ЕКСКЛЮЗИВ Антистрес під час війни: які незвичайні розваги обирають дніпряни 

Повномасштабна війна, постійні повітряні тривоги, новини з фронту та невизначеність майбутнього — усе це щодня створює сильне психологічне навантаження для українців. У таких умовах людям особливо важливо знаходити хоча б невеликі моменти відпочинку, які допомагають відновити сили, переключитися та зменшити рівень стресу. 

Попри складні обставини, у місті продовжують працювати простори та розваги, які допомагають людям хоча б ненадовго відволіктися від тривожної реальності, виплеснути емоції, отримати нові враження та просто провести час із друзями чи родиною. Які незвичні способи відпочинку обирають дніпряни, щоб зняти напругу, та чи справді такі активності допомагають впоратися зі стресом — про це розповідає “Наше місто”.  

Барабани замість антистресу

У Дніпрі одним із таких незвичайних способів відпочинку стала музика, зокрема гра на барабанах. У місті вже майже рік працює музична школа «Фабрика барабанів», де дніпряни можуть навчитися грати на інструментах, знайти нове хобі та навіть виступити на сцені. За словами керівника школи Павла Чорного, «Фабрика барабанів» — це частина великої мережі музичних шкіл в Україні, яка бере свій початок з Одеси. 

«Це одна з найбільших музичних шкіл в Україні. Перша школа відкрилася в Одесі ще до війни, а зараз це вже ціла мережа. У Дніпрі школа працює майже рік — у травні буде рівно рік з моменту відкриття», — розповідає Павло Чорний.

Хоча основний акцент тут роблять саме на барабанах, у школі також навчають гри на гітарі та вокалу. Втім, як пояснює керівник, це не просто місце для уроків музики.

«Насправді це більш глибше місце. Це незвичайна музична школа. Тут створюється ком’юніті людей, які живуть своїми мріями, шукають нових друзів, відкривають для себе щось нове. Ми формуємо велике коло однодумців, які просто кайфують від музики», — каже він.

Наразі у школі в Дніпрі займається вже понад сотня учнів. При цьому навчатися тут можуть люди будь-якого віку — від молоді до пенсіонерів. У школі переконані: почати займатися музикою можна у будь-якому віці.

Так, серед учнів мережі є навіть люди старші за 60 років. Наприклад, на одному з концертів у Дніпрі виступав 60-річний учень, який виконав популярну пісню “Toxic” співачки Брітні Спірс.

«Це показує, що музика не має вікових обмежень. Якщо ти хочеш — бери і кайфуй. А ми, як команда професіоналів, допоможемо здійснити цей запит. Школа працює щодня без вихідних з 11:00 до 21:00. Графік занять гнучкий, адже це школа для дорослих. Ми розуміємо, що у кожного своя робота, свій ритм життя, тому підлаштовуємося під кожного учня», — пояснює Павло Чорний.

Заняття починаються з безоплатного пробного уроку, під час якого викладачі визначають рівень підготовки людини — від повного новачка до досвідченого музиканта.

Барабани як спосіб виплеснути емоції

У непростий воєнний час музика для багатьох стає способом впоратися зі стресом. І барабани — один із найемоційніших інструментів.

«Музика — це інструмент, який допомагає людині у різних життєвих ситуаціях. А барабани передають весь драйв і шаленість музики. Барабанщик тримає ритм усієї композиції, завдяки йому люди можуть рухатися, відчувати музику», — каже Павло Чорний.

Окрім творчості, барабани виконують ще й своєрідну терапевтичну функцію.

«Це навіть певний антистрес. Люди ходять у спортзал, щоб скинути напругу. А барабани мають такий самий ефект. Після заняття виходиш і відчуваєш — фух, ніби скинув увесь стрес», — додає він.

За словами керівника школи, чимало людей приходять на заняття не лише заради музики, а й для того, щоб відволіктися від тривожних новин і складної реальності. Однією з особливостей школи є звітні концерти, де учні можуть виступити перед глядачами разом із музичним бендом.

«Коли ти спускаєшся зі сцени, думаєш: “Блін, як круто, що я це зробив”. Це справжній екстаз, який словами не передати. Це треба просто пережити хоча б раз у житті», — каже керівник.

Особистий досвід журналістки

Я також вирішила спробувала пограти на барабанах під час візиту до школи. І досвід виявився справді несподівано захопливим. Кілька ударів по барабанах — і ти ніби на мить забуваєш про буденні турботи. Атмосфера у студії, енергія музики створюють відчуття свободи і драйву. Враження залишилися дуже позитивними та приємними. 

До того ж музика для мене — не чужа справа. Ще у старших класах я закінчила музичну школу та грала на флейті. Тож відчути знову цю творчу атмосферу було особливо приємно.

І якщо ви давно мріяли урізноманітнити своє життя або додати до нього яскравих фарб, любите музику, як і я, колись грали на інструменті або просто маєте творчу й тонку натуру — можливо, варто спробувати. 

Музична школа знаходиться за адресою Січеславська Набережна, 33. Записатися на безкоштовне перше заняття можна за номером телефону: 075-300-02-94. 

