Через війну на Близькому Сході дизельне пальне в Україні в середньому вже коштує 87 гривень за літр. Аграрії закладають нові витрати у собівартість врожаю 2026 року, а значить продукти подорожчають, і питання лише коли та на скільки. Водночас на прилавках вже зараз дорожчають тепличні овочі, м’ясо та великодні продукти, але з інших причин. Де пальне справді винне, а де ні, пояснюють експерти у матеріалі «Наше місто».
Пальне дорожчає: чого чекати у магазинах
Від початку воєнної операції США проти Ірану ціни на дизельне пальне в Україні зросли на третину. Бензин подорожчав приблизно на 10 гривень за літр, автогаз на 2,5-3 гривні. На момент підготовки матеріалу середня вартість бензину А-95 на великих АЗС була близько 73,31 гривні за літр, а дизельного пального 87,87 гривні.

Кожного дня пальне на українських АЗС дорожчає. Фото з соцмереж
Нинішній стрибок не перший за час повномасштабної війни. За даними Центру економічної стратегії, від січня 2022-го до лютого 2026 року пальне в Україні подорожчало майже вдвічі, на 98%. Це не просто удар по бюджету автовласників, бо пальне закладається у собівартість усього, що лежить на полицях у магазинах.
Згідно з результатами березневого опитування Європейської бізнес-асоціації, через подорожчання пального близько половини компаній зможуть стримувати зростання цін лише 1–2 місяці.

Денис Марчук вважає, що дорогий дизель відіб’ється на цінах у другому півріччі 2026 року. Фото з особистого архіву.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук каже, що логістика від складу до магазину через здорожчання пального вже подорожчала. Через це продукти в середньому додали в ціні від 5 до 8%, але попереду може бути ще більший стрибок.
«Від того, як буде розвиватися ситуація далі, багато у чому буде залежати й підхід до нового врожаю. Тому що аграрії зараз активно працюють у полях і, власне, те пальне, яке було закуплене ще за старими цінами, його вистачить десь на три тижні, а далі, відповідно, потрібно буде реагувати на нові ціни», – пояснює Денис Марчук.
За словами Марчука, пальне у вартості посівної кампанії займає близько 12%, але коли його ціна зростає на 20-30%, то це впливає на вартість врожаю. До того ж дизель використовується не лише для польової техніки. Через відключення світла ферми, птахофабрики та свинокомплекси користувалися дизельними генераторами, і здорожчання пального збільшило їх витрати, за які заплатять покупці. Очікується, що молочка подорожчає першою, бо її виробництво потребує багато електроенергії, а м’ясо стане дорожчим пізніше, коли у фермерів закінчаться корми, які вони купили за старими цінами.
Ситуацію міг би врятувати гарний врожай, та сніжна зима створила для цього непогані передумови. Але паралельно з пальним дорожчають добрива, тому аграрії змушені економити на них. Через це врожай може бути меншим, а менша пропозиція штовхає ціни вгору.
Що подорожчає та коли
Зараз українці купують продукцію врожаю 2025 року, яка вже зібрана та зберігається на складах. Найбільший стрибок цін можна очікувати у другому півріччі 2026 року. Восени на прилавках з’явиться новий врожай, і у його вартість вже буде закладено дорогий дизель та добрива, й слабша гривня.
Економічний експерт Михайло Крапивко пояснює, чому саме продукти харчування дорожчають першими, а не, скажімо, одяг чи техніка. Від їжі, ліків та пального люди не можуть відмовитися ні за яких умов, тому виробники знають: якщо підняти ціну, купувати будуть все одно.

Михайло Крапивко впевнений, що не потрібно робити запаси та створювати ажіотаж. Фото з соцмереж
«У першу чергу дорожчають товари щоденного попиту, потім решта. Це стосується продуктів, товарів для здоров’я, ліків. Щодо палива, то воно все одно споживатиметься, а ось попит на одяг, техніку та меблі може впасти», – каже Михайло Крапивко.
Бізнес часто піднімає ціни заздалегідь, ще до того, як вичерпає поточні запаси. Маючи на складі пальне чи сировину, куплені за старою ціною, підприємець вже розуміє, що наступна партія обійдеться дорожче, тому закладає цю різницю одразу, щоб мати гроші на нову закупівлю. Саме тому цінники реагують швидше, ніж це здається логічним.
Великдень та сезонність: чому ціни ростуть вже зараз
Те, що відбувається з цінами зараз більш пов’язане не з дорогим дизелем, а з сезонними факторами. Щороку навесні вичерпуються залишки врожаю попереднього сезону, ринок переходить на ранній дорогий імпорт, а попит напередодні Великодня підштовхує ціни вгору. Михайло Крапивко, який відстежує ці цикли роками, каже, що нічого незвичайного тут немає.

На Великдень такі продукти, як яйця, зазвичай дорожчають. Фото з соцмереж
За розрахунками експертів Інституту аграрної економіки, у квітні 2026 року традиційний великодній набір на родину з чотирьох осіб обійдеться близько 1903,19 гривні. Це на 14,4% дорожче, ніж торік, коли такий самий набір коштував 1663,26 гривні. Як повідомив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, до кошика входять домашня паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який та твердий сири, хрін та сіль.
Паска за традиційним рецептом у 2026 році коштуватиме 266,89 гривні за кілограм, що на 14,6% більше, ніж торік. Це пов’язано з тим, що яйця подорожчали на 19,3%, молоко на 49,6%, борошно на 38,6%, дріжджі на 12,8%, родзинки на 14,1%. Єдиний продукт, що подешевшав на 18% – це цукор.
Найдорожчими на святковому столі залишаються м’ясні продукти. Пів кілограма буженини коштуватиме 353 гривні, а домашня ковбаса тієї ж ваги обійдеться у 287,5 гривні. Порівняно з 2025 роком буженина подорожчала на 16,5%, домашня ковбаса на 35,3%. Якщо додати помідори, огірки, яблука та вино «Кагор», то сума зросте до 2 347,94 гривні, що на 16,8% більше за торішній показник.
Навесні дорого коштують тепличні овочі, бо за них продавці платять у валюті. Тому як тільки долар дорожчає або зростає вартість пального, новий цінник з’являється майже одразу. Томати цієї весни коштують 187-278 гривень за кілограм, тоді як торік їхня вартість становила 126-189 гривень. Огірки тепличні наразі продають по 175-275 гривень за кілограм, що на 38,5% більше, ніж рік тому.
Армагедону не буде, але дешевше не стане
Попри все, експерти одностайні, що дефіциту продуктів Україні не загрожує, тому що країна вирощує у три-чотири рази більше, ніж споживає. Проте бігти скуповувати крупи чи ліки немає сенсу, бо ажіотаж сам по собі розганяє ціни та створює дефіцит.
«Найгірше, що може статися, це паніка. Адже паніка – це непередбачуване зростання як вартості, так і дефіциту. Працює це так: з’явилася інформація, що базовий товар подорожчав. Вслід за ним через певний час дорожчають товари щоденного попиту, а потім решта. Після цього зростає оплата праці, а далі настає період стабілізації», – вважає Михайло Крапивко.
Замість того, щоб скуповувати все, він радить тим, хто турбується за свої заощадження, перевести частину гривні у валюту.
«Є залишок коштів? Обміняйте на валюту та диверсифікуйте таким чином свої ризики. Якщо буде зовсім зле, продасте валюту та компенсуєте частину втрат», – радить Михайло Крапивко.
Наразі ніхто не береться передбачити, якими будуть ціни восени, тому що це залежить від того, до якої межі може дійти вартість пального та добрив, наскільки добрим буде врожай та наскільки часто доведеться бізнесу працювати на генераторах.
Категорія: Війна, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня, Україна
Позначки: Війна, Головне, Дніпро, Ціни на продукти



