Skip to content

ЕКСКЛЮЗИВ Мати загиблого героя Олексія Нікуліна згадує сина, як людину з великим серцем і загостреним відчуттям справедливості

З перших днів антитерористичної операції у 2014 році Олексій добровольцем став на захист України. Отримав поранення і у травні 2015 повернувся додому у рідне Таромське. А з початком повномасштабного вторгнення знову став на захист Батьківщини. А от у вересні 2022-го наш мужній земляк, на жаль, загинув. Сьогодні біля дніпровської гімназії № 124, де вчився захисник його згадували близькі та вчителі. Про це повідомляє «Наше місто».

Мати захисника, Любов Нікуліна, згадує свого сина як людину з великим серцем і загостреним відчуттям справедливості.

Любов Нікуліна

– Своє бажання захищати країну син пояснив просто — не міг допустити, щоб ворог топтав українську землю, – розповідає мати. – Разом із побратимом Костянтином Бушем вони несли службу на блокпосту, коли туди під’їхала замінована машина. Саме в той момент вони змінювалися. Костянтин почав знімати бронежилет, але Олексій попросив його не поспішати. За кілька секунд стався вибух. Побратим загинув, а мій син отримав тяжке поранення руки. Потім    він роками прокидався серед ночі від криків і звинувачував себе у загибелі товариша. Йому здавалося, що мав сильніше наполягти, аби побратим не знімав захист.

Пані Любов згадує, що найбільше її вражала внутрішня відповідальність  сина і готовність захищати інших навіть ціною власного життя. Для неї Олексій назавжди залишився не лише воїном, а й доброю, працьовитою людиною, яка понад усе любила свою країну та своїх близьких.

Таким пам’ятають Олексія Нікуліна і у рідній гімназії.

Олена Чорноморець

– Добре пам’ятаю свого чудового учня, – каже Олена Чорноморець, вчитель географії, заступник директора з виховної роботи гімназії № 124. – Був він добре вихованим хлопцем с блакитними  очима. Ясночолий, спокійний, стриманий. Відмінником Олексій не був, але намагався все вчасно здавати і все вчасно виконувати. В класі товаришував майже зі всіма.

Ну, таким я його запам’ятала. От коли почула сумну звістку він мені зразу вималювався. Так буває,   що не завжди згадуєш своїх випускників, а от цього учня запам’ятала найбільше.

Раніше ми писали, що у Дніпрі на фасаді гімназії відкрили меморіальну дошку захиснику Олексію Нікуліну.

Фото Валерія Кравченка

Категорія: Війна, Влада, Новини Дніпра

Позначки: ,

Приєднуйтесь до нас у

Дивіться також: