Після початку великої війни у деяких чоловіків, які вирішили уникнути мобілізації, раптом прокинулась жага до знань. Ті, хто вже давно отримав освіту, знову почали штурмувати ПТУ, коледжі та виші. Але чи отримають такі студенти відстрочку від служби? І загалом – чи багато ухилянтів ховаються у вишах Дніпра? Відповіді на ці та інші питання шукала журналістка видання «Наше місто».
Студенти старші 25 років не втратять відстрочку
У середині лютого Верховна Рада нарешті завершила розгляд законопроєкту №13574 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Хоча раніше документ передбачав уточнення щодо студентів та здобувачів освіти, в остаточній версії законопроєкту змін щодо відстрочки для тих, хто розпочав навчання після 25 років, не передбачено. Закон був підписаний Головою ВРУ та переданий на підпис Президентові.

Студенти 25+ мають право на отримання освіти. Фото з відкритих джерел.
У чому його суть? Після довгих обговорень та коливань Верховна Рада все ж таки прийняла за основу законопроєкт від 30.07.2025 №13574 «Про внесення зміни до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації деяким категоріям громадян». Однак до другого читання він мав нові правки та деталі.
Зокрема, документ уточнював перелік студентів, які мають право на відстрочку. А саме:
– Здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти (бакалаври), які розпочали навчання не пізніше ніж за рік до досягнення граничного віку направлення на базову військову службу та навчаються за денною або дуальною формами.
– Здобувачі другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівнів освіти, що навчаються вперше на рівні, вищому за попередньо здобутий. Тобто порядок має бути таким: школа, коледж ( якщо студент вирішив вступити в нього після школи), бакалаврат, магістратура, аспірантура. А не коледж після бакалаврату чи бакалаврат після магістратури.
– Докторанти.
– Лікарі (провізори)-інтерни та лікарі-резиденти.
Документ ухвалено у повторному другому читанні та в цілому, 17.02.2026 він був підписаний Головою ВРУ та направлений на підпис Президента. В остаточній версії законопроєкту №13574 не передбачено ніяких змін щодо відстрочки від мобілізації, зокрема здобувачів освіти, які розпочали навчання після 25 років.

Важливо звернути увагу на такі нюанси:
– Відстрочка надається під час здобуття першої освіти.
– Повторна вища освіта, здобута після 25 років, не дає права на відстрочку.
– Для підтвердження відстрочки необхідно брати довідку з навчального закладу, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО). З 1 листопада 2025 року діє спрощена процедура: більшість відстрочок студентам продовжуються автоматично, переважно через застосунок «Резерв+» або через ЦНАП.
Не навчаєшся – можеш бути відрахований
На початку 2026 року чимало українських ЗМІ вибухнули новиною: у вишах проходять перевірки, за результатами яких відбуваються масові відрахування студентів. Про це повідомила Наталія Піпа, секретарка освітнього комітету Верховної Ради. За словами посадовиці, у навчальних закладах почались серйозні перевірки вступників через великий наплив чоловіків призовного віку.

Наталія Пипа. Фото з відкритих джерел.
– Всіх тих студентів, яких регулярно не було на парах у 2024/2025 році, відраховували, – повідомила Наталія Пипа. – І це продовжують робити далі. Це чинний механізм. Служба має право перевіряти присутність студентів на будь-якому рівні навчання. Ті, хто перейшов туди не для навчання, а щоб мати відстрочку, позбавляються цього.
Нічого нового, по суті, не сталося: йдеться не про нові механізми, а про повноваження, якими давно володіє Державна служба якості освіти (ДСЯО). Ця служба має право перевіряти присутність студентів на будь-якому рівні навчання. Ті, хто фактично не навчається, втрачають статус студента і, відповідно, право на відстрочку від мобілізації. Приводом для подібних перевірок став той факт, що за даними ДСЯО, в Україні від початку повномасштабної війни зросла кількість студентів, старших 25 років. До 2022 року їх завжди було близько 30 тисяч. А протягом останніх трьох років раптом стало близько 230 тисяч.
Висновок напрошується сам собою: достатньо часто ті, хто стають студентами, намагаються таким чином уникнути мобілізації. В результаті перевірок станом на кінець 2025 року в Україні були відраховані близько 50 тисяч студентів віком 25+. Серед них були ті, які вступали з порушеннями закону, а також ті, хто були затятими прогульниками.

Для того, щоб стати студентом, потрібно обов’язково стати на військовий облік. Фото з відкритих джерел.
За словами голови ДСЯО Руслана Гурака, для тих, хто вступає, щоб уникнути призову, важливі три речі: щоб було легко вступити й навчатися, і все це — недорого. Саме тому серед ухилянтів не популярні медичні спеціальності та правничі. По-перше, для вступу на ці напрями потрібно мати щонайменше 150 балів НМТ. По-друге, оплата за навчання дуже висока, а навчатися там нелегко. Водночас навіть після перевірок і відрахувань загальна ситуація не змінилася — понад 200 тисяч студентів віком старше 25 років досі залишаються в системі освіти. І кожної вступної кампанії їхні лави поповнюються.
Університет ім. А. Нобеля не розголошує кількість студентів 25+
Чи багато ухилянтів ховаються у дніпровських навчальних закладах? Отримати відповіді на ці питання виявилось тим ще квестом. Знайти студентів віком 25+ у ПТУ не вдалося – за інформацією департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, їх там немає. Щодо закладів вищої освіти, розпочати пошуки я вирішила з приватного вишу – Університету ім. Альфреда Нобеля. Чомусь була надія на те, що вони як комерційна структура не будуть приховувати інформацію про наявність дорослих студентів. Серед моїх знайомих у різні роки їх було чимало, вони отримали дипломи саме в Нобеля. Тож, яка це таємниця? Але я помилилася. На свій запит отримала ось таку відповідь від Анастасії Кононенко, заступника ректора з управління персоналом та з правових питань:

В Університеті ім. А. Нобеля не поспішають розповідати про кількість студентів 25+. Фото з відкритих джерел.
“ Запитувана інформація (йдеться про кількість студентів віком 25+ – Авт.) не є публічною у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки її надання потребує створення нової інформації шляхом аналітичної обробки, вибірки та узагальнення даних за віковими, освітніми та адміністративними ознаками. Закон не покладає на розпорядника обов’язку створювати нову інформацію на запит.
Інформація щодо результатів перевірок контролюючих органів, у тому числі Державної служби якості освіти України, належить до службової інформації та матеріалів державного контролю. Надання таких відомостей третім особам можливе виключно у випадках та порядку, прямо передбачених законодавством.
Запит у запропонованому вигляді не містить обґрунтування суспільного інтересу, який би переважав необхідність захисту службової інформації та законних інтересів закладу освіти.
З огляду на викладене, Університет імені Альфреда Нобеля не має правових підстав для надання запитуваної інформації”.
В УДУНТ вік не є причиною для відрахування
Можливо, у державному закладі, під час відвертої розмови віч-на віч, вдасться отримати бажану інформацію? Так, я її дійсно отримала, але, на жаль, вона виявилася не настільки повною, як би мені хотілося. В Українському державному університеті науки та технологій запевняють: масових відрахувань після перевірок не було, скільки саме людей відрахували – «ніхто вам не скаже». Утім, підхід до всіх студентів — незалежно від віку — залишається однаковим.

Сергій Байдак. Фото автора.
– Навесні минулого року наш університет проходив перевірку ДСЯО, і одним із її пунктів був саме вступ — наскільки коректно ми приймаємо вступників, чи правильно оформлені документи, чи немає ознак фіктивності навчання, – розповідає Сергій Байдак, відповідальний секретар приймальної комісії УДУНТ. – Звичайно, як і будь-якого року, як і будь-якого семестру, студенти відраховуються — але виключно за академічну неуспішність. І не має значення, 18 їм років, 25+ чи 45+. Ті, хто не навчаються, не складають сесії, не виконують завдання, підлягають відрахуванню. Наскільки мені відомо, жодних масових відрахувань — десятками чи сотнями, як інколи пишуть у ЗМІ, — в нас не було. Після перевірки також не відбулося жодних “чисток”. Були зауваження, як це буває завжди, університет на них відреагував у робочому порядку.
За словами Сергія Байдака, після початку повномасштабного вторгнення рф кількість вступників старшого віку дійсно зросла. Водночас університет не має права обмежувати людину в праві на освіту, якщо вона відповідає формальним вимогам і складає вступні випробування. У п’яти інститутах УДУНТ працюють окремі відбіркові комісії, залучені фахівці з перевірки військово-облікових документів, інформації в реєстрах. Таким чином університет намагається мінімізувати ризики ще на етапі вступу. Згодом законодавчі зміни, зокрема щодо відстрочки при повторному здобутті освіти на тому ж рівні, вплинули на зменшення кількості вступників старшого віку. Однак, як зазначають в університеті, сам по собі вік не визначає ні якість навчання, ні його результат.

В УДУНТ навчається чимало успішних студентів 25+. Фото з відкритих джерел.
– Ми не можемо обмежити людину в праві навчатися, якщо в неї все гаразд із документами і вона складає вступні іспити, – пояснює Сергій Байдак. – Серед студентів 25+ є ті, хто отримує підвищені стипендії, захищає дипломні та магістерські роботи на “відмінно”. Якщо людина хоче навчатися — вона буде навчатися, незалежно від віку. Хтось поєднує освіту з роботою, хтось повертається в університет заради кар’єрного зростання чи підвищення кваліфікації. Тому говорити однобоко, що це явище негативне або позитивне, — неправильно. Все залежить від конкретної особистості та її мотивації.
Щодо аспірантури, в університеті також відзначають певне зростання інтересу в попередні роки, однак додаткові вступні випробування, підвищені вимоги до знання іноземної мови та іспити зі спеціальності суттєво відсіюють випадкових вступників. Частина кандидатів не проходить внутрішні іспити, особливо, якщо намагається вступити за кардинально іншою спеціальністю. В УДУНТ підкреслюють: відрахування можливе лише у випадку системної академічної неуспішності — коли студент не з’являється на заняття, не виконує завдань і не складає сесію. Разові пропуски, особливо з огляду на змішаний формат навчання, перебої зі світлом чи інтернетом, не є підставою для негайного відрахування.
ДСЯО виявила порушення у дніпровських вишах
Запит щодо результатів перевірок дніпровських вишів я також надіслала безпосередньо до ДСЯО. І отримала ось так цікаву відповідь за підписом Олександра Якименка, першого заступника голови Служби.

«Повідомляємо, що Службою в межах повноважень було здійснено позапланові перевірки закладів освіти, розташованих у м. Дніпрі, де, за даними ЄДЕБО, встановлено значну кількість здобувачів чоловічої статі віком 25+:
– Український державний університет науки і технологій;
– Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій»;
– ТОВ «Європейський медичний університет»;
– Відокремлений структурний підрозділ «Донбаський аграрний фаховий коледж Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля».
За результатами перевірок виявлено основні типові порушення:
– у кожного п’ятого зарахованого здобувача освіти, особова справа якого перевірялась, встановлено порушення щодо військово-облікового документа, що є незаконним зарахуванням;
– зафіксовано практично відсутність студентів на заняттях, до того ж проведення багатьох занять в очному форматі (журнали відвідування, розклад тощо). Також відсутній дієвий контроль виконання студентами індивідуальних навчальних планів;
– встановлено випадки несвоєчасного (упродовж п’яти днів) внесення інформації про рух контингенту (накази про зарахування, відрахування, переведення, поновлення) в ЄДЕБО;
– поновлення здобувачів освіти здійснювалися з порушеннями;
– значна кількість студентів переведена без належного обґрунтування на індивідуальні графіки навчання, що фактично дозволяло їм не відвідувати заняття;
– у всіх перевірених закладах освіти з’ясовано, що переважна кількість вступників у 2024 році навчалася за індивідуальним графіком, який не передбачений чинним законодавством. Формально індивідуальний графік дає можливість не відвідувати лекції на старших курсах. На практиці окремі студенти взагалі не з’являлись ні на лабораторні чи семінарські, ні на практичні заняття. Використання автономії закладами освіти відбувається фактично з порушеннями принципів академічної доброчесності».
Висновок робити можна, але чи варто? На жаль, сьогодні українські заклади вищої освіти всіма правдами та неправдами тримаються за кожного студента, особливо якщо він – контрактник. Бо їх кількість через війну, виїзд молоді за кордон, демографічну ситуацію неухильно зменшується. Так само, як і якість освіти. Але це вже тема для іншого матеріалу.
Фото автора та з відкритих джерел.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як у Дніпрі відбувається зимовий вступ.