Чому дніпряни обирають страшні емоції, щоб відволіктися від війни

У Дніпрі ще одним популярним варіантом дозвілля є квест-кімнати — інтерактивні ігри, де потрібно розгадувати загадки, працювати в команді та переживати справжні емоції.

За словами власника мережі квест-кімнат Xroom Ігоря Назара, попит на таке дозвілля у місті залишається стабільно високим навіть під час війни. Наразі у місті працює велика кількість різноманітних квест-кімнат, і мережа продовжує розширюватися.

«Зараз у нас відкрито 39 різних квест-кімнат. Ще кілька нових будуються. Щомісяця нас відвідують приблизно п’ять тисяч різних людей», — розповідає Ігор Назар.

За його словами, багато відвідувачів повертаються знову, адже кожна кімната має свою історію, сюжет і рівень складності.

«В основному люди приходять у квест один раз, а потім йдуть у другий, третій, четвертий. Це як кіно — подивився один фільм і хочеться ще. Деяким настільки подобається, що вони можуть навіть кілька разів проходити той самий квест», — пояснює він.

Найчастіше відвідувачами квест-кімнат стають підлітки. Саме тут вони часто святкують дні народження або проводять час із друзями. Натомість дорослі відвідувачі обирають дещо інший формат відпочинку.

«Люди віком від 20 до 40 років частіше ходять на хорор-квести. Ви можете побачити, що страшні квести зараз відвідують значно більше, ніж звичайні пригодницькі», — зазначає Ігор Назар.

Популярність хорор-квестів, на думку власника мережі, частково пояснюється психологічними особливостями людини. Під час гри учасники переживають сильні емоції — страх, адреналін, сміх і навіть крики. Але після цього, каже він, люди відчувають полегшення.

«Там люди лякаються, кричать, веселяться. А потім у реальному житті почуваються більш спокійно і стримано реагують на різні події — навіть на тривоги чи прильоти», — пояснює Ігор Назар.

За його словами, психологи також відзначають, що контрольовані страшні емоції можуть допомагати людині адаптуватися до стресу. 

Мережа квест-кімнат працює у Дніпрі вже десять років.

«Ми відкрилися ще у 2015 році. За цей час виросли до найбільшої мережі квест-кімнат у Дніпрі та однієї з найбільших в Україні», — розповідає Ігор Назар.

Сьогодні відвідувачі можуть обирати квести різних жанрів — від пригодницьких і детективних до справжніх хорор-історій. За словами організаторів, головна цінність таких ігор — це емоції, які люди отримують під час проходження квесту.

«Люди сміються, кричать, думають, шукають підказки, комунікують один з одним. Це дуже добре переключає від нашого складного сьогодення і допомагає зняти стрес», — підсумовує Ігор Назар.

У час, коли країна переживає непрості випробування, навіть кілька годин гри, адреналіну та командної роботи можуть стати можливістю перевести дух, відновити емоційний баланс і просто провести час разом із друзями чи родиною.

Ціна за відвідування тематичних квест кімнати стартує від 1000 гривень. Обрати жанр кімнати та рівень складності й забронювати можна на сайті “Xroom” або за номером телефону: 098-646-71-11. 

Вільне падіння без парашута: як аеротруба допомагає дніпрянам перезавантажитись

У Дніпрі можна відчути емоції вільного падіння без літака та парашута. У місті працює аеродинамічна труба – інтерактивний тренажер, який дозволяє людям буквально піднятися у повітря і відчути стан польоту. У час війни, коли багато людей живуть у постійному стресі та тривозі, така розвага для багатьох стає можливістю хоча б на кілька хвилин відволіктися від реальності та перезавантажитися.

Спробував такий політ і Нікіта, переселенець з Нікополя. Хлопець зізнається: завжди мріяв стрибнути з парашутом, але ніколи не наважувався. Аеротруба стала можливістю відчути схожі емоції без ризику.

“Чесно, для людини, яка все життя мріяла стрибнути з парашутом, але не могла наважитися – це дуже сильні відчуття. Це просто вау. Їх неможливо передати словами”, – ділиться Нікіта.

Під час польоту хлопець каже: на кілька хвилин вдалося повністю відключитися від повсякденних думок і просто насолодитися моментом. Для людини, яка постійно переживає за батьків, що залишаються у Нікополі під обстрілами, це особливо важливо.

“Стрес знімається повністю. Коли я піднявся вище, чесно кажучи, я взагалі не думав ні про що. Я просто летів і насолоджувався моментом. Я був тут і зараз”, – говорить він.

Свої сили у польоті спробував і дев’ятирічний дніпрянин Ярослав. Хлопчик отримав сертифікат на день народження і вперше дізнався, що таке аеротруба.

“Це було класно. Як у космосі. Трохи страшно, але дуже круто”, – розповідає Ярослав.

Перед польотом усі відвідувачі проходять інструктаж та тренування на спеціальному тренажері. Тут пояснюють техніку безпеки та показують основні рухи, які допомагають триматися у повітряному потоці. Керівник аеротруби Flytime Дмитро Якушев пояснює: цей атракціон фактично імітує відчуття вільного падіння.

