Особняк родини Струкових на вулиці Вернадського, 33, протягом багатьох років був резиденцією Катеринославських губернаторів. Ця велична будівля, збудована на початку XX століття, й досі зберігає в собі атмосферу минулої епохи. Про історію будівлі – читайте в матеріалі «Наше місто».
У 1790-х роках розпочалося освоєння земельної ділянки під міську забудову. Перший комплекс будівель, що належав статському раднику Петру Штеричу, вже позначено на фіксаційному плані міста 1793 року. У 1820-х роках садибу придбала Катеринославська духовна семінарія. Згодом семінарія викупила сусідню садибу Синельникових, утворивши єдине володіння.
Наприкінці 1840-х років Катеринославська духовна семінарія повністю позбулася своєї садиби, ймовірно, продавши її. Новим власником, ймовірно, став Петро Ананійович Струков. Проте, у його формулярному списку за 1852 рік не значиться будинок у Катеринославі.
Новий мурований особняк на цій ділянці було зведено орієнтовно у 1858-1859 роках. Загальне рішення головного фасаду являє собою спрощену репліку Потьомкінського палацу.
Після зведення особняку протягом перших десятиліть він не був постійним місцем проживання родини.
25 травня 1882 року, згідно з роздільним актом між спадкоємцями П.А. Струкова, власниками садиби стали брати Олександр, Мануїл та Ананій Петровичі Струкови. У 1883 році, після смерті М.П. Струкова, його частка у садибі була розділена між двома іншими братами.
Між 1890 і 1900 роками садиба активно облаштовувалась. У 1900-1910 роках на нижній частині ділянки збудували “Новий Струківський палац”, а у верхній – розбили новий сад. Старий особняк зазнав значних перебудов: по всьому периметру фасаду з’явився парапет з металевою решіткою у стилі модерн.
З кінця 1900-х років з’являються згадки про оренду квартир у будинку Струкова на Новодворянській вулиці, проте визначити, про які саме корпуси йдеться, неможливо.
У 1920-ті втративши свою первісну функцію, особняк знайшов нове життя, ставши будинком відпочинку для залізничників. Це свідчить про те, що будівля все ще мала цінність та використовувалась громадою.
У 1930-ті подальші зміни торкнулись особняка. Він був перетворений на житло для чиновників обласної адміністрації.
Архітектор О. Л. Красносельський, який досліджував будівлю в середині 1930-х років, описував особняк як “майже повністю зруйнований”. Ймовірно, йшлося про втрату оригінальних інтер’єрів та оздоблення, що стало наслідком зміни призначення будівлі.
У 1950-х роках, зі спорудженням п’ятиповерхового житлового будинку по вул. В. Вернадського, 33-А, територію колишньої садиби було зменшено до сучасного розміру.
З початку 2000-х років особняк закрили на реставрацію. Будівля має статус Пам’ятника архітектури.
Раніше ми писали, які таємниці зберігає будинок на розі вулиць Фабра та Старокозацької у Дніпрі.
Категорія: Важливо, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра
Позначки: Історія
