ЕКСКЛЮЗИВ Історія під ударами: як Дніпро рятує свої пам’ятки під час війни

18 квітня відзначають Міжнародний день пам’яток і визначних місць. Цього року він присвячений екстреному захисту спадщини в умовах конфліктів. Для Дніпра це не абстрактна тема, тому що з 2022 року місто живе під обстрілами і вже кожна дев`ята пам’ятка пошкоджена. Про те, як Дніпро намагається зберегти свою спадщину у таких умовах, розповідає «Наше місто».

Філармонія та музей Яворницького: ремонт не може чекати

6 квітня на засіданні постійної комісії Дніпропетровської обласної ради з питань культури та духовності обговорювали можливість розпочати капітальний ремонт двох знакових будівель Дніпра вже цього року. Мова йшла про філармонію імені Когана та історичний музей імені Яворницького.

Фото з сайту Філармонії.  

Ці дві будівлі є пам’ятками архітектури. Філармонію збудували у 1911–1913 роках за проєктом Олександра Гінзбурга, а музей у 1905 році у стилі модерн. Реконструкцію планують на 2028 рік, але суд зобов’язує розпочати раніше.

Історичний музей Яворницького. Фото з соцмереж

«Сотень мільйонів на повну реконструкцію зараз немає. Пріоритет бюджету – підтримка Сил оборони, плани стійкості, робота критичної інфраструктури, лікарень, соціальна сфера. Але мінімум зробити можемо – включити ці заклади до переліку тих, що будуть відремонтовані найближчим часом», – так пояснив ситуацію з реконструкцією голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук.

Історія з філармонією та історичним музеєм показує, що не за всі пам’ятки у Дніпрі відповідає місто. Деякими історичними спорудами має опікуватися держава, за деякі відповідають приватні власники, а щось з цього у зоні відповідальності міста. В ідеальному світі, хто б не відповідав за споруду, вона має бути збережена, доглянута та з повним пакетом документів, але це в ідеальному світі.

426 пам’яток Дніпра та 50 пошкоджень 

З початку повномасштабного вторгнення у Дніпрі пошкоджено 50 об’єктів культурної спадщини. Останні три постраждали у ніч на 15 квітня, коли ворог поцілив у старий корпус Будівельного інституту, корпуси Політехніки та житловий будинок по вулиці Архітектора Олега Петрова, 24. Таким чином, пошкоджений вже кожен дев’ятий об’єкт зі 426, що перебувають на державному обліку в межах міста. Про це розповіла начальниця управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради Надія Лиштва.

За словами Надії Лиштви, кожна десята пам`ятка у Дніпрі постраждала від обстрілів. Фото – сайт міської ради Дніпра

Загальна картина по Україні ще масштабніша. За словами віцепрем’єрки з гуманітарної політики Тетяни Бережної, від початку вторгнення росія пошкодила 1 707 об’єктів культурної спадщини та 2 503 об’єкти культурної інфраструктури. 513 із них повністю зруйновані.

Попри це, список охоронюваних об’єктів у Дніпрі не скорочується. Наразі на державному обліку перебуває 317 пам’яток та 109 щойно виявлених об’єктів. Пам’ятки бувають різних видів: археологія, історія, архітектура, монументальне мистецтво, та одна будівля може мати кілька видів одночасно. За словами Лиштви, всі вони мають однакову цінність, а історичні навіть важливіші, бо пов’язані з конкретними людьми та подіями.

У 2024 році до державного обліку додали чотири нові об’єкти:

• могила професора Рейнгарда у Ботанічному саду ДНУ,
• будинок родини Бичихиних на вулиці Муслима Магомаєва;  
• особняк родини Струкових на Вернадського;
• дачний резервуар міського водогону на проспекті Науки.

Могила професора Рейнгарда у Ботанічному саду ДНУ. Фото з соцмереж

Особняк Струкових у Дніпрі. Фото з соцмереж

Дачний резервуар на проспекті Науки. Фото з соцмереж

Того ж року до Державного реєстру нерухомих пам’яток внесли 14 пам’яток архітектури національного значення, які перебували на обліку ще з 1963 року, але досі офіційно до переліку не потрапляли:

• Преображенський собор та Перша чоловіча класична гімназія на Соборній площі;
• Губернаторський будинок та два театри на Воскресенській;
• будинок гірничого інституту, хімічний корпус університету та суконна фабрика на проспекті Яворницького;
• будинок першого комерційного училища на Олеся Поля;
• палац у парку Шевченка;
• «Аудиторія Наукового товариства» на Половицькій;
• Миколаївська церква у Кодаках на Фортечній та Миколаївська церква на Виробничій.

Лоцманська контора. Фото – Управління з питань культурної спадщини Дніпровської міськради

У грудні 2025 року до реєстру додали ще дев’ять щойно виявлених об’єктів за видом «архітектура». Серед них кілька будівель, що добре знайомі дніпрянам. Наприклад, будинок Хрінникова на проспекті Яворницького, 67-К, який багато хто знає як готель «Україна».

Будинок Хрінникова на проспекті Яворницького. Фото Володимира Федорищева

Це одна з найвпізнаваніших будівель міста, зведена у 1913 році. Вона має шестикутні вікна, шатрові вежі з кованими шпилями та білі стіни, що нагадують архітектурні мотиви козацької доби.

Будівля поліклініки на проспекті Мануйлівському, 29. Фото  Володимира Федорищева

До реєстру також внесли шість корпусів колонії душевнохворих на вулиці Данила Самойловича, 1. Це  один з небагатьох збережених лікарняних комплексів початку XX століття.

Окремо варто згадати дачний резервуар на проспекті Науки, 110. Водонапірну вежу 1912 року дніпряни добре пам’ятають як колишній ресторан «Стара вежа».

Фото колишнього ресторану “Стара вежа”. Фото з соцмереж

У 1975 році будівлю переобладнали під ресторан, який став популярним місцем для весіль та святкувань. У період розквіту тут працювали коктейль-бар на першому поверсі, головний зал на другому, а також кафе з фонтаном на третьому.

У 2000 роках заклад закрився, а у серпні 2010 року будівлю площею 1 399 квадратних метрів спробували продати за понад 36 мільйонів гривень, але її так ніхто і не купив. Нині споруда має статус пам’ятки та перебуває під державною охороною.

Інша знакова для міста споруда – Головпоштамт до 2024 року мала статус пам’ятки архітектури та історії. Історичний статус був пов’язаний із подіями грудня 1917 року, та через закони про декомунізацію та деколонізацію Мінкульт виключив будівлю з переліку пам’яток історії. Менш ціннішим Головпоштамт від цього не став, бо статус пам’ятки архітектури за ним досі зберігається.

У місті є й будівлі, які ще не мають охоронного статусу, хоча заслуговують на нього. За словами Лиштви, взяття на облік — це довга процедура, яка потребує часу, досліджень та фінансів. Війна ускладнила цю роботу, бо тепер багато часу займає  обстеження об’єктів після кожного прильоту та складання актів візуального стану.

Хто та як має відновлювати пам’ятки

За відновлення пошкоджених об’єктів відповідають їхні власники: комунальні, приватні або державні. Десь наслідки обстрілів можна усунути швидко, замінивши, наприклад, вікна, а десь потрібно більше часу, бо відновлення потребує науково-проєктної документації, погоджень та коштів. Так будівлі на Вокзальній площі, 1 та на Севастопольській, 17 досі чекають на відновлення.

Ракета зруйнувала частину будинку на площі Вокзальній, 1 у Дніпрі. Фото – Суспільне. Дніпро

«Реставрація під час війни неможлива, оскільки потребує стабільності та наявності кваліфікованих будівельних бригад. Тим більше, що зараз більшість фінансування йде на відновлення пошкоджених обстрілами об’єктів», – пояснила Надія Лиштва.

Щодо пам’яток будь-якого виду взагалі не існує терміну реконструкція, бо вона заборонена на пам’ятках. Дозволені лише ремонтно-реставраційні роботи та все що до них відноситься. Для цінної історичної забудови без охоронного статусу правила інші. Її можна реконструювати, змінювати габарити та прибудовувати нові об’єми.

«Цінну історичну забудову можна реконструювати зі збереженням лише головного фасаду. Але навіть ці роботи потребують погодження Мінкультури, якщо об’єкт розташований в одному з історичних ареалів міста», – сказала Надія Лиштва.

Повномасштабне вторгнення також зупинило багато цікавих проєктів. Серед них реставрація будинку Хрінникова та створення музейного туристичного маршруту з безбар’єрним середовищем. Лиштва сподівається, що після перемоги місто зможе повернутися до цих планів.

Як приклад вдалого перетворення вона згадує реставрацію будівлі колишньої військової частини на Крутогірному узвозі, 21-А.

Будівля колишньої військової частини стала культурним центром. Фото – Ukrainer

«Будівля, яка колись належала військовій частині та багато років була закинута, наразі перетворилась в один з унікальних об’єктів, де проходять різноманітні  мистецькі виставки, проводяться лекції, музичні концерти. При цьому в ній було відреставровано не тільки фасади, а й інтер’єри з збереженням автентичних елементів», – сказала Надія Лиштва.

Будинок офіцерів: коли пам’ятку нищить не війна

У листопаді 2024 року у центрі Дніпра частково обвалився будинок на Воскресенській, 3 не через обстріл, а через байдужість. Це колишній «Англійський клуб» (чи інша назва – «Будинок офіцерів») та пам’ятка архітектури національного значення.

Будівлю колишнього клубу нищить час та байдужість. 

Споруда була у приватній власності, але її власник не допускав нікого на територію та не підписував охоронного договору. Після того як його визнали банкрутом у січні 2021 року, пам’ятку спробували продати за 26,3 млн грн. Проте торги не відбулися, бо ніхто не захотів змагатися за цю будівлю на аукціоні.

Як пояснили в управлінні з питань охорони культурної спадщини, міська влада не може змусити власника ремонтувати будівлю, тому що цим має займатися міністерство культури.

«Колишня будівля «Англійського клубу» НІКОЛИ не була комунальною власністю ні міста, ні області. Бюджетні кошти ЗАБОРОНЕНО використовувати для ремонтів приватної власності», — йдеться у поясненнях управління.

Втім, не всі старі будівлі, незалежно від охоронного статусу, спіткала така сумна доля.

Катеринославська суконна фабрика. Автор: Sergiy Klymenko

«Нове життя отримала пам’ятка архітектури національного значення суконна фабрика, яка перетворилась на сучасний торговий центр і була доволі якісно відреставрована», – розповіла Надія Лиштва.

Територія колишньої швейної фабрики “Володарка”. Фото – Urban Dnipro

Прикладом вдалої реконструкції є перетворення швейної фабрики «Володарка» у центрі Дніпра, хоча вона і не має статусу пам’ятки. Тут демонтували паркани, територію вимостили плиткою, відкрили фасади історичних будівель та облаштували наскрізний прохід між Барикадною та Магдебурзького права. Надія Лиштва каже, що саме такі приклади доводять, що зберегти історичне середовище й дати йому нове життя можливо навіть під час війни.