“Це аеродинамічний тренажер, який дозволяє людині відчути емоції вільного падіння без літака і парашута. Відчуття дуже близькі до реальних. Літати можуть як дорослі, так і діти, і це абсолютно безпечно”, – говорить Дмитро Якушев.

За його словами, технічно аеротруба працює завдяки потужним двигунам, які створюють сильний потік повітря.

“Це закритого типу труба – металевий каркас. Усередині два потужні двигуни по 230 кіловат, які нагнітають повітря і піднімають людину у повітря. Саме так створюється ефект польоту”, – пояснює керівник.

Такі аеродинамічні труби рідкісне явище навіть у світі. В Україні їх лише кілька, і одна з них працює саме у Дніпрі. Спочатку подібні установки з’явилися у Сполучених Штатах як тренажери для військових льотчиків. Згодом їх почали використовувати спортсмени-парашутисти для тренувань. За словами Дмитра Якушева, аеротруба дозволяє значно швидше відточувати навички.

“Щоб налітати пів години у небі, парашутисту потрібно зробити приблизно 27 стрибків з парашутом. А тут це можна зробити за півгодини тренування у трубі”, – говорить він.

Наразі через повномасштабну війну небо для цивільних польотів закрите, тому спортсменів-парашутистів стало значно менше. Багато з них тимчасово залишили цей спорт або знайшли інші екстремальні хобі.

Сам Дмитро Якушев також має досвід стрибків з парашутом – за його словами, він здійснив близько 15 стрибків. А всі тренери та інструктори у Flytime- професійні скайдайвери з великим досвідом польотів.

Окрім звичайних відвідувачів, сюди часто приходять військові, які проходять реабілітацію у Дніпрі або перебувають у короткій відпустці.

“Коли людина літає у трубі, вона повністю відключає мозок. Організм адаптується до нових відчуттів, і це можна порівняти з перезавантаженням комп’ютера. Навіть кілька хвилин польоту можуть дати заряд позитивних емоцій на довгий час”, – пояснює керівник.

Тож для багатьох дніпрян та гостей міста аеротруба стає не лише розвагою, а й способом хоча б на мить відірватися від важкої реальності, відключити думки про тривоги та обстріли і просто відчути свободу польоту.

Один політ в аеротрубі коштує 1210 гривень. Сам заклад Flytime знаходиться на першому поверсі ТРЦ “Вавілон” (вежа №7), за адресою вулиця Сонячна Набережна, 2. Графік роботи: середа-неділя з 12:00 до 19:00. За детальною інформацією можна звернутися за номером телефону: 093-541-79-75.

Чи справді незвичні активності допомагають впоратися зі стресом: думка психологині

Психологиня, арттерапевтка та психотерапевтка Олександра Корсун пояснює: у складні періоди життя, зокрема під час війни, для нервової системи людини важливо мати можливість періодично перемикатися зі стану напруги на стан відновлення. І зробити це допомагають різні тілесні та емоційні досвіди. За словами фахівчині, людський організм має природні механізми, які дозволяють знижувати стрес через органи чуття.

«Людина має п’ять органів чуття, і саме через них ми природним способом можемо знижувати напругу. Звуки, рух, тілесні відчуття чи нові враження допомагають нервовій системі переключатися зі стану стресу в стан відновлення», — пояснює Олександра Корсун.

Фактично такі активності допомагають людині знову відчути контакт із собою та власним тілом.

«Через подібні досвіди ми повертаємо контакт із власним тілом і собою. А здатність розслаблятися напряму пов’язана зі здатністю відчувати свої потреби», — говорить психологиня.

Саме тому різні види дозвілля — від творчих занять до активних розваг — можуть працювати як спосіб емоційного перезавантаження.

Наприклад, музика та гра на інструментах допомагають безпечно прожити та вивільнити емоції.

«Гра на барабанах дозволяє через ритм і звук безпечно вивільнити накопичені емоції та фізичну напругу», — зазначає фахівчиня.

Не менш ефективними можуть бути й інтелектуальні розваги, які перемикають увагу людини з тривожних думок.

«Квест-кімнати допомагають переключити увагу з тривожних думок на вирішення задач і взаємодію з іншими людьми. Це також знижує внутрішній стрес», — пояснює психологиня.

А ось активності, пов’язані з новими відчуттями та адреналіном, можуть буквально перезапустити нервову систему.

«Політ в аеротрубі дає сильний тілесний досвід новизни й драйву, який буквально перезапускає нервову систему та повертає людину у стан присутності тут і зараз», — каже Олександра Корсун.

За її словами, у час війни подібні способи відпочинку можуть стати важливою частиною психологічної гігієни.

«Коли людина дозволяє собі хоча б ненадовго відволіктися, отримати нові враження, рух або емоції — це допомагає нервовій системі відновлюватися. І завдяки цьому ми можемо легше справлятися з навантаженням, яке зараз переживає суспільство», — підсумовує психологиня.

Фото: “НМ” / особисті фото героїв матеріалу