ЕКСКЛЮЗИВ Дніпро став першим містом в Україні з «Сервісною карткою ВПО»

Дніпро став першим українським містом, де запрацювала «Сервісна картка ВПО» — нова платформа для внутрішньо переміщених осіб, яка дозволяє отримувати знижки на товари та послуги. Використовувати її просто: достатньо зареєструватися через Telegram-бот, завантажити довідку ВПО та підтвердити номер телефону. Після обробки заявки користувач отримує доступ до каталогу послуг і товарів, а бот генерує унікальний QR-код, який демонструється під час оплати. Детальніше про це розповідає “Наше місто”.

Ірина Глущенко, переселенка з Бахмута, приїхала до Дніпра у 2023 році та нині живе у шелтері. Вона дізналася про спеціальну картку для внутрішньо переміщених осіб і одразу вирішила зареєструватися.

– Залюбки користуюся цією карткою, — розповідає Ірина. – Наприклад, на медичні послуги можна отримати 20% знижки. Також є знижки на послуги перукаря, манікюр і багато іншого. Це дуже зручно.

За її словами, процес реєстрації виявився простим. 

– Добре, що ГО “Джерело підтримки” створила таку можливість, — додає переселенка. – Я зареєструвалась, це було не складно. Потрібна лише довідка ВПО. У чат-боті обираєш категорію, яка тобі підійде. У нас багато людей, що живуть у шелтері, користуються цією карткою. Для нас це дуже важливо. Коли є можливість економити на необхідних речах, життя стає трішки легшим.

Людмила Діннік, Голова громадської організації “Джерело підтримки” і членкиня ради ВПО міста Дніпро наголошує, що «Сервісна картка ВПО» відрізняється від інших подібних ініціатив.

 – У Києві чи Харкові існують картки, які надають знижки за рахунок бюджетних коштів на транспорт чи комунальні послуги, – пояснила пані Людмила. – Ми пішли іншим шляхом: залучили бізнес, який, проявляючи громадянську позицію, надає знижки внутрішньо переміщеним особам. При цьому сам бізнес отримує додаткових клієнтів. Це взаємовигідна підтримка.

Процес користування карткою простий та зрозумілий. З часом функціонал платформи розширюється. 

– Оскільки наша організація входить до Ради ВПО і ми працюємо з житловим напрямом, ми додали можливості для пошуку житла, – сказала Людмила Діннік. – Громади повідомляють про вакансії з проживанням, і ми поширюємо цю інформацію серед користувачів. Крім того, підприємці можуть реєструвати свої пропозиції знижок, і наш представник організації контактує з ними для підтвердження.

Людмила Діннік розповіла про стратегічні плани розвитку проєкту “Сервісна картка ВПО”.

– Ми проводили сесію нашої команди, яка складається з місцевих і ВПО, – додала пані Людмила. – Дівчата запропонували переформатувати сервіс так, щоб він був доступний не лише для ВПО, а й для всіх інших мешканців Дніпра. Це може стати інструментом соціальної згуртованості: бізнес надає допомогу у вигляді знижок, поширюється корисна інформація, і одночасно ми підсилюємо комунікацію в громаді.

Досвід Дніпра вже наслідують інші громади. 

– До нас звернулася Валентина Головата з хабу ВПО Херсонщини, – каже Людмила Діннік. – Побачивши нашу ініціативу, вони створили власну сервісну картку для херсонців. Ми поділилися контактами та показали, як працює система, і вони адаптували ідею під себе. Минулого тижня до нас звернулися бахмутці, які теж цікавляться подібним сервісом. 

“Сервісна картка ВПО” в Дніпрі — це приклад того, як соціальні інновації можуть об’єднувати громаду, підтримувати бізнес і водночас допомагати внутрішньо переміщеним особам адаптуватися та інтегруватися.

У Дніпрі Рада ВПО об’єднала переселенців, владу і громадськість

У Дніпрі продовжують вибудовувати системну підтримку для людей, які були змушені залишити свої домівки через війну. Серед іншого, у вересні 2023 року рішенням виконкому міськради створили Координаційну раду з питань внутрішньо переміщених осіб.

Вона об’єднує представників влади, громадського сектору та самих переселенців, формуючи майданчик для спільних рішень і рекомендацій. Наразі до її складу входять 22 учасники, 11 ВПО, 8 представників виконавчих органів міської ради та 3 представники громадських і благодійних організацій.

– Ми свідомо формували Раду так, щоб голос переселенців був не формальним, а визначальним, – наголосила Ольга Новікова – голова Координаційної ради з питань ВПО у м. Дніпрі. – Саме люди, які мають цей досвід, найкраще розуміють потреби і можуть впливати на рішення, що стосуються їхнього життя у новій громаді.

До Ради можуть входити переселенці, яким виповнилось 18 років, а також представники громадських об’єднань та благодійних організацій, діяльність яких спрямована на підтримку ВПО. 

– Для нас принципово, щоб до складу входили активні люди з конкретними ідеями, досвідом та готовністю працювати на громадських засадах, — додала Ольга Новікова. – Це не формальний орган — це команда, яка має реальний вплив на процеси інтеграції та підтримки переселенців у Дніпрі.

Відбір членів Ради відбувається через подання документів до департаменту соціальної політики міськради, а остаточний склад затверджується розпорядженням міського голови з урахуванням пропозицій і відповідності кандидатів визначеним критеріям.

Основні напрями роботи — соціальний захист, забезпечення житлом, працевлаштування та доступ до медичної, психосоціальної та правової допомоги. 

– Координаційна рада фактично є платформою для взаємодії між владою, громадським сектором і міжнародними організаціями, – пояснила Ольга Новікова. – Завдяки цьому вдається об’єднувати ресурси різних сторін для реалізації спільних проєктів, залучення міжнародної підтримки та розвитку ініціатив, спрямованих на покращення умов життя переселенців у Дніпрі.

Координаційна рада з питань ВПО при міській раді має консультативно-дорадчий статус. Вона не ухвалює адміністративних рішень, проте формує рекомендації для влади, долучається до розробки місцевих програм та нормативних актів і стежить, щоб потреби внутрішньо переміщених осіб враховувалися у міській політиці.

Що вдалося реалізувати для переселенців у Дніпрі

У Дніпрі Координаційна рада з питань ВПО демонструє практичні результати роботи — від соціальних інструментів підтримки до масштабних інтеграційних подій. Одним із ключових досягнень став запуск сервісів, які безпосередньо впливають на якість життя переселенців.

Однією з важливих ініціатив є проєкт «Сервісна картка ВПО». Вона дає можливість переселенцям отримувати знижки на різні товари та послуги — наприклад, на дитячі товари, послуги перукаря чи спортивні абонементи.

Цей проєкт вдалося реалізувати завдяки співпраці Дніпровської міської ради, ради ВПО, громадської організації «Джерело підтримки» та міжнародних партнерів, зокрема за підтримки гранту Міжнародного республіканського інституту.

Паралельно Рада створює майданчики для обговорення ключових проблем переселенців. Одним із таких став круглий стіл «Спроможні разом».

– На засіданні представники влади, громадських організацій та переселенців обговорили зміни в законодавстві, житлові питання ВПО та практичні ініціативи для розвитку громади, — зазначає Ольга Новікова.

Окрему увагу приділяють інтеграції переселенців у життя міста. У листопаді 2025 року в Дніпрі провели масштабний захід «Там де мрії будують міста», який об’єднав різні формати — від ярмарку вакансій до освітніх і дитячих активностей.

– Мешканці нашої громади — переселенці, волонтери, представники соціальної сфери, громадських організацій, бізнесу — об’єдналися, щоб знайти нові можливості, отримати підтримку, поділитися досвідом і просто відчути себе частиною великої дніпровської родини, — говорить вона.

Учасники заходу могли пройти експрес-співбесіди, долучитися до воркшопів, відвідати майстер-класи та скористатися просторами підтримки.

– Малеча мала можливість на повну повеселитися у дитячому містечку, – додає Ольга Новікова. – У зоні лекторію спікери ділилися історіями успіху, порадами. Адже головна мета заходу — показати, що поруч завжди є ті, хто готовий навчити та підтримати.

Важливою частиною роботи Ради залишається системний збір інформації про потреби ВПО. 

– Рада щорічно проводить опитування серед ВПО для актуалізації потреб, виявлення викликів та прогалин для подальшого вирішення питань на місцевому рівні, а також залучення локальних та міжнародних організацій для покриття потреб, — підкреслює вона.

На основі цих даних реалізуються спільні ініціативи з органами місцевого самоврядування — від нетворкінгових зустрічей до інформаційних кампаній і соціальних акцій. Також підтримуються освітні проєкти, зокрема перенавчання в межах «Жіночого будівельного батальйону». Проведено заходи зі залученням департаменту охорони здоров’я до Всеукраїнської акції “16 днів проти насильства”.

– Також згідно отриманих результатів опитувань та аналізу місцевих програм, пропонується внесення змін, — зазначає Ольга Новікова. – За 2024-2025 роки подано 4 пропозиції про внесення змін до місцевих органів та на рівні держави.

Окремим напрямом стала культурна інтеграція — налагоджено співпрацю з Дніпровським академічним театром опери та балету, що відкриває для переселенців доступ до культурного життя міста.

Як переселенці можуть долучитися до роботи Ради ВПО та її ініціатив

Координаційна рада з питань ВПО у Дніпрі завершує один етап роботи та переходить до формування нових завдань. За підсумками 2024–2025 років уже підготовлено звіт, який найближчим часом представлять публічно.

– Наразі виконується планування діяльності Ради на наступні 2 роки, проведення чергового опитування для розуміння викликів, потреб, які виникають у ВПО, — говорить Ольга Новікова.

Серед ключових напрямів — поглиблення інтеграції переселенців у громаду, розвиток соціальних сервісів і посилення міжнародної співпраці. 

– Також планується продовжувати роботу над ініціативами у сферах працевлаштування, житлових рішень для ВПО, підтримки релокованого бізнесу та удосконалення програм соціальної підтримки, – додає Ольга Новікова. 

За її словами, до засідань також можуть долучатися запрошені учасники, а комунікація з радою можлива через електронну пошту, – сторінку в фейсбуку – Рада ВПО у м. Дніпро 2024, телеграм канал  “Рада ВПО м. Дніпро.”

Фото НМ та з відкритих джерел.

Читайте також: Продуктова допомога для ВПО: у Дніпрі продовжують підтримку переселенців.

Раніше ми писали: Грошова компенсація за працевлаштування ВПО: хто може отримати понад 8 тисяч гривень.