Попри поширене уявлення, що Новий рік у світі настає 1 січня, ця дата не є універсальною. У багатьох країнах початок року визначається релігійними, місячними або національними календарями. Подекуди 1 січня не має жодного святкового значення, а в окремих державах його святкування обмежене або заборонене законодавчо. Причини таких відмінностей пов’язані з історією, традиціями та релігійними нормами, пише «Наше місто».
Саудівська Аравія
У Саудівській Аравії святкування Нового року 1 січня заборонене на законодавчому рівні. Країна суворо дотримується ісламських норм і користується місячним календарем. Правоохоронні органи та релігійна поліція контролюють відсутність новорічної атрибутики в продажу та публічних святкувань. Офіційний Новий рік тут пов’язаний з ісламським календарем або весняним рівноденням, а 1 січня є звичайним робочим днем.
Ізраїль
В Ізраїлі Новий рік має назву Рош га-Шана і відзначається за єврейським місячно-сонячним календарем. Свято зазвичай припадає на кінець вересня або початок жовтня й має глибоке релігійне значення. Його супроводжують молитви та сімейні традиції. Водночас 1 січня не вважається державним святом і залишається робочим днем.
Іран
Іран користується перським календарем, за яким Новий рік — Новруз — настає 21–22 березня, у день весняного рівнодення. Це одне з найдавніших свят, що символізує оновлення природи та початок нового життєвого циклу. Таку ж дату Нового року визнають в Азербайджані, Афганістані, Казахстані, Киргизстані, Таджикистані, Узбекистані та Туреччині. 1 січня в Ірані не має святкового статусу.
Китай
У Китаї 1 січня формально є державним святом, однак воно не має ключового значення. Традиційний китайський Новий рік святкують у другий молодик після зимового сонцестояння — зазвичай у січні або лютому. Саме ця дата супроводжується масовими фестивалями, феєрверками, сімейними застіллями та святом ліхтарів і вважається справжнім початком року для більшості населення.
В’єтнам
У В’єтнамі Новий рік — Тет — відзначають за місячним календарем, найчастіше одночасно з китайським Новим роком. Це головне свято країни, яке може тривати кілька днів або навіть тиждень. У цей період зачиняються державні установи, а люди повертаються до рідних домівок і дотримуються традицій. 1 січня не має для в’єтнамців значного культурного змісту.
Південна Корея
У Південній Кореї 1 січня є офіційним вихідним, однак головним святом вважають Соллаль — корейський Новий рік. Його відзначають за місячно-сонячним календарем, зазвичай у лютому. Це сімейне свято з традиційними стравами, національним одягом і вшануванням предків, яке має найбільше символічне значення.
Індія
В Індії не існує єдиної дати Нового року через культурне та релігійне різноманіття. Офіційно початок року припадає на 22 березня, однак у різних штатах його святкують у різний час. Зокрема, у Кералі Новий рік відзначають 13 квітня, а в деяких південних регіонах — восени. Для більшості населення 1 січня не має традиційного значення.
Бангладеш
У Бангладеш Новий рік святкують 14 квітня — це бенгальський Новий рік, або Поела Боішах. Свято має статус національного та супроводжується концертами, ярмарками й масовими культурними заходами. Воно символізує початок нового сільськогосподарського року.
Раніше ми писали, як відомі люди Дніпра зустрічають Новий рік в умовах війни.
