпро, як і інші міста України, потерпають від ворожих обстрілів. Фото – Валерій Кравченко

Цей закон стосується випадків, коли житло постраждало від бойових дій, терористичних актів чи диверсій. Його норми поширюються не лише на власників квартир та будинків, а ще на власників паркомісць, гаражів, на компанії та ОСББ.

Нардепи розділили випадки, від яких залежить, що буде з платіжками на дві категорії:

1. Житло знищене та відновити його неможливо. Тоді нарахування за комуналку повністю припиняються з дати руйнування, яку зафіксували в акті обстеження.
2. Житло пошкоджене, але його можна відновити. Тоді нарахування за воду, газ, опалення призупиняються, поки будівля непридатна для проживання. Так звану квартплату можуть перерахувати за рішенням співвласників.

«Відповідна комісія військової адміністрації проводить обстеження майна й визначає, що воно непридатне для проживання, після чого інформація про це потрапляє до виконавчих органів: податкової інспекції, управляючих компаній, постачальників газу та електроенергії. Далі нарахування припиняються автоматично», – пояснив народний депутат Сергій Козир, один із ініціаторів закону.

Планується, що такі умови будуть діяти поки триває воєнний стан та ще 2 роки після його завершення. Як це все буде працювати на практиці має узгодити Кабмін, який має розробити покрокову інструкцію.

Що змінюється:

• Після обстеження пошкодженого житла комісія має впродовж 30 робочих днів повідомити про його результати власника, ОСББ, постачальників послуг та податкову. Щойно таке повідомлення надіслане, нарахування мають припинитися. Нагадаємо, що подати заяву на обстеження можна через ЦНАП, застосунок «Дія» або напряму до місцевої влади.
• Якщо обстежити житло неможливо, бо воно на окупованій території або у зоні активних боїв, його можуть визнати знищеним за заявою власника.
• Борги за комуналку, які накопичилися після 24 лютого 2022 року на окупованих територіях, стягувати заборонено.

Закон також зобов’язує керуючі компанії раз на 3 місяці звітувати мешканцям, куди пішли їхні гроші, щоб люди розуміли, за що платять, та не платили за послуги, яких не отримують.

«Щомісяця таким компаніям перераховують кошти на утримання прибудинкових територій або щось інше, але не завжди люди отримують ту чи іншу послугу. Наприклад, не працює ліфт, не систематично вивозиться сміття, територія не прибрана», – так пояснив Сергій Козир звідки взялась норма про звітування.

Чому закон може не спрацювати

За словами Олега Попенка, голови Спілки споживачів комунальних послуг, загальний борг українців за комуналку на кінець минулого року становив 120 мільярдів гривень. Частина цієї суми стосується людей, чиє житло зруйноване або пошкоджене війною. Втім, як новий закон працюватиме на практиці, поки невідомо. Олег Попенко вважає, що головна проблема не у законі, а у його виконанні.

Олег Попенко сумнівається, що закон допоможе українцям, які втратили своє житло через війну. Фото з соцмереж

Щоб нарахування зупинили, потрібно спершу довести, що житло зруйноване. А це, за словами Попенка, вкрай складно, і масштаб проблеми він показав на прикладі Києва.

«У Києві від обстрілів постраждали 2 200 багатоквартирних будинків, але технічне обстеження провели лише для 35–37 з них. Відновили й того менше, всього 8. Решта по документах можуть обліковуватися як звичайні будинки, хоча насправді мають вибиті вікна, забиті фанерою», – навів приклад голова спілки.

Щоб зупинити нарахування комуналки, людині потрібно зібрати фото, написати заяву в поліцію та органи місцевого самоврядування, а потім дочекатися, поки місцева комісія збереться та підтвердить руйнування.

«Ця комісія умовно громадська, вона не несе ніякої відповідальності. У неї немає чітких термінів проведення. Вона може збиратися, коли хоче, хоч раз на пів року», — пояснив Олег Попенко.

У прифронтових зонах та на окупованих територіях ситуація ще гірша. Попенко навів приклад, коли майно у Луганській області знаходиться в окупації з 2019 року. Власник надав геоточку та супутникові фото зруйнованої домівки, але довідку так і не отримав, бо цього виявилося недостатньо.

Ті, хто втратив житло через выйну, не мусять сплачувати за нього комуналку. Фото з соцмереж

Тому, поки комісія не визнала житло зруйнованим, комунальні служби продовжують нараховувати плату. Навіть якщо людина не подає показники лічильників, їй нараховують за середнім тарифом. Як приклад, Попенко розповів, що у Вовчанську Харківської області люди не живуть з 2022 року, але отримали платіжки за електроенергію за 2023 рік по 8–9 тисяч гривень на приватний будинок.

«Коли мешканці зателефонували на гарячу лінію обленергозбуту, то їм відповіли: «Нас це не хвилює. Дайте показання лічильника. Те, що це прифронтова зона, для нас не є доказом. Поїдьте туди під обстріли, сфотографуйте лічильник і пришліть нам», — розповів Олег Попенко.

Ситуація на деокупованих територіях ще складніша. За словами експерта, у Куп’янську та Вовчанську люди платили за комуналку під окупацією, бо їх змушувала окупаційна влада. Після звільнення українські обленерго та облгази виставили їм повторні платіжки за той самий період, і, фактично, люди заплатили двічі. Оскаржити це через суд практично неможливо, каже експерт, адже апеляція скасовує рішення на користь споживачів у 99% випадків.

Які платежі залишаться для зруйнованого житла

Як вважає Олег Попенко, навіть після визнання будинку зруйнованим деякі платежі нікуди не подінуться. Навіть якщо газом не користуються, то за його розподіл все одно треба платити, тому що це плата за утримання мереж. 

Окремою проблемою залишається повірка лічильників: якщо її вчасно не пройти, платіжка може зрости у три-чотири рази. Проте пройти повірку неможливо, коли житло в окупації або під обстрілами. Так само незрозуміло, як бути з прибиранням прибудинкової території.

Як саме це вирішуватимуть, залежать від Кабміну, який має розробити покрокову інструкцію. І саме на цьому етапі, за словами Попенка, закон може забуксувати.

«Закон начебто гарний та красиво прописаний, але підзаконні акти можуть бути прописані настільки криво, що ніякий закон не зможе це відрегулювати. Тому я глибоко не впевнений, що цей закон взагалі запрацює», — підсумував голова Спілки споживачів Олег Попенко.

На п’ятому році війни парламент визнав, що платити комуналку за руїни — це несправедливо. Але без чіткої процедури від Кабміну закон може залишитися лише ініціативою на папері.