ЕКСКЛЮЗИВ Від місяця до року: як у Дніпрі приватизувати дачний будинок у 2026 році

Одні дніпряни проходять цей шлях швидко, а інші мучаться роками через неоформлену землю. Дехто взагалі дізнається, що його будівлю узаконити не можна. «Наше місто» зібрало покрокову інструкцію, як діяти у різних ситуаціях, скільки доведеться заплатити та навіщо займатися документами саме зараз. 

Як Тетяна Головко витратила майже рік на приватизацію дачі

Дача Тетяни Головко знаходиться у кооперативі «Айс» на Березанівці біля Полтавської траси у межах Дніпра. Будинок родина свого часу зводила своїми руками, а офіційно оформленою у пані Тетяни була лише земля.

Мешканка Дніпра вирішила приватизувати свою дачу. Фото з соцмереж. 

Приблизно у квітні 2025 року пенсіонерка вирішила приватизувати будинок та почала збирати документи. Спершу вона пішла на безкоштовну юридичну консультацію для пенсіонерів у міськраду Дніпра, де їй пояснили, куди потрібно звертатися. Почала вона з візиту до БТІ, звідти на дачу виїхав спеціаліст, щоб зробити всі необхідні заміри. 

«Будинок ми зводили самі. Через те, що вони прийшли, поміряли, замірили, я за це заплатила 5 тисяч. Ось мене це найбільше обурює. Я пенсіонерка й таких грошей в мене немає, добре, що діти допомогли», — обурюється пані Тетяна.

Згодом з’ясувалося, що у БТІ їй не видали витягу, без якого нотаріус не може узаконити будинок. Тож довелося повертатися та сплачувати ще 3 тисячі гривень. Після нотаріуса Тетяна Головко пішла до управління архітектури, а фінальний дозвіл на узаконення видала сесія міськради.

Повний пакет документів жінка отримала лише у середині березня 2026 року. Сумарно лише на БТІ та витяг вона витратила 8 тисяч гривень, не рахуючи витрат на нотаріуса.

Спершу будівлю оформили як дачний будиночок, а згодом перевели у статус житлового. Щоправда, звичної адреси з вулицею вона так і не отримала, бо в дачному кооперативі це зробити не можна, тож адресою слугує назва садового товариства. Наступним кроком Тетяна Головко планує застрахувати будинок та вже вивчає пропозиції.

Чому дніпряни роками не оформлюють свої дачі

Зі слів Тетяни Головко, у кооперативі «Айс» на Березанівці офіційно були оформлені лише два будинки, і один з них її. Пенсіонерка пояснює це тим, що немає чіткої покрокової інструкції, послуги на кожному етапі дорогі, а юридичні нюанси складні для людей старшого віку.

«Зараз тільки два будинки, які оформилися, на весь дачний кооператив. А в основному дачі взагалі не оформлені, причому хороші будинки з усіма зручностями», — каже Тетяна Головко.

Також, зі слів жінки, у кооперативі живуть переселенці, які б хотіли залишитися жити у місті та оформити на себе землю та будинки, але не знають з чого почати.  

Як приватизувати дачний будинок у Дніпрі: покрокова інструкція

Як розповів «Наше місто» заступник начальника управління з питань роботи з дозвільними документами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Андрій Компанець, кожен випадок унікальний. Тим не менш, є загальний алгоритм, який відрізняється залежно від того, чи є у людини офіційно оформлена земля під будинком, чи немає.

Андрій Компанець розповів як приватизувати будинок у Дніпрі. Фото зі сайту міськради Дніпра

Якщо земля оформлена та є кадастровий номер

Крок 1. Звернутися по технічний паспорт та витяг

Це перший обов’язковий етап. Документ має бути складений у спеціальній формі, передбаченій наказом Мінрегіону №158, який регулює введення в експлуатацію самовільно збудованих об’єктів.

«Технічний паспорт та витяг повинні бути у певній формі. Тому що це саме за наказом, який передбачає введення в експлуатацію самовільного будівництва. Витяг з БТІ – це реєстрація, грубо кажучи, в єдиному державному реєстрі будівельної діяльності», – пояснив Андрій Компанець.

Не обов’язково йти в якесь конкретне місце, щоб це зробити. На ринку багато сертифікованих спеціалістів, які можуть швидко допомогти.

«У нас техпаспортистів багато, і половина з них сидять без роботи. У них немає напливу людей. Можна будь-кого найняти та вже диктувати свої ціни. Це ринок, і він відкритий. Введіть у пошук в інтернеті «технічна інвентаризація у Дніпрі», і вам висвітиться близько сотні підприємств, які цим займаються», — радить чиновник.

Якщо земля оформлена, то узаконити будинок можна за 5 кроків. Фото з соцмереж

Обов’язково перевірте, чи чинний у фахівця сертифікат. Це можна зробити у реєстрі будівельної діяльності у розділі «Атестовані особи» за його прізвищем та номером документа. Якщо поруч з прізвищем немає позначок «анульовано» або «призупинено», то з таким спеціалістом можна працювати.

Крок 2. Подати декларацію через «Дію» або ЦНАП

Найзручніший варіант, оформлювати документи через застосунок.

«У «Дії» технічний паспорт підвантажений автоматично. Людина заповнює розділи по порядку. У першому вказує свої персональні дані, прізвище, ім’я, по-батькові, ІНН, дані паспорту. У другому вносить інформацію про ділянки. Якщо ділянок кілька, система пропонує обрати ту, яка підходить у цій ситуації», — розповідає Андрій Компанець.

Якщо «Дією» людина не користується, треба роздрукувати форму з наказу Мінрегіону №158, яку можна знайти за цим посиланням, заповнити її вручну та віднести у ЦНАП.

Крок 3. Дочекатися реєстрації декларації

З початку 2026 року система реєструє декларацію автоматично, якщо всі дані є у реєстрі будівельної діяльності. 

«Якщо документи свіжі, землю та техпаспорт видно у реєстрі, людина не змінювала ні прізвища, ні імені, то реєстр сам автоматично реєструє цей документ. Якщо ж треба щось уточнити, то документи приходять до нас на перевірку. Ми звіряємо дані з усіма базами даних, та якщо все у порядку та проблем немає, то реєструємо декларацію», — пояснює Андрій Компанець.

Крок 4. Отримати адресу у ГоловАПУ

Після реєстрації декларації заявник іде у Головне управління архітектури та планування міськради Дніпра, пише заяву про присвоєння адреси. Цей крок є обов’язковим, тому що без адреси нотаріус або реєстратор не зможе оформити право власності.

Крок 5. Зареєструвати право власності у нотаріуса або реєстратора

Це фінальний етап оформлення права власності, який можна зробити у нотаріуса або державного реєстратора.  Андрій Компанець каже, що послуги реєстратора коштують дешевше – орієнтовно від 135 до 200 гривень, натомість у нотаріуса зареєструвати нерухомість простіше, але дорожче – від 2 до 2,5 тисяч гривень.

«Нотаріусу не потрібно нести з собою стоси документів, бо він все бачить за вашим ідентифікаційним кодом у реєстрі», – пояснює представник управління.

З його слів, якщо земля оформлена, то весь шлях з приватизації будинку можна пройти приблизно за місяць або півтора. Найдовший етап припадає на виготовлення техпаспорта, що займає 10-15 днів.

Якщо немає оформленої землі

Спершу потрібно прийти до міськради та написати заяву на отримання ділянки в оренду під самовільне будівництво. Далі має відбутися дві сесії міськради – на розробку технічної документації та на її затвердження. Коли договір оренди на руках, людина проходить ті самі 5 кроків, що й власники оформленої землі. Після цього окремо оформлюється право власності на саму землю, для чого знадобиться ще приблизно дві сесії міськради.

Для оформлення землі потрібно знати межі ділянки. Фото з соцмереж

«Ідете у міськраду, пишете заяву, у них є певний порядок для таких об’єктів. Показуєте документи, що у вас є самовільне будівництво, берете в оренду землю, приходите до нас, ми вводимо в експлуатацію цей об’єкт. Ви отримуєте адресу, реєструєте право власності, а потім відмовляєтеся від оренди та легалізуєте своє право власності вже на землю», — описує алгоритм Андрій Компанець.

Складнощі на цьому шляху можуть виникнути з сусідами, тому що треба з ними узгодити межі ділянки. Якщо сусід не захоче підписувати згоду, чи він давно виїхав та живе десь на іншому краю землі, тоді вам пряма дорога до суду.

За оцінкою Андрія Компанця, уся процедура без оформленої землі може розтягнутися приблизно на рік. На додачу, піти цим шляхом можна лише тоді, коли земля оформлена на власника приблизно до 2015 року, а в усіх інших випадках залишається тільки суд.

«Якщо ви новий власник чи отримали землю у спадок, або ще якимось чином у вас з’явилась ділянка і у вас на неї самовільне будівництво, то є 376 стаття у Цивільному кодексі про визнання права власності. Заходите у суд, показуєте всі документи та просите визнати право власності», – пояснює Андрій Компанець.

«Наше місто» пошукало інформацію в інтернеті та знайшло оголошення, де пропонують оформити документи «під ключ». Якщо земля вже зареєстрована, то така послуга може коштувати від 8 тис. грн до 15 тис. грн, а якщо не оформлена, то від 15 до 30 тис. грн.

Проте деякі будинки неможливо узаконити взагалі. Це стосується споруд у зеленій зоні за Генпланом, а також у санітарних зонах газопроводів, ліній електропередач або промислових підприємств.

Якщо ви переселенець та хочете оформити дачу

Окрема історія – це переселенці, які живуть у дачних будинках дніпрян, що поїхали за кордон. Розпочати оформлення документів вони можуть і самостійно, але після звернення до техпаспартистів без довіреності від власника справа далі не піде.

Якщо довіреності немає, то спершу доведеться отримати землю у власність. Найпростіший варіант, це переселенцям разом із нинішніми власниками ділянки піти до голови садового товариства, щоб той записав їх членами кооперативу. Це такий негласний договір купівлі-продажу. З довідкою від кооперативу та технічним паспортом на будинок потрібно йти до міськради по оренду землі, а потім до суду за правом власності.

Навіть якщо це вдалося, то далі оформлювати документи через “Дію” чи ЦНАП не вийде, тому що власниками переселенці стають тільки зараз, а для спрощеної процедури земля має бути оформлена до 2015 року. Тож після переоформлення землі доведеться йти до місцевого суду з позовом. Вже з рішенням суду будинок вводять в експлуатацію, отримують адресу та реєструють право власності.

«Навіть якщо щось пішло не так: земля не оформлюється, а ввести будинок в експлуатацію звичним шляхом не вдається, залишається стаття 376 Цивільного кодексу. Людина звертається до місцевого суду з позовом про визнання права власності, і за рішенням суду об’єкт можна легалізувати. Для цього діє окрема постанова Кабміну. У будь-якому разі вихід є, питання лише у часі та бажанні пройти цей шлях до кінця», — резюмує заступник начальника управління Андрій Компанець.

Нагадаємо, під час війни офіційно оформлений будинок, це не просто формальність, а ваш шанс отримати компенсацію у разі його пошкодження від ворожих атак. Детальніше про це можна прочитати тут.