ЕКСКЛЮЗИВ Нам і дякують і проклинають одночасно: історія 26-річного енергетика з Дніпра Владислава Котенка

Владислав Котенко, провідний інженер Центру з ремонту та експлуатації підстанцій АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», нещодавно відзначив 26-річчя. У професію він прийшов за порадою батька-шахтаря, пише «Наше місто».

«Батько в мене шахтар, він і порадив піти до університету, опановувати науки. Ну я й вступив до «Дніпровської політехніки». Закінчив, потрапив у ДТЕК», — розповідає Владислав.

Робота подобається, але, за його словами, зараз працювати стало набагато складніше.

«Раніше ми отримували планове завдання, виїжджали на нього. Усе було більш-менш передбачувано. А зараз приходимо на роботу і не розуміємо, куди нас відправлять. Важко щось планувати. Після «прильотів» майже завжди виникають аварійні відключення. Потрібно швидко оцінити: де ситуація критична і вимагає негайного втручання, а де можна почекати кілька годин, днів чи навіть тижнів. Іноді вдається заживити споживачів з іншого джерела, обійти пошкодження. Але бувають випадки, коли це неможливо. Головоломка!»

Один із показових прикладів — ліквідація пошкоджень на одній з підстанцій міста. Робота тривала фактично п’ять діб, хоча повного знеструмлення на цій ділянці не було. Частину споживачів вдалося заживити вже через добу.

Масштабність і складність полягали в характері пошкоджень. Довелося створювати тимчасову схему, фактично перебудовувати частину мережі в польових умовах.

«Ми розрізали пошкоджену секцію навпіл. Болгарками відрізали те, що вже неможливо відновити, залишили частину, яку ще можна відремонтувати за наявності запасних частин. Бригада кабельників допомагала прокласти тимчасову перемичку. Працювали півтори доби», — згадує Владислав Котенко.

Роботу суттєво ускладнюють повітряні тривоги. Енергооб’єкти залишаються ціллю №1 для ворога. Ремонти відбуваються навіть під час тривог. Енергетики реально ризикують життям.

Водночас ставлення містян до них часто двояке.

«До енергетиків ставлення двояке: з одного боку — повага й вдячність, з іншого — нарікання від знайомих. Запитують у мене: «Чому мене відключили не в чергу?», «Коли нарешті буде світло?». Відповідаю спокійно: «Я працюю не там, де відключають, а там, де ремонтують пошкоджене обладнання». На жаль, багато людей просто не розуміють, хто за що відповідає. І дарма!»

Нещодавно Владислав Котенко отримав подяку від міського голови Дніпра Бориса Філатова.

Читайте також: Історії героїв енергетичного фронту Дніпра: про цілодобову роботу під обстрілами, в морози та скарги абонентів